- •1. Поняття культ. Походж. Та зміст терміну «культура».
- •2. Культ. Як цілісно-змістовна сис-ма. Поняття ментальності.
- •3. Струк. Та ф-ії культ.
- •4. Культура та цивілізація.
- •5. Соціодинаміка культури. Субкультура та контркультура.
- •6. Семіотика культури.
- •7. Типологія культури. Історико-культурні регіони.
- •8. Поняття етносу, нації, національної культури (вопрос в конспекте).
- •9. Поняття та головні культуро-творчі чинники укр. Культ. Періодізація історико-культ.Проц. В Укр.
- •10. Етнокульт. Процеси на тер. Суч. Укр. В добу залізного та бронзового віків. Матер. Та дух. Світ насел-ня Трипільської культ.
- •11. Скіфія. Сарматія. Античні міста пн. Причорномор’я.
- •12. Джерела вивчення культури давніх слав’ян. Слав’яни на тер. Укр.
- •13. Матер. Культ. Слов’янських племен. Госп-во, побут, спосіб життя.
- •14. Міфологічний простір слов’ян.
- •15. Київська Русь у перспект. Сх.-Зх.
- •16. Кр у культурно-політ. Перспективі Укр.
- •17. Соціальні світи кр.
- •18. Значення приняття християнства для розвитку укр. Культ. Церковна організація.
- •19. Сакральна і позасакральна культ.
- •20. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр.
- •21. Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра.
- •22. Історичні умови і особливості формування української культури 14-17 ст
- •23.Україна в протистоянні Заходу і Сходу.
- •24. Україна в культурно-політичній системі Польсько-Литовської держави
- •25. Укр культ. Та європейське відродження.
- •26. Полемічна література кінця 16 – початку 17 ст.
- •27. Релігійне життя в Україні 14-17 ст.
- •28. Козаччина як культурне явище.
- •29. Церква і просвітництво в Україні 17-18ст. Українське барокко.
- •30. 19 Ст. Новий культурний ландшафт України. Традиціоналізм і романтизм.
- •31. Україна у складі імперій. Загальна характеристика розвитку культури,періодизація
- •32. Феномен інтелігенції.
- •33. Національний рух і розвиток культури у другій половині хіх – початку хх ст.
- •34. Роль творчості т.Г. Шевченка у становленні української культури.
- •35. Художня культура 60-80-их рр хіх ст. Реалізм.
- •36. Українська суспільна думка. Розвиток науки і філософії у другій половині хіх ст.
- •37. Культура як умова відродження нації в українській естетичнй традиції кінця хіх – початку хх ст.
- •38. Традиційна і «модерна» українська культура на зламі хіх - хх ст.
- •39. Гуманізм українського неоромантизму.
- •40. Взаемовідносини особистості і світу в українському експресіонізмі.
- •41. Український мистецький авангард 1900-1910-х рр. Та його доля.
- •42. Революція і регенерація культури.
- •43. Національно-культурне піднесення 20-их років в Україні як передумова розбудови освіти і науки.
- •44. Хх ст.: Література й театр на тлі нових національних та соціальних реалій.
- •45. Українська культура другої половини хх ст.
- •46. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси на зламі хх-ххі ст.
- •47. Сучасна культура України в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
- •48. Постмодернізм в сучасній українській культурі.
- •1. Поняття культ. Походж. Та зміст терміну «культура».
10. Етнокульт. Процеси на тер. Суч. Укр. В добу залізного та бронзового віків. Матер. Та дух. Світ насел-ня Трипільської культ.
Істотною рисою бронзового віку було поширення виробів з бронзи - першого штучно створеного люд. металевого сплаву. У суч. межах Укр бронз. вік хар-ся передусім швидким розвитком скотарс. і землеробства, що сприяло завершенню процесу виділення скотарських племен із середовища землероб-их. Це був І великий сусп. поділ праці. Високим був рівень громадськ. ремесла, насамперед гончар. та бронзо-плавильного. Обмін набув постійн. та регіон-ого хар-ру. Із зростанням продуктивності землероб. і скотар., розвитком металургії з'явл. надлишок продуктів, що зосередж-ся в руках окремих родових груп або племінної верхівки. Все це спричиняє визрівання як внутрішніх, так і зовн. племінних соц. суперечностей. Почала швидко вдосконалюватися зброя, зводяться укріплені поселення. Необх. захисту окремих груп насел. від нападів сусідів спонукала до консолідації племен на рівні союзів.
Помітні зруш. відбув. і у сфері розвитку позитивних знань, образотв. мистецтва, всієї дух. культ. Вин. монумент-на кам'яна антропоморфна скульптура, ускладнюється сис-ма реліг. вірувань, з'являються зародки майбутнього письма - піктограми.
Освоєння вир-ва заліза на поч. І тис. до н.е. сприяло дальшому розвиткові сусп.-ва. Завдяки поширенню різних ремесел та успіхам землер-ва відбувся другий великий сусп. поділ праці: ремесло відокрем. від землероб. Посилилася майнова та соц. диференціація сусп-ва, створивши необхідні передумови для виник. станово-класових відносин та держави.
Залізний вік в Укр пов'яз. з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов'янською культ-ми. Осн. госп-ва залишалося землеробство. Широко застосов. залізні знаряддя праці. У степовій зоні розвивалося кочове скотарство. Великого значення набуло залізоробне ремесло. Населення, що проживало на території сучасної України, підтримувало тісні контакти зі стародавніми сусідніми цивілізаціями.
У ран. заліз. вік в Укр виділ-ся дек-ка культ., серед яких важливе знач. мали пшеворська, зарубинецька і черняхівська. Вони охоплювали Іст. до н.є. - VIIст. н.є. Удосконалюв-ся знаряддя праці, розвивалося сільс. госп-во, ремесла, поглиблювався обмін. Черняхівська культура у III - IVст. н.є. зумовила появу одного з І могутніх праукр. утворень - Антського держ. об'єднання.
Трипільська культ. була пошир. на тер-рії від Верх. Наддністрянщини і Пд Волині до Сер. Наддніпрянщини і Причорномор'я ця культ. розвивалася протягом IV- III тис. до н. є. і досягла високого, як на той час, рівня розвитку. Утв-ся Трипільська культ. на осн. давніших корінних культур та неолітичних культ. Балкано-Дунайського регіону і несла в собі традиції Іих землеробських протоцивілізацій Близького Сх. та Пд Європи. В Укр виявл. понад тисячу пам'яток Трипільської культ. Племена жили у поселеннях, забуд. дерев'яно-глинобитними наземними спор-ми, розташ-ми переважно одним чи кількома концентричними колами. В основному це були родові або племінні тривалі поселення, що нарах-ли кілька десятків садиб. Будівлі являли собою чотирик-ки прав. форми. У землю вбивали дубові стовпи, між якими плели стіни з хмизу, котрий вимащували глиною, зверху накривали соломою чи очеретом. Посеред хати стояла велика піч, біля якої розташ-ли лежанки з випаленої глини. Стіни і піч іноді розмал-вали.