Мікрофлора кишечника дітей із ротавірусною інфекцією

Мікрофлора	Норма, КУО/г (за Бондаренко В. М.)	Відхилення від норми
		Абс.	% від загальної кіль-кості позитивних проб
Лактобактерії та біфідобактерії	10^7-10^10	32	86,5
E.coli	10^7-10^9	23	62,2
Кlebsiella pneumoniae	не більше 10^4	14	37,8
Proteus sp.		6	16,2
Enterobacter cloaceae		19	51,4
Citrobacter freundii		8	21,6
Staphylococcus aureus (гемолітичні, плазмокоагулюючі)	не більше 10^3	3	8,1
Staphylococcus aureus (негемолітичні, коагулазонегативні)	не більше 10^4-10^5	5	13,5
гриби роду Candida	не більше 10^4	7	18,9

Клінічні прояви захворювання також відрізнялись у варіантах моно- і мікст-ротавірусної інфекції (табл. 5.3).

Таблица 5.3

Клінічні прояви захворювання у варіантах моно- і мікст-ротавірусної інфекцій

Клінічні прояви	Ротавірусна інфекція (%), n=7	Ротавірусна інфекція з УПМ (%), n=37
Тривалість діареї: 1-3 доби 3-5 діб більше 5	57,1 (4) 28,6 (2) 14,3 (1)	- 59,5 (22) 40,5 (15)
Кількість випорожнень за 24 год: 1-3 3-5 більше 5	14,3 (1) 71,4 (5) 14,3 (1)	- 73,0 (27) 27,0 (10)
Кількість епізодів рвоти за 24 год: 1-3 3-5 більше 5	57,1 (4) 42,9 (3) -	64,9 (24) 35,1 (13) -
Гіпертермія: 37-38^0C 38-39^0C більше 39^0C	85,7(6) 14,3 (1) -	81,1(30) 13,5 (5) 5,4 (2)
Катаральний/респіраторний синдром	71,4 (5)	67,6 (25)

Із таблиці 5.3 видно, що у мікст-варіанті ротавірусної інфекції із УПМ порівняно із моноваріантом ротавірусної інфекції клінічні прояви захворювання мали більш виражений характер із залученням до патологічного процесу товстого кишечника і посиленням рівня загальної інтоксикації.

Необхідно відмітити той факт, що розвиток дисбіоза кишечника сприяв збільшенню гострого періоду захворювання в середньому на 3,8±0,6 доби в порівнянні з хворими, у яких не було виявлено порушень мікробіоценозу. Це теж обумовлювало більш тяжкий ступінь протікання ротавірусної інфекції.

Таким чином, із отриманих даних слідує висновок, що при діагностиці ротавірусної інфекції необхідним і обов’язковим є контроль наявності/відсутності дисбалансу кишкової мікрофлори з метою попередження розвитку ускладнених форм ротавірусної інфекції і швидкого та своєчасного призначення необхідної схеми лікування захворювання.