29. Облік грошових коштів на рахунках у банку.

Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України всі підприємства, незалежно від форм власності і виду діяльності, повинні зберігати вільні грошові кошти на рахунках у банку (за винятком сум, які дозволяється зберігати в касі підприємства). Підприємство має право самостійного вибору банку. Воно може відкрити потрібну для діяльності кількість поточних рахунків у національній та іноземній валютах. Поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються для кожного виду валюти. Один з рахунків визначається підприємством як основний. Для надання позик банк відкриває клієнтам позикові рахунки за кожною позикою. На підставі укладеного депозитного договору підприємство може перерахувати вільні кошти з поточного рахунка на депозитний рахунок. Після закінчення терміну угоди банк повертає кошти на поточний рахунок. Для розрахунків чеками з лімітованих чекових книжок відкривається спеціальний рахунок — рахунок лімітованої чекової книжки.

За заявою клієнта банку може відкриватися акредитивний рахунок — особливий рахунок, кошти якого використовуються для розрахунків з окремими постачальниками. Документування операцій на рахунках у банках здійснюється з використанням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, розрахункових чеків, векселів, акредитивів. Найбільш поширеним документом, який використовується для проведення операцій на поточних рахунках, є платіжне доручення. Платіжне доручення подається в банк платником — власником рахунка. Воно містить доручення перерахувати вказану суму з рахунка платника на рахунок одержувача коштів. Платіжне доручення використовується для сплати податків, платежів у фонди, оплати рахунків постачальникам тощо. Усі здійснені на рахунках операції банк реєструє у виписці з рахунка, до якої додаються виправдні документи про проведені операції. Банк подає копії первинних документів платників (другий примірник) з відміткою банку про дату перерахування коштів з рахунка. Виписка є реєстром аналітичного обліку банківських операцій. У ній вказується: дата попереднього руху, залишок на рахунку на початок дня, надходження коштів за банківський день на рахунок клієнта, здійснені ним виплати та залишок на кінець дня. У випадку надходження коштів на рахунок підприємства до виписки додається реєстр документів, за якими кошти були зараховані на рахунок. У реєстрі надаються копії платіжних доручень усіх платників, зроблені банком. Залишки та операції з руху коштів на рахунках у клієнта і банку повинні бути однаковими. Станом на 31 грудня поточного року клієнт здійснює підтвердження розміру залишку на відкритих рахунках у банках. За умовами укладеної угоди банк утримує з клієнта кошти за обслуговування, подаючи йому копії розрахунків сум платежів. На суму залишку на рахунку банк вважає себе боржником клієнта, тому надходження коштів у виписці показуються з правого боку (за кредитом рахунка), виплати — з лівого боку (за дебетом рахунка). Одержана з банку виписка підлягає обробці на підприємстві. В першу чергу перевіряється обґрунтованість віднесення банком сум на рахунок та списання з рахунка, відповідність сум списання та надходження укладеним документам та угодам. Бухгалтером проставляється також кореспонденція рахунків за окремими операціями. Суми по кредиту рахунка заносяться за кожною випискою в облікові регістри. Облік грошових операцій на рахунках бухгалтерського обліку Для обліку операцій на поточних рахунках використовують рахунок 31" Рахунки в банках". За дебетом рахунка 31" Рахунки в банках" відображається надходження коштів, за кредитом — їх використання. Рахунок 31 "Рахунки в банках" має такі субрахунки: 311 "Поточні рахунки в національній валюті "; 312" Поточні рахунки в іноземній валюті "; 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті"; 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті". Рахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух коштів в іноземній валюті. На кожну звітну дату робиться перерахунок курсових різниць за залишками у касі та на валютних рахунках. За основу приймається курс НБУ на останній день звітного періоду. Проведені операції у валюті перераховуються за курсом на день здійснення операції.