- •1. Поняття культ. Походж. Та зміст терміну «культура».
- •2. Культ. Як цілісно-змістовна сис-ма. Поняття ментальності.
- •3. Струк. Та ф-ії культ.
- •4. Культура та цивілізація.
- •5. Соціодинаміка культури. Субкультура та контркультура.
- •6. Семіотика культури.
- •7. Типологія культури. Історико-культурні регіони.
- •8. Поняття етносу, нації, національної культури (вопрос в конспекте).
- •9. Поняття та головні культуро-творчі чинники укр. Культ. Періодізація історико-культ.Проц. В Укр.
- •10. Етнокульт. Процеси на тер. Суч. Укр. В добу залізного та бронзового віків. Матер. Та дух. Світ насел-ня Трипільської культ.
- •11. Скіфія. Сарматія. Античні міста пн. Причорномор’я.
- •12. Джерела вивчення культури давніх слав’ян. Слав’яни на тер. Укр.
- •13. Матер. Культ. Слов’янських племен. Госп-во, побут, спосіб життя.
- •14. Міфологічний простір слов’ян.
- •15. Київська Русь у перспект. Сх.-Зх.
- •16. Кр у культурно-політ. Перспективі Укр.
- •17. Соціальні світи кр.
- •18. Значення приняття християнства для розвитку укр. Культ. Церковна організація.
- •19. Сакральна і позасакральна культ.
- •20. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр.
- •21. Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра.
- •22. Історичні умови і особливості формування української культури 14-17 ст
- •23.Україна в протистоянні Заходу і Сходу.
- •24. Україна в культурно-політичній системі Польсько-Литовської держави
- •25. Укр культ. Та європейське відродження.
- •26. Полемічна література кінця 16 – початку 17 ст.
- •27. Релігійне життя в Україні 14-17 ст.
- •28. Козаччина як культурне явище.
- •29. Церква і просвітництво в Україні 17-18ст. Українське барокко.
- •30. 19 Ст. Новий культурний ландшафт України. Традиціоналізм і романтизм.
- •31. Україна у складі імперій. Загальна характеристика розвитку культури,періодизація
- •32. Феномен інтелігенції.
- •33. Національний рух і розвиток культури у другій половині хіх – початку хх ст.
- •34. Роль творчості т.Г. Шевченка у становленні української культури.
- •35. Художня культура 60-80-их рр хіх ст. Реалізм.
- •36. Українська суспільна думка. Розвиток науки і філософії у другій половині хіх ст.
- •37. Культура як умова відродження нації в українській естетичнй традиції кінця хіх – початку хх ст.
- •38. Традиційна і «модерна» українська культура на зламі хіх - хх ст.
- •39. Гуманізм українського неоромантизму.
- •40. Взаемовідносини особистості і світу в українському експресіонізмі.
- •41. Український мистецький авангард 1900-1910-х рр. Та його доля.
- •42. Революція і регенерація культури.
- •43. Національно-культурне піднесення 20-их років в Україні як передумова розбудови освіти і науки.
- •44. Хх ст.: Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій.
- •45. Українська культура другої половини хх ст.
- •46. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси на зламі хх-ххі ст.
- •47. Сучасна культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
- •48. Постмодернізм в сучасній українській культурі.
- •1. Поняття культ. Походж. Та зміст терміну «культура».
29. Церква і просвітництво в Україні 17-18ст. Українське барокко.
Своєрідність українського Просвітництва в тому, що тут ще не було середнього класу- носія ідей Просвітництва в Європі, тому українські просвітники - це дворяни й міщани, об'єднані вірою у перетворюючу силу освіти. Критикуючи існуючий суспільний лад, вони вимагали пом'якшення експлуатації селян, раціоналізації сільськогосподарського і промислового виробництва, звільнення селян ізкріпацтва, демократизації суспільства. У своїх маєтках просвітники організовували гуртки учених, де обмірковували ідеї суспільного прогресу. Свій суспільний ідеал просвітники формували на основі ідей свободи, рівності і власності.
Просвітництво XVIII ст.— це якісно новий етап у розвитку української філософської думки. Він характеризується поширенням ідей класичного західноєвропейського Просвітництва, а також утвердженням в Україні двох типів ідеології Просвітництва:
1. Ідеологія дворянського Просвітництва, яка виражала інтереси міщан та сил, що були зацікавлені у розвитку освіти і науки, техніки. Вони виступали за вдосконалення розуму як запоруки історичного поступу людства. Це — науково-освітній напрям.
2. Етико-гуманістичний напрям як вираз протесту широких мас проти сервіс. Нагромадж. капіталу і феодально-кріпосницького гноблення. Цей напрям найповніше втілює Григорій Сковорода. Він відкидає іфеодалізм, ікапіталізм, заперечує матеріальний інтерес і накреслює шлях до щастя людини через моральне вдосконалення, духовне просвітлення.
До релігії та церкви просвітителі здебільшого ставилися байдуже, а то й вороже. Богословські проблеми їх більше не цікавили. Вони гадали, що світотворення було чи деїстичним (Бог ств. світ і потому вже не втручався в історію людства), чи атеїстичним (повне заперечення існування Бога).
Відповіддю церкви на ці нові умонастрої стало переконання, що повинна домінувати переконаність у вірі, а не формальне виконання церковних правил. Проте церква вже не могла гідно відповісти на критику просвітителів, бо релігійне піднесення XVII ст. вичерпалося.
Період другої половини 17 — 18 століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові «українське бароко».
Новий стиль виявляється у житловій, громадській, культовій забудовах, яким притаманне органічне поєднання рис професійної та народної архітектури. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декору. Результатом розвитку власне української традиції стають хрещаті в плані храми, тобто такі будівлі, що в плані являли собою хрест, між кінцями якого вбудовувалися квадратні виступи. Такі хрещаті в плані церкви народилися з дерев'яної архітектури, принципи якої були стилістично близькими західному бароко.
Стиль бароко найвиразніше проявивсь у кам'яному будівництві. Позитивне значення мала побудова в Україні храмів за проектами Бартоломео Растреллі (Андріївська церква в Києві, 1766 р)