ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
5. Результати та їх обговорення
Дипломну роботу спеціаліста було виконано на базі баклабораторії КЗ Дніпродзержинської міської лікарні №7. Об’єктом дослідження була частота виділення вірусів – збудників інфекційних хвороб у дітей в м. Дніпродзержинську.
5.1 Аналіз розповсюдження вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі у дітей в м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр.
На першому етапі роботи нами було проведено ретроспективний аналіз розповсюдження вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі серед дитячого населення м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр. (рис. 5.1).
Рік
дослідження
97,9%
98,3%
97,4%
Рисунок
5.1 Ретроспективний
аналіз розповсюдження вірусних інфекцій
із повітряно-крапельним шляхом передачі
серед дитячого населення м. Дніпродзержинськ
протягом 2010-2012 рр. (розрахунок
на 100 тис. населення)
З рисунку видно, що у 2011 році порівняно із 2010 спостерігається підвищення загальної кількості випадків інфекційних хвороб у дітей. Так, якщо, у 2010 році на 100 тис. дитячого населення м. Дніпродзержинськ відмічали 92,5 тис. випадків інфекційних захворювань, то у 2011 році цей показник зріс до 94,9 тис. Необхідно відмітити той факт, що серед усіх інфекційних захворювань у дітей значний відсоток (понад 90,0) приходився на вірусні інфекції з повітряно-крапельним шляхом передачі. Зростання цього показника протягом року з 2010 по 2011 рік відмічали на фоні зростання загального рівня захворюваності на інфекційні хвороби. Так, якщо у 2010 році показник захворюванності на вірусні інфекції з повітряно-крапельним шляхом передачі складав 97,9% від загальної кількості випадків інфекційних хвороб у дітей, то у 2011 – вже 98,3%.
У 2012 році порівняно з 2011 спостерігали зниження як загального рівня захворюваності (на 4,0%), так і кількості випадків захворюваності на вірусні інфекції з повітряно-крапельним шляхом передачі (на 0,9%) серед дитячого населення м. Дніпродзержинськ.
Що стосується етіологічної структури збудників вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі, то можна відмітити, що найбільший відсоток виявлення приходився на вірусні інфекції невизначеної етіології, позначені ГРВІ (рис. 5.2). У 2010 році ГРВІ виявлялись у 39,9 тис. (96,7%), у 2011 – у 37,9 тис. (92,1%), у 2012 – у 38,9 тис. (96,3%) осіб. На інші вірусні інфекції відповідно приходилось 3,3; 7,9 та 3,7% випадків. Серед цих вірусних інфекцій найчастіше зустрічались: червонянка, кір, інфекційний мононуклеоз, вітряна віспа, паротит та грип. Випадки захворювання на кір, червонянку та паротит були одиничними. Так, у 2010 і 2011 році за офіційними даними взагалі не було зафіксовано жодного випадку корової інфекції у дитячого населення м. Дніпродзержинськ. На 2012 рік у місті зареєстровано 3 випадки захворювання на кір, що складало всього 0,007% від загальної кількості вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі. На червонянку і паротит у 2010 році хворіло всього 4 дитини (по 0,005%), а у 2011 і 2012 рр. не було зафіксовано жодного випадку захворювань на ці інфекції.
А) б) в)
Рисунок 5.2 Етіологічна структура вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі: а) 2010 р.; б) 2011 р.; в) 2012 р.
На інфекційний мононуклеоз у 2010 і 2012 роках страждало 33 дитини (0,08% від загальної кількості вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі). У 2011 році кількість хворих на мононуклеоз дітей збільшилась, але не набагато, всього на 0,02% (на 13 осіб).
Більше ніж у 2 рази за 3 дослідні роки зросла серед дітей кількість випадків захворювання на вітряну віспу. Так, якщо на початку 2010 року абсолютний показник захворюваності складав 609, то наприкінці 2012 року – вже 1386 осіб.
Інфікування грипом дитячого населення м. Дніпродзержинськ протягом 3 років мало стрибкоподібний характер. Так, якщо у 2011 році відсоток захворювання на грип збільшився на 3,0% (з 1,7% до 4,7%), то вже наприкінці 2012 – він не перевищував 0,2%. Таку динаміку можна пояснити тим, що для грипозної інфекції характерною є періодичність виникнення епідемій, яка пов’язана із формуванням нових штамів вірусів.
Аналіз даних щодо частоти зустрічаємості вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі по вікових категоріях дітей дозволив розподілити всіх пацієнтів на 3 групи: від народження до року, від 1 до 14 років і від 15 до 18 років (рис. 5.3).
Рік
дослідження
Рисунок
5.3 Частота зустрічаємості вірусних
інфекцій із повітряно-крапельним шляхом
передачі по вікових категоріях дітей
Із отриманих даних видно, що незалежно від року дослідження, найчастіше вірусні інфекції з повітряно-крапельним шляхом передачі виявлялися у дітей у віковій групі від 1 до 14 років: у 2010 році – у 33,8 тис. осіб, у 2011 – у 34,5 тис. осіб, у 2012 – у 34,2 тис. осіб, що складало відповідно 89,09; 83,95 і 84,75% від загальної кількості дітей із вірусними інфекціями з повітряно-крапельним шляхом передачі.
Найрідше вірусні інфекції з повітряно-крапельним шляхом передачі виявлялися у дітей у віковій групі від народження до 1 року: у 2010 році – у 2,6 тис. осіб, у 2011 – у 2,3 тис. осіб, у 2012 – у 2,6 тис. осіб, що складало відповідно 6,37; 5,6 і 6,37% від загальної кількості дітей із вірусними інфекціями з повітряно-крапельним шляхом передачі.
Високий відсоток виявлення вірусних інфекцій у віковій категорії дітей віковій групі від 1 до 14 років можна пояснити нестабільним станом імунної системи, обумовленим її формуванням у віці від 1 до 10 років, і її перебудовою під впливом зміни гормонів у підлітків від 11 до 14 років.
Низький відсоток зустрічаємості вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі серед дітей від народження до року можна пояснити високим ступенем захисту дитячого організму антитілами, які були отримані ними від материнського організму через плаценту в період внутрішньоутробного розвитку та після народження під час грудного вигодовування.
5.2 Аналіз розповсюдження кишкових інфекцій у дітей в м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр.
На наступному етапі роботи нами було проведено ретроспективний аналіз розповсюдження кишкових інфекцій серед дитячого населення м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр. (табл.5.1).
Із таблиці 5.1 видно, що серед усіх інфекційних захворювань у дітей захворюваність на кишкові інфекції виявлялась не частіше, ніж у 1,13% випадків за всі 3 роки дослідження. При чому з 2010 по 2011 рік на фоні зростання загального рівня захворюваності дітей на інфекційні хвороби відмічали зменшення кількості випадків захворюваності на кишкові інфекції з 1030 до 580.
Таблиця 5.1