3.2. Економічне обґрунтування розробленої процедури оптимізації товарного асортименту

На основі результатів отриманих в ході проведення експерименту можна обґрунтувати економічну доцільність впровадження розробленої процедури оптимізації товарного асортименту в діяльність підприємства. Для цього необхідно порівняти економічні показники ефективності існуючого та оптимізованого асортиментів. Отримані у ході порівняння результати дадуть нам змогу сформулювати рішення щодо економічної доцільності впровадження та використання на практиці розробленої процедури оптимізації товарного асортименту підприємства. Як зазначалося в п. 3.1, планується виконати порівняння таких показників:

• Загальна виручка.

• Загальний чистий прибуток.

• Загальний товарообіг.

• Рентабельність.

• Відсоток витрачених коштів на покупку.

Зазначимо що, якщо показники оптимізованого асортименту будуть вищі, ніж показники існуючого асортименту, то можна вважати, розроблену процедуру оптимізації ефективною та економічно доцільною. Якщо показники оптимізованого асортименту будуть нижчі, ніж показники існуючого асортименту, то необхідно вдосконалити розроблену процедуру оптимізації.

Для проведення порівняння показників використаємо дані отримані в ході проведення апробації процедури оптимізації (див. додаток Ж). В таблиці 3.1 наведено значення вище виділених показників ефективності для існуючого та оптимізованого асортиментів.

Таблиця 3.1

Значення показників економічної ефективності

Показник	Асортимент
	Існуючий	Оптимізований
Загальна виручка	157 284,00 грн	178 587,00 грн
Загальний чистий прибуток	20 157,05 грн	31 852,73 грн
Загальний товарообіг	160 шт.	173 шт.
Рентабельність	12,8%	17,8%
Відсоток витрачених коштів	78,6%	89,2%

Тепер розглянемо та проаналізуємо зазначені вище значення показників для прийняття рішення щодо ефективності розробленої процедури оптимізації товарного асортименту підприємства:

Загальна виручка зросла на 13,5% (21303 грн). Кількісна зміна цього показника вказує на те, що зросли обсяги продажу товарів в грошовому еквіваленті та, ймовірно, й в натуральному. Це є позитивною зміною, оскільки підприємство краще забезпечено обіговими коштами. Можна зробити висновок, що показник «Загальна виручка» вказує на більшу ефективність оптимізованого асортименту.

Загальний чистий прибуток зріс на 58% (11695,68 грн). Таке зростання свідчить про суттєву зміну прибутковості. Це є позитивною зміною, оскільки підприємство отримує більші кошти, які воно може витратити на інвестування у себе. Можна зробити висновок, що показник «Загальний чистий прибуток» також вказує на більшу ефективність оптимізованого асортименту.

Загальний товарообіг в натуральному виражені зріс на 8% (13 шт.). Це свідчить про збільшення обсягів продажу товарів у натуральному виражені. Це є позитивним для підприємства, оскільки вказує на зростання попиту на його товари. Показник «Загальний товарообіг» також вказує на більше ефективність оптимізованого асортименту.

Загальна рентабельність зросла на 5%. Це пояснюється порівняно більшим зростанням чистого прибутку, ніж виручки. Більша рентабельність забезпечує більший чистий прибуток підприємства. Як зазначалося раніше, це є позитивною зміною, оскільки він може бути використаний для інвестування. Оцінюючи позитивні зміни в показнику рентабельність, можна сказати, що оптимізований асортимент є більш ефективним.

Відсоток витрачених коштів зріс на 10,6%. Це говорить про те що, купуючи товари оптимізованого асортименту учасники експерименту витратили більшу частку своїх грошових коштів. Відповідно за рахунок цього відбулося зростання загальної виручки, загального чистого прибутку та загальної рентабельності, які аналізувалися вище. Таке зростання відсотку витрачених коштів також свідчить про більшу ефективність оптимізованого асортименту.

Після проведеного порівняння вищезазначених показників економічної ефективності існуючого та оптимізованого асортиментів було відмічено позитивні зміни по всім показникам. Це свідчить про те, що оптимізований асортимент є більш економічно ефективний, а отже, і розроблена процедура оптимізації товарного асортименту підприємства є економічно ефективною.

Впровадження розробленої процедури оптимізації в діяльність підприємства можна зробити двома способами:

1. Власними силами та засобами підприємства.

Цей спосіб передбачає суттєву економію грошових коштів, проте потребує деяких затрат часу та сил працівників самого підприємства. Зокрема, необхідно:

• Створення нової форми економічної звітності. Вона має характеризувати кожен товар необхідними для оптимізації даними та містити інформацію про назву товару, його ціну, змінні та постійні витрати, чистий прибуток з одиниці товару, товарообіг в натуральному виражені. Ця інформація послугує базою для розрахунку загальних економічних показників асортименту (загальна виручка, загальний чистий прибуток, загальний товарообіг). В подальшому всі розраховані значення будуть використані для проведення АВС-аналізу та економічного аналізу, на основі яких будуть сформульовані рекомендації по оптимізації асортименту.

• Модернізувати систему внутрішньої звітності. Необхідно створити інформаційні потоки, які забезпечать рух економічної інформації про товарний асортимент від місця генерування до місця оптимізації. Основною функцією цих потоків буде оперативна передача інформації (зокрема, створеної форми економічної звітності) від економічного відділу до спеціаліста з оптимізації, яким, наприклад, може бути категорійний менеджер.

• Провести групові тренінги з категорійними менеджерами чи людьми, які виконують їх функції на підприємстві. Метою проведення цих тренінгів – буде навчання персоналу навичкам користування процедурою оптимізації товарного асортименту підприємства.

2. Залучення сторонніх організацій чи спеціалістів.

В цьому разі процедура оптимізації товарного асортименту буде здійснюватися сторонніми організаціями (наприклад, консалтинговими агентствами) або спеціально навченими людьми. Для цього необхідно буде лише надавати доступ до економічної інформації по товарному асортименту підприємства, а все питання оптимізації – залишити за ними.

Обидва з вищеописаних способів є затратними. Проте в першому випадку необхідно інвестувати в себе, а в другому – просто оплачувати послуги. На мою думку, більш доцільним буде впровадження розробленої процедури оптимізації товарного асортименту в діяльність підприємства використовуючи власні сили та засоби тому, що:

• Більш легший та оперативніший спосіб проведення моніторингу асортименту на предмет його поточної оптимізації.

• Це є інвестування в саме підприємство з подальшою перспективою вдосконалення роботи системи.

• Працівники підприємства краще знають сучасний стан підприємства та ринку, щоб приймати вірні управлінські рішення на основі оптимізації асортименту.

Проте варто зазначити, що у цього способу є недолік, що у разі звільнення спеціаліста з оптимізації необхідним буде його повторне навчання.

Залучення сторонніх організації та спеціалістів має перевагу в тому, що не буде необхідності модернізувати усталені зв’язки між відділами на підприємстві. Проте до недолік цього способу варто віднести відносну високу вартість та необхідність розкриття внутрішньої інформації стороннім особам, яка може використати її в злочинних цілях.

Оцінюючи затратну частину впровадження розробленої процедури оптимізації товарного асортименту в діяльність підприємства, важко визначити точну суму затрат. Можна сказати, що створення нової форми економічної звітності та модернізація системи внутрішньої звітності може бути виконана безкоштовно, власними силами менеджменту підприємства. Проте проведення спеціальних тренінгів з навчання персоналу навикам користування процедурою оптимізації є відносно затратним та за попередніми оцінками може коштувати близько 3000 грн. Ця суму коштів без проблем покривається позитивним економічним ефектом від застосування процедури оптимізації товарного асортименту підприємства.

Підсумовуючи все вище зазначене, можна зробити висновок, що по всім аналізованим показникам економічної ефективності оптимізований асортимент виявився більш ефективним, ніж існуючий. Це означає, що оптимізація асортименту була ефективною, а отже і розроблена процедура оптимізації товарного асортименту підприємства також ефективна. Її впровадження в діяльність підприємства є економічно доцільним. На мою думку, для цього необхідно використати власні сили та засоби підприємства, що передбачає створення нової форми економічної звітності, модернізації системи внутрішньої звітності та навчання персоналу.