- •5. Результати та їх обговорення
- •5.1 Аналіз розповсюдження вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі у дітей в м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр.
- •А) б) в)
- •Ретроспективний аналіз розповсюдження кишкових інфекцій серед дитячого населення м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр. (у розрахунку на 100 тис. Населення)
- •Мікрофлора кишечника дітей із ротавірусною інфекцією
- •Клінічні прояви захворювання у варіантах моно- і мікст-ротавірусної інфекцій
Мікрофлора кишечника дітей із ротавірусною інфекцією
Мікрофлора |
Норма, КУО/г (за Бондаренко В. М.) |
Відхилення від норми | |
Абс. |
% від загальної кіль-кості позитивних проб | ||
Лактобактерії та біфідобактерії |
107-1010 |
32 |
86,5 |
E.coli |
107-109 |
23 |
62,2 |
Кlebsiella pneumoniae |
не більше 104 |
14 |
37,8 |
Proteus sp. |
6 |
16,2 | |
Enterobacter cloaceae |
19 |
51,4 | |
Citrobacter freundii |
8 |
21,6 | |
Staphylococcus aureus (гемолітичні, плазмокоагулюючі) |
не більше 103 |
3 |
8,1 |
Staphylococcus aureus (негемолітичні, коагулазонегативні) |
не більше 104-105 |
5 |
13,5 |
гриби роду Candida |
не більше 104 |
7 |
18,9 |
Клінічні прояви захворювання також відрізнялись у варіантах моно- і мікст-ротавірусної інфекції (табл. 5.3).
Таблица 5.3
Клінічні прояви захворювання у варіантах моно- і мікст-ротавірусної інфекцій
Клінічні прояви |
Ротавірусна інфекція (%), n=7 |
Ротавірусна інфекція з УПМ (%), n=37 |
Тривалість діареї: 1-3 доби 3-5 діб більше 5 |
57,1 (4) 28,6 (2) 14,3 (1) |
- 59,5 (22) 40,5 (15) |
Кількість випорожнень за 24 год: 1-3 3-5 більше 5 |
14,3 (1) 71,4 (5) 14,3 (1) |
- 73,0 (27) 27,0 (10) |
Кількість епізодів рвоти за 24 год: 1-3 3-5 більше 5 |
57,1 (4) 42,9 (3) - |
64,9 (24) 35,1 (13) - |
Гіпертермія: 37-380C 38-390C більше 390C |
85,7(6) 14,3 (1) - |
81,1(30) 13,5 (5) 5,4 (2) |
Катаральний/респіраторний синдром |
71,4 (5) |
67,6 (25) |
Із таблиці 5.3 видно, що у мікст-варіанті ротавірусної інфекції із УПМ порівняно із моноваріантом ротавірусної інфекції клінічні прояви захворювання мали більш виражений характер із залученням до патологічного процесу товстого кишечника і посиленням рівня загальної інтоксикації.
Необхідно відмітити той факт, що розвиток дисбіоза кишечника сприяв збільшенню гострого періоду захворювання в середньому на 3,8±0,6 доби в порівнянні з хворими, у яких не було виявлено порушень мікробіоценозу. Це теж обумовлювало більш тяжкий ступінь протікання ротавірусної інфекції.
Таким чином, із отриманих даних слідує висновок, що при діагностиці ротавірусної інфекції необхідним і обов’язковим є контроль наявності/відсутності дисбалансу кишкової мікрофлори з метою попередження розвитку ускладнених форм ротавірусної інфекції і швидкого та своєчасного призначення необхідної схеми лікування захворювання.