Місцеві та галузеві програми модернизації та розвитку житлово-комунального господарства

Ефективна діяльність житлово-комунального господарства потребує розроблення та виконання ефективних галузевих та місцевих програм модернизації та розвитку житлово-комунального господарства. Особливої уваги потребують інвестиційні програми та програми розвитку міжнародного співробітництва, в тому числі з міжнародними фінансовими інституціями.

Фінансові джерела для проведення реформ

• Тарифи, які поступово мають бути приведені до економічно обґрунтованого рівня;

• Фінансові ресурси, отримані від застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ вартості житлово-комунальних послуг;

• Кредитні ресурси міжнародних фінансових установ;

• Кошти приватних інвесторів, які мають бажання брати участь у проектах публічно-приватного партнерства в ЖКГ;

• Кошти, які Україна може отримати в рамках Кіотського протоколу, враховуючи надзвичайно високий потенціал житлово-комунального господарства щодо зменшення викидів вуглецю — як на підприємствах галузі, так і у житлових та адміністративних будівлях;

• Грантові кошти міжнародних організацій та фондів;

• Кошти державного та місцевих бюджетів.

Закордонний досвід реформування житлово-комунального господарства

Процес реформування житлово-комунального господарства свого часу пережили всі розвинуті країни світу. Шукаючи виходу зі складної ситуації, уряди цих держав проводили політику, що мала забезпечити державну підтримку підприємств житлово-комунальної сфери і, водночас, сприяла якомога широкому залученню приватного сектора до надання послуг, в результаті чого виникло і розвинулося конкурентне середовище. В результаті підвищилася ефективність надання житлово-комунальних послуг і знизилася їх вартість.

На рубежі 80-90-х рр.. уряди багатьох країн у рамках соціально-економічних програм і програм реформування державного сектора економіки проводили приватизацію об'єктів ЖКГ, керуючись тим, що державні підприємства — це найчастіше національні зобов'язання, ніж національне майно. Вважалося, що для нації набагато краще передати ці підприємства приватному сектору, який приносить дохід на основі конкуренції. Паралельно з процесом приватизації відбувався пошук нових форм надання комунальних послуг за участю представників приватного бізнесу.

При цьому зберігається надання послуг муніципальними службами, в першу чергу, у сфері комунального обслуговування. Муніципалітет виступає при цьому як організатор виробництва послуг. Іншими словами надання послуг здійснюється не самим муніципалітетом, а підприємствами заснованими на муніципальній власності та підзвітними муніципалітету (аналог українських комунальних підприємств). Надання таких послуг здійснюється муніципальними департаментами по «санітаціі» (збір, вивезення, утилізація харчових відходів і побутового сміття тощо); департаментами парків (озеленення, благоустрій міської території та ін); департаментами по автомагістралях і т. д.

Великий досвід проведення конкурсів з благоустрою територій накопичений місцевою владою великих міст Великобританії. Акт про місцеве управління (1988 р.) приписує їм проведення конкурсів приватних фірм при підрядах на будівництво будівель, доріг, санітарне очищення, прибирання території, забезпечення школярів харчуванням і ін При організації обслуговування населення у названих сферах місцеві влади можуть вдаватися до послуг власних служб лише у разі їх перемоги на конкурсі з приватними підрядниками.

У країнах з розвиненою ринковою економікою приватний бізнес у 90-х рр. виконував не більше 1/5 послуг в системі ЖКГ. Це пов'язано з наявністю в житлово-комунальній сфері монопольних життєзабезпечуючих систем (газо-, водо-, теплозабезпечення, водовідведення, каналізування та ін), що знаходяться в муніципальній власності, з високими вимогами до якості послуг, жорстким державним регулюванням і контролем за дотриманням стандартів цього якості приватними виробниками.

Потрібно зауважити, що державне регулювання комунальної інфраструктури не лише не скасоване у країнах з розвиненою ринковою економікою, а й зазнало глибокої еволюції під впливом специфічних потреб у тій чи іншій галузі ЖКГ.

Нововведення в житлово-комунальній сфері розвинених країн, які грунтуються на раціональному поєднанні централізації і децентралізації, дали позитивні результати. Вони не гальмують, а активізують ринок послуг і покращують умови життя споживачів.

ВИСНОВКИ

Протягом проходження практики в департаменті комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради була оцінена діяльність підприємства, засади та правова база його функціонування, особливості діяльності та галузі функціонування підприємства. Діяльність данного підприємства зазначена у Положенні про департамент, директор затверджуеться міською радою, всі інщі працівники приймаються на роботу директором та звітуть перед ним, юридичною базою функціонування є господарський кодекс України. Единию статею фінансування є бюджет, який утверджується місцевою радою і значно залежить від регіону,а не тільки від галузі функціонування. У розділі аналізу був проведений аналіз показникив ліквідності і фінансової стійкості підприємства за минулі 3 роки (період з 2011 по 2013 роки). Ліквідність данного підприємства є досить умовною оскільки основною сферою його діяльності є надання комунальних послуг і комунальне будівництво. Розділ ліквідності був умовно розділений на 2 частини: показників ліквідності та коєфіціентів ліквідності. У результаті проведення аналізу був виявлений ряд особливостей функціонування підприємства, такі як відсутність заборгованостей (як довго- так і коротко- строкових), а відповідно і неможливість розрахунку показників П2 (короткострокові кредити банків) та П3 (довгострокові кредити банків). Показники ліквідності демонструють підвищення показника П4 (важко реалізованої ліквідності) та стабільність інших показників. Коєфіціенти ліквідності демонструють значний спад за період 2012-2013 років. В цілому ліквідність підприємства можливо охаректерізувати як частково ліквідне. Показники фінансової стійкості були розраховані на базі власних обігових коштів і мають коливання в залежності від років, але в цілому фінансова стійкість підприємства залежить від стабільності держави в цілому і дотацій з місцевого бюджету зокрема. Перспективи розвитку у підприємства досить значні при належному фінансуванні та реорганізації процесу надання послуг, також значної уваги потребує зворотній зв'язок із клієнтами, якість послуг,система звітності, зменшення фінансового контролю та надання підприємству статусу публічного,або частково публічного.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: навч. посіб. для самост. вивчення дисципліни Текст / Г.М. Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко – 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006. - 287 с.

2. Азаренкова Г.М., Борисенко І.І. Фінанси: Практикум: Навч. посібник. Текст – К.: Знання, 2008 – 279 с.

3. Алексеев І.В., Ярошевич М.Б., Чумак-Голобородько А.М. Бюджетна система: Навч. посібник. Текст - К.: "Хай-Тек Орес", 2007. - 376 с.

4. Алєксєєв І.В. Гроші та кредитТекст / І.В. Алєксєєв, М.К. Колісник Навчальний посібник. – К.:Знання, 2009.- 253 с.

5. Базилевич В.Д. Страхування: підручник Текст / за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2008. – 1019 с.

6. Банківська система України [Текст] : Монографія / В.В. Коваленко, О.Г. Коренєва, К.Ф. Черкашина, О.В. Крухиаль. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – 187 с.

7. Банківські операціїТекст / За ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав’янської. – К. : Знання, 2006. – 727 с.

8. Біла О. Г. Фінанси підприємств: навч. посіб. Текст / О.Г. Біла – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 383 с.

9. Бюджетний кодекс України

10. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. Текст – К.:НІОС, 2008. – 253с.

11. Величко Г. О. Фінанси підприємств: навч. посібн. Текст / Г. О. Величко, Л. М. Дейніс, О. В. Тарасова. – [2-ге вид., допрац. та доповн.]. – Одеса: ОНЕУ, 2012. – 248 с.

12.  Власова Н.О. Фінанси підприємств: навч. посіб. Текст / Н.О. Власова, О.А. Круглова, Л.І. Безгінова – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 271 с.

13. Вовчак О. Д. Банківська справа : навч. посібТекст / О. Д. Вовчак, Н. М. Рущишин.– Львів: Новий Світ, 2008. –-294с.

14. Говорушко Т.А. Страхові послугиТекст. – К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 400с.

15. Господарський кодекс України

16. Гриньова В.М. Фінанси підприємств: навч. посіб. Текст / В.М. Гриньова, В.О. Коюда – 3-тє вид., стер. - К.: Знання -Прес, 2006. - 423 с.

17. Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002 — 2005 роки и на період до 2010 року // Міське господарство України. — 2002. — № 1. — С.20 — 28.

18. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. Текст К.: Центр навчальної літератури, 2008. 312 с.

19. Смирнов С.О. Фінансовий механізм системи пенсійного забезпечення: Моногр. Текст / С.О. Смирнов, О.І. Бобирь. – Д.: Вид-во ДНУ, 2008. – 240 с.

20. Смолянська О. Фінансовий ринок. Навч. посібник. Текст – К.: КНЕУ, 2008.

21. Стеців Л.П., Копилюк О.І. Фінанси: Навч. посіб. Текст – К.: Знання, 2007. – 235 с.

22. Страхові послуги: Підручник Текст / С.С. Осадець, Т.М. Артюх, О.О. Гаманкова та ін.; Кер. авт. кол. й наук. ред. проф. С.С.Осадець і доц. Т.М. Артюх. – КНЕУ, 2007. – 464 с.

23. Страхування: теорія та практика: Навч.-метод. посіб. Текст / Внукова Н.М., Устапенко В.І., Временко В.Л. та ін.; За заг. ред. проф. Внукової Н.М. - Харків: Бурун Книга, 2008. - 376 с.

24. Указ Президента України «Про прискорення реформування житлово-комунального господарства» (№ 1351/99 від 19 жовтня 1999 р.) // Офіційний вісник України. — 1999. — № 42. — Ст. 2089.

25. Фінанси підприємств: Підручник для студентів. Текст Онисько С. М., Марич П. М. - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - Львів: "Магнолія 2006", 2008.-367 с.

26. Фінанси: ПідручникТекст / За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. – К.: Знання, 2008. – 611 с.

27. Череп А.В. Економічний аналіз: Навч. посіб. Текст К.: Кондор, 2007. 160 с.