Прислів*я та приказки

Пора до двора: сходить місяць і зоря.

• Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.

• Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.

• З неба зорі хвата, а під носом не бачить.

• Зорі з неба здіймає.

• Тільки зірок з неба не знімає.

• Аби на мене місяць світив, а зорі як схочуть.

• Аби на мене місяць світив, а зорі будуть.

• Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче.

• Гарно і при місяцю, коли сонця немає.

• Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.

• Світить місяць, та не гріє, тільки в бога хліб їсть.

• Місяць — козацьке сонце.

• Місяць — батько, звізда — мати, сонце — їх дитятко.

• Молодий місяць не всю ніч світить.

Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.

• Після дощу і сонце засяє.

• Не все ж і хмуриться, колись і виясниться.

• Зимове сонце, як мачушине серце: світить, та не гріє.

• Зимове сонце, як удовине серце.

• Блисне сонце і в наше віконце.

• Засвітить сонце і в наше віконце.

• Взимку сонце крізь плач сміється.

• Весняне сонце, як дівчини серце.

• Доки сонце зійде, роса очі виїсть.

• Досить одного сонця на небі.

• Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.

• І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.

• І на сонці є плями.

• Не маю ні від сонця, ні від місяця.

• Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.

• Після дощу сонце засяє.

• Сонце — батько, місяць — вітчим.

• Сонце блисне — мочар висхне.

• Сонце - Бог, небо - не Бог.

• Сонечко в дорозі не спіткнеться.

• Сонце блищить, а мороз тріщить.

• Сонце іде на літо, а зима на мороз.

• Сонце на всіх однаково світить.

• Сонце світить на добрих і злих.

• Сонця в мішок не зловиш.

• Сонця решетом не вхопиш.

• Чим вище світло стоїть, тим далі його видно.

• Світить, та не гріє.

• Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.

• Від своєї тіні не сховаєшся.

• І найменший волос свою тінь кидає.

• Нема тіні без світла.

• Темно, хоч падай.

• Темно, хоч очі виколи.

• Темно, хоч татарву веди.

• Темно в хаті, як у горобину ніч.

• Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.

Природа восени

Народні прикмети осені

В Е Р Е С Е Н Ь• Багато опеньок восени – на сувору зиму. • Якщо осінь багата на гриби – зима буде тепла. • Грім у вересні – на теплу і тривалу осінь. • Багато ягід горобини – осінь буде дощова, мало – суха. • Якщо в лісі мало грибів, а багато жолудів – чекай суворої зими. • Якщо в дощову ніч сова часто пугикає – бути завтра добрій погоді. • Якщо осінь бідна на гриби, то зима буде багатою на сніг і морози. • Щедро вродили горіхи на ліщині – зима має бути суворою і сніжною. • Рясна горобина і завчасно почервоніла – на сувору й сніжну зиму. • Восени довго не зникають мухи – осінь буде затяжною і сніг ляже пізно. • Як ворони літають низько над самою землею, то це прикмета близького дощу . • Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима. • Перед дощем на листі верби з’являються покрапини; часом капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє. • Якщо суцільний туман не зникає після сходу сонця, то незабаром настане мінлива погода. • Коли журавлі пролітають низько над землею, то це точна прикмета, що вже недалеко й зима, похолодання. ____________________________________________________________________________________________Ж О В Т Е Н Ь• Грім у жовтні – на безсніжну зиму. • Червоний місяць – на вітер, блідий – на дощ. • Довго шпаки не відлітають – осінь буде суха. • Якщо восени сіренький ранок, то жди ясного дня. • Білка мостить гніздо високо – на теплу зиму, низько – на люту. • Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев – бути негоді й вітрові. • Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене – на теплу осінь. • Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір’я – чекай різкого похолодання. • Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграйками з місця на місце. • Скільки не впало б снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінна відлига. • Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя – сніг ляже пізно. • Польові миші переселяються до людських жител восени – на сувору зиму, а весною – на мокре літо. • Чим сухіший і тепліший початок жовтня, тим пізніше настане зима. • Якщо польові мурашки витягали високі купини, то осінь і весна будуть дощовими, з буйним водопіллям. • Лушпиння на цибулі тонке – зима буде теплою; а грубе та з багатьма «за-стьожками» – холодною. ____________________________________________________________________________________________Л И С Т О П А Д• Сорока тулиться до оселі – бути віхолі. • Грім у листопаді – на малосніжну зиму. • Яка погода в листопаді, така і в квітні. • Пізній листопад – до суворої і затяжної зими. • Зірки яскраві – на мороз, тьмяні – на відлигу. • Півень хвоста волочить – незабаром випаде сніг. • Червоний колір сонця, місяця – похолодає, випаде сніг. • Гуси на березі ставка ховають голови в пір’я – похолодає. • Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить. • Теплого дня кішки на піч лізуть – вночі приморозить. • Після листопадових заморозків – грудневий мороз. • Якщо в листопаді з’явилися комарі – зима буде теплою. • Кури сходять докупи – на невеликі приморозки. • Зорі рясно всіяли небо – наступний день буде сонячний. • Червона вечірня зірка провіщає вітер, світложовта – дощ. • Кури і птахи часто і тривалий час общипують себе – чекай сніжну й вітряну погоду.

Вірші про осінь

Осінній день...

Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь,о! - та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій! І плаче коник серед трав - нема мелодій!

Навесні Навесні маленькі дітоньки – Ніжні паростки рослин – Просять їстоньки і питоньки, Щоб пробитись з насінин, Щоб разком, сім′єю дружною З-під землі прокласти хід, І набратись сили дужої, І з′явитися на світ. Ось велика, добра матінка – Годувальниця Земля Вже виводить з пітьми, з затінку Кожне зернятко-маля. Напуває діток соками І годує досхочу, Щоб зросли вони високими З ласки сонця і дощу. І стають рослинки смілими, Все міцніють і ростуть. І в полях весняні килими Зеленіють і цвітуть.

Золотi квiтки

Вишиває осінь на канві зеленій Золоті квітки. Квіти оживають, і з дерев спадають Жовті нагідки. Яблука і груші падають на землю, Боки, спини б ють. Люди їх збирають, у мішки ховають, Кури їх клюють. Бавляться дітками, бавляться квітками, Моляться батьки. Вишиває осінь на канві зеленій Золоті квітки.

Бiлочка восени

На гіллячках, на тоненьких, Поки день ще не погас, Сироїжки та опеньки Білка сушить про запас.

Так нашпилює охайно, Так їх тулить на сосні І міркує: а нехай-но Ще побудуть тут мені!

Поки дні іще хороші, Поки є іще тепло, А як випадуть пороші, Заберу їх у дупло.

Буде холодно на дворі, Сніг посиплеться з дубів, Буде в мене у коморі Ціла в’язочка грибів!

Але білочці не спиться. Дятел стукає: тук-тук! Щоб не вкрала їх лисиця Або хитрий бурундук.

Осiнь

Сіла осінь на порозі, Довгі коси розплела, Спілі яблука на возі До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила - Дари з воза забирайте! Павутинкою злетіла: Через рік мене чекайте!

Осiнь

Осінню дмухнуло,— Висохли квіточки. Хмуро, безпритуло Глянули садочки. Жовкне і травиця, Така її доля, Хіба зелениться Хлібець серед поля. Швидко погнав води Струмок бистрохвилий. Пташки від негоди Подалися в ірій.

Чаклунка

Н. Замрія

Осінь фарби готувала, У відерця наливала. Змішувала, чаклувала, Потім все розфарбувала. Придивіться, все довкола Стало різнокольоровим!

Королева Осінь

Н. Замрія

Королева Осінь Всіх до столу просить. Всіх без винятку частує Й для Зими запас готує.

Загадки про осінь

* * Коли це буває, Що клен запалає? А прихопив морозець Та повіяв вітерець, Весь вогонь на землю впав, Зовсім клен без листя став. (Восени)

* * * У садах, лісах блукає, В жовті шати одягає, Золотисту стелить постіль – Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

* * * Прийшла дівчина до хати, Узялась хазяйнувати: Вправно скриню відімкнула, В жовту свитку ліс вдягнула. (Осінь) * * * Чарівник прийшов у ліс, Фарби, пензлика приніс. У діброві та садочку стали жовтими листочки. (Жовтень)

* * * Невидимка ходить в гаї, Все дерева роздягає. Хто вона? (Осінь)

* * * Розкажіть, діти, хто те добре знає, Яке коротке літо восени буває? (Бабине літо) * * * Жовте листячко летить, Під ногами шелестить Сонце вже не припікає І коли це все буває? (Восени)

* * * Виснуть хмари низько-низько, Опустили пасма-коси. Всюди мокро, всюди слизько – Ходить нашим краєм… (Осінь)

* * * Огляда суворо скоса Степ, ліс, села і міста; Розпустила сиві коси, А їх буря запліта. (Осінь)

* * * Прохолодно. Жовкне листя. Горобина у намисті. Птах у вирій відлітає. В яку пору це буває? (Восени)

* * * В жовте лист пофарбувала, Урожай с полів зібрала. Золотила вербам коси Чарівна цариця - … (Осінь)

* * * Дрібненький дощик сумно плаче, І листячко жовтогаряче З дерев поволі опадає. Яка пора це наступає? (Осінь) * * * Ясне сонце не гріє,  холодок повіва, Засихає, жовтіє на узліссі трава, Небо втратило просинь – Наближається .. (Осінь)

* * * Листя жовте облетіло, Парки та сади укрило. Та поглянь на гілочки, Що горять, немов свічки... Восени зачервоніла Рясно-рясно... (Горобина)

* * * Голі поля, Мокне земля. Дощ поливає, Пташки відлітають. Хто скаже, Хто знає, Коли це буває? (Восени)

* * * Гостя наступна прийшла – Фарби з собою несла. В неї роботи чимало – Золотом ліс фарбувала, Сонечко вниз опустила, І павутинки пустила. (Осінь)

* * * Коли вона загляне в сад, Наллється соком виноград, І пізні яблука ранет Солодкі стануть, наче мед. Як помандрує по гаях З чарівним пензлем у руках, - Все розмалює на путі, Берізки стануть золоті! І ми її уклінно просим: - Заходь у гості, щедра … (Осінь) * * * Кличуть нас ліси, поля, сади, Дозбирати осені плоди. Із дерев спадає листя жовте. То землею ходить місяць .. (Жовтень) * * * Каплі з неба, Дахів, стріх, Дощ холодний, Перший сніг, Почорнів без листя сад. Що за місяць? (Листопад) * * * Із постелі виліз лис І промовив: - Лисенята, Де це відра та лопата? Швидше, швидше, любі діти, Слід пожежу загасити. Розсміялася сорока: Що у вас там за морока? Де пожежу бачить лис? То фарбує … ліс. (Осінь) * * * В зеленім лісі побував Якийсь художник І поволі Дерева перефарбував У золотисто-жовтий колір. - Ти хто такий? – я здивувавсь. – Чому тебе не бачив досі? - То придивився, - Хтось озвавсь, - І ти тоді побачиш… (Осінь)

* * * Сонечко не хоче Землю зігрівати. Листячко пожовкло, Стало опадати. Часто дощик ллється, Птахи відлітають, На городі та у полі Врожаї збирають. Відгадайте, діти, Коли це буває? (Восени)

* * * Якщо на деревах листки пожовтіли, У вирій далекий птахи відлетіли, Якщо небо сиве, якщо дощик ллється,— То ця пора року ...  зветься. (Осінню) * * * Вересень, жовтень, листопад. Довгий день іде на спад. Дзвоник до школи усіх скликає... Коли це буває? (Восени)

Природа взимку

Вірші про зиму

Снігурі

Звідкіль налетіли Стоголосим табуном І розсипалися в полі Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли, Мов заграли кобзарі... Де взялась весела зграя, Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали І розквітли, як квітки... На горах мак рожевий Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий Небезпечне щось зачув. Вгору знявся, й дуб гіллястий В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина - і, як в казці, Враз осипались квітками І за вітром над снігами Полетіли снігурі.

Снiжинки

Тоненькі сніжинки На мене сідають, Мене за ялинку, Напевне, вважають.

Не знають сніжинки — Смішинки тоненькі, Що я — не ялинка, А просто — Оленка!

Сипле сніг

Сипле, сипле, сипле сніг. З неба сірої безодні, Міріадами летять Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура, Зимні, мов лихая доля, Присипають все життя, Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття, Одубіння, отупіння Все покрив, стискає все До найглибшого коріння.

Сипле, сипле сніг, Килим важче налягає... Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає.

Зима

Навколо вже зима кружляє, Білим снігом все вкриває: І дерева, і дахи, Сріблом мерехтять шляхи Зайчик був зовсім сіренький, А тепер він весь біленький, На свято всі давано чекають, Ялинку радо зустрічають.

У дідка Сніговика кочерга замість ціпка, замість носа - бурячок, замість шапки - банячок. Сперся він на кочергу і ні кроку по снігу.

Дзвенять у відрах крижані кружальця...

Ліна Костенко

Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй , певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози, Чиясь душа, прозора, при свічі. А вікна сплять, засклив мороз їм сльози. У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин, і тин упав, навіщо городить? Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, Все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде...

Зимою

Сипле, сипле сніг, Криє переліг, Білим килимом лягає Аж під наш поріг. Легкий білий пух, Наче той кожух, Криє землю, щоб не знала Стужі й завірюх. Тишина кругом. Спи спокійним сном, Заки збудешся весною З рутяним вінком.

Ялинка

Раз я взувся в чобітки, Одягнувся в кожушинку, Сам запрігся в саночки І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг, Ледве став ялинку брати, А на мене зайчик – плиг! Став ялинку віднімати.

Я-сюди, а він – туди... „Не віддам, - кричить, - нізащо! Ти ялинку посади, А тоді рубай, ледащо!

Не пущу, і не проси! І цяцьками можно гратись: Порубаєте ліси – Ніде буде і сховатись.

А у лісі срізь вовки, І ведміді, і лисиці, І ворони, і граки, І розбійниці-синиці”.

Страшно стало... "Ой, пусти! Не держи мене за поли! Бідний зайчику, прости, - Я не буду більш ніколи!"

Низько, низько я зігнувсь, І ще нижче скинув шапку... Зайчик весело всміхнувсь І подав сіреньку лапку.

Зимова пісенька

Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком! Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком, Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії – Буде, як мара! День і ніч стоятиме З нашого двора. Гляне ясне сонечко В весняне віконечко – Бабу припече, Де й мороз той дінеться, Геть від баби кинеться, З ляку утече!

Загадки про зиму

На дворі горою, а в хаті водою. (Сніг)

* * * Восени не в’яне, а взимку не вмирає. (Ялинка)

* * * Біла скатертина всю землю вкрила. (Сніг)  * * * Без рук, без голови, а вікна малює. (Мороз)

* * * Білий як пір’їна, холодний як крижина. (Сніг)

* * * Біла морква зимою росте. (Буруля)

* * * Що то за гість, що тепло їсть? (Мороз)

* * * Плету хлівець на четверо овець, А на п’яту окремо. (Рукавичка)

* * * Влітку відпочивають, Взимку дітей катають. (Санчата)

* * * Як це білий цукор зветься, Що із хмар взимі трясеться. (Сніг)

* * * Зірка сніжно біла на рукав мені злетіла, Поки ніс її сюди, стала краплею води. (Сніг)

* * * Без пилки, без сокири, А мости будує. (Мороз)

* * *

Впаде з неба – не розіб’ється, Впаде в воду – розпливеться. (Сніг)

* * * Лід на річках, сніг на полях, Віхола гуляє – коли це буває? (Взимку)

* * * Узимку під ногами лежить, А влітку його не знайдеш. (Сніг)

* * * Що це за птиця, Що сонця боїться? (Сніжинка)

* * * У нас зимою білим цвітом сад розцвів, Неначе літом. (Іній)

* * * Народився восени, навесні вмираю, Узимку своїм тілом землю зігріваю. (Сніг)

* * * Хоча сам не біжить, А стояти не велить. (Мороз)

* * * Дерев’яні коні по снігу йдуть, А в сніг не провалюються. (Лижі)

* * * Я, старий дідусь, до мосту берусь; Хоча й сокири не має, на то не дбаю. (Мороз)

* * * Ой, немає їм ціни! По льоду біжать вони – Швидконогі… (Ковзани)

* * * Біле, а не цукор, М’яке, а не вата, Без ніг, а йде. (Сніг)

* * * Їхала пані в білому вбранні, Як посипалось убрання – Всю землю вкрило. (Зима)

* * * Махнула птиця крилом І покрила весь світ Білим килимом. (Зима)

* * * Виріс ліс, білий весь: Пішки в нього не ввійти, На коні не в’їхати. (Мороз на шибці)

* * * Я падаю на ваші хати. Я білий-білий, волохатий. Я прилипаю вам до ніг І називаюсь просто… (Сніг)

* * * Лід на річках, тиша в лісах,                 Віхола гуляє, снігом поле вкриває.       Хто скаже, хто знає,                           Коли це буває? (Зимою)                      * * * Коли падаю я з неба, Люди кажуть: «Так і треба». Восени тоді вважай — Буде добрий урожай. (Сніг) * * * За селом була вона Вся блискуча, чарівна, По слизьких її боках, Ідуть діти в саночках. (Ковзанка)

* * * Росте вона додолу головою, Росте вона холодною зимою, А тільки сонечко засяє, Вона заплаче й помирає. (Бурульки)

* * * Що то за віз, Що без коліс, Влітку відпочиває Взимку дітей катає (Санчата)

* * * Взимку вкрили все навкруг: Ліс, дорогу, поле й луг, А як сонце припече, Ми струмочком потечем. (Сніжинки)

* * * І маленькі, і старенькі, Влітку, взимку, навесні Всюди вдягнені гарненько У зелені сукні всі. (Ялинки)

* * * Він малює на вікні Гарні квіти крижані, На дитячих щічках – маки, З ним узимку дружить всякий. (Мороз)

* * * На подвір’ї – біло-біло, Ні стежиночки нема. Завихрило, завістило – Знов прийшла до нас… (Зима)

* * * Під вікном моїм калюжа Уночі замерзла дуже, Узялася склом твердим, Добре ковзатись на нім. (Лід)

* * * Зимно стало дуже-дуже, Аж замерзли всі калюжі І за щічки щипле хтось. То прийшов Дідусь… (Мороз)

* * * Біле, як сорочка, Пухнате, як квочка, Крил не має, Гарно літає. (Сніг)

* * * Холодна, біла Ліс оголила, Скувала річку, Струмок зупинила (Зима)

* * * В зимовий, студений час Люблять всі малята нас. З гірки ми рушаєм в путь, А на гірку нас везуть. (Санчата)

* * * Політала зірочка, політала, Сіла на долонечку і розтала. На долоні слізонька-крапелинка. То не просто зірочка, то – (Сніжинка)

* * * Білий білан Упав на лан, Замів сліди Помелом бороди. (Сніг)

* * * Раптом в лісі посвітліло, Стало всюди чисто й біло. А тепла чогось нема. Це прийшла до нас… (Зима)

* * * Ой, зима все посріблила, Світ весь ковдрою накрила. З неба вже летять пушинки, Всім відомо – це… (Сніжинки)

* * * Круг ялинки справжнє свято. Тут і діти, і звірята, Співи, танці, шум і крик – Всі стрічають … (Новий Рік)

* * * Вітер хай не шаленіє, Хай хурделиця не віє. Не злякались їх погроз! З нами разом - … (Дід Мороз)

* * * З неба падають сніжинки, Люди всі несуть ялинки. Рік старий кудись утік – Так приходить… (Новий Рік)

* * * Вздовж ріки тепер мости. Можна йти по них і йти. Це надовго і всерйоз Все скував Дідусь… (Мороз)

* * * У зимову веселу пору Ми – кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас на гору, А ми веземо їх з гори. (Санки)

* * * Ми - спортсмени, нас обох Бачиш ти завжди удвох. Ми по снігу швидко линем Ще й стрибаємо з трампліну. (Лижі)

* * * У святковій залі Стоїть як картинка, Весела, зелена, Красуня - … (Ялинка)

* * * Все співають, веселяться, Не вгава веселий сміх, Через те, що нині свято, Що за свято? (Новий рік)

* * * Я – істота нежива, Я – істота снігова. З кульок я складаюсь, Діток потішаю. (Сніговик)

* * * Скрізь зима, Та що це, сон? - Сад цвіте! – гука Антон. - Білий цвіт он на калині!.. Та ми знаем, що це… (Іній)

* * * Мухи білі і лапаті – Не живуть вони у хаті. А як сонце припече – З них водичка потече. (Сніжинки) * * * Біле-біле покривало По землі порозстеляла, Все укрила ним сама. Відгадайте: це … (Зима)

* * * Перша гостя – дівка вміла, Вся морозяна та біла, Пухом-снігом ліс вкриває: Хай спочине ліс, дрімає.. (Зима)

* * * Все пухнастим снігом вкрила Луки, річку, гай, дома... Білий ліс і поле біле — Значить, вже прийшла ... (Зима)

* * * Знають, певно, всі малята, Що невдовзі прийде свято — Свято давнє і нове, Свято гарне, зимове. Скоро, скоро на поріг Завітає ... (Новий рік) * * * Хто на місці не сидить, А несеться і летить, Жваво у танку кружляє, Наших діток звеселяє? Звісно, це такі пушинки — Білі зимові... (Сніжинки) * * * Біла, гарна, чарівна, Мов Снігуронька вона. Землю прикрашає, Сріблом засипає Все навколо – наче рай! Нумо! хто це, відгадай! (Зима)

* * * Стало біло навкруги – Я розпушую сніги, Наганяю холоди, Води сковую в льоди, В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я - … (Зима)

* * * Хтось малює на вікні Квіти, казочки чудні. Вимальовує старанно Він узори бездоганно. І коли ж таке буває, Коли снігом замітає? Й хто малює на вікні? Розкажіть-но ви мені! (Зима. Мороз) * * * Мухи білі прилітають, На головоньки сідають, Замітають всі доріжки І дарують діткам сніжки. Хто ж дарує жартома Білі мухи? Це … (Зима) * * * Білі гуси летіли, Відпочити схотіли. Сіли гуси на став – Білим-білим він став. Сіли гуси на луг — Забіліло навкруг. Залетіли на подвір'я, Натрусили всюди пір'я. Вийшов Петрик за поріг, Взяв те пір'я, а то — ... (Сніг) * * * Хто наткав полотна Аж від лісу до вікна? І сміється, Задається: — Ось така ширина. (3има) * * * Стоїть баба снігова — Здоровенна голова. Поглядає баба скоса: «Хто украв у мене носа?» Всі ви знаєте, мабуть, Як того злодюжку звуть. (Заєць)

* * * Кружляє ніжний білий пух, Міняє зайчик свій кожух. Вдіває лиска рукавички, Співають весело синички. Ведмідь в берлозі вже дріма... Яка пора, скажіть?.. (Зима) * * * Вона росте в лісах, Гілочки всі у голках, Взимку – як улітку, Влітку – як узимку, Прийде до хатинки Зелена ... (Ялинка)

Народні прикмети взимку

Г Р У Д Е Н Ь• Дощова зима – ознака неврожайного року. • Снігурі прилетіли в грудні – зима буде суворою. • Взимку надходять хмари з півночі – потепліє. • Туманне коло навколо сонця – на хуртовину. • Якщо взимку сніг лягає рівно – літо передбачається сухе. • Якщо грудень сухий, то буде довга суха весна і сухе літо. • Якщо спекотним був липень, то грудень буде морозяним. • Чистий блакитний колір неба взимку – ознака стійкої ясної погоди. • Синиці починають зранку пищати – вночі буде мороз. • Кіт шкрябає підлогу – на вітер і завірюху, дере стіну – на негоду. • Миші вилазять з-під лісової підстилки і бігають по снігу – на відлигу. • Починають плакати вікна – знизиться тиск і потеплішає. • Дим без вітру стелеться по землі – випаде сніг або потеплішає. • Якщо ворони летять до села, то буде холодно, а коли з села, то тепло. • Півні при заході сонця настирливо кричать – на відлигу. • Заєць більше не приходить до саду – холодна зима вже позаду. • Якщо на початку зими йде сильний сніг, то на початку літа падатиме сильний дощ.

С І Ч Е Н Ь• Якщо січень холодний, то липень – сухий і спекотний. • Глибокий сніг у січні – будуть дощі влітку. • Якщо січень сухий, морозяний, то буде сухе спекотне літо. • Вечірній зіркопад – на нічний мороз. • У вечері в ясну погоду дроти виграють, наче струни – на негоду. • Взимку ліс без вітру шумить – бути хуртовині. • Якщо вдень свійська птиця відсиджується в курнику – неодмінно збільшиться мороз. • Якщо у січні часто будуть снігопади та завірюхи, то в липні часто йтимуть дощі. • Місяць яскравий – до ясної погоди, а блідий, покритий туманцем – до снігу. • Сіра ворона при заході сонця самотиною сидить на верхівці найвищого дерева – чекай лютого морозу. • Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм – на щедрий врожай. • З’являються коло сонця чи місяця райдужні кола – в найближчу добу погода погіршиться. • Якщо січень мокрий та з відлигами – жди холодного літа. • Снігур заспівав – на хуртовину. • Сорока під стріху лізе – на хуртовину. • Яскраві присмерки – до холоднечі. • Пес на снігу згортається калачиком – на мороз ____________________________________________________________________________________________Л Ю Т И Й• Лютий багатий снігом – квітень буде щедрий на воду. • Ворона під крило ніс ховає – до холоду. • Тяга сильна в печі – на мороз, слабка – на вологу погоду. • Притихли кімнатні птахи – на мороз. • Снігурі туляться до оселі – на великий снігопад. • Вранці сорока стрибає з гілки на гілку – на відлигу. • Якщо вербові двері туго відчиняються – чекай відлиги. • Сонце сходить червоне і в червоній зорі – чекати хуртовини. • Корова п’є багато води – на мороз. • Віконниці риплять – на мороз. • Свиня рохкає, хоч і сита – на мороз. • Зимовий туман стелеться по землі – на відлигу. • Глибокий сніг узимку – на дощове літо. • Півень хвоста волочить – буде снігопад.

Природа навесні

Загадки про весну

* * Все у зелені довкола: Пасовища, ліс і поле. Мчать струмочки до ріки, Ліплять гнізда ластівки, І в сороки новина, - Облетіла всіх вона, Сповіщаючи: - … (Весна)* * * З кінцем зими прийде вона, Улюблениця всіх, …(Весна)

* * * Старий Дід мости помостив. Молода прийшла – мости розвела. (Мороз та Весна)

* * * Тане сніжок, зеленіє лужок, День прибуває – коли це буває? (Навесні)

* * * Де вона проходить – Там травиця сходить, Квіти розцвітають, Солов’ї співають. (Весна)

* * * Тільки вчора теплий вітер Вість приніс нам від весни, А сьогодні дивні квіти Крізь замети проросли. (Підсніжники)

* * * Чорномазий, білодзьобий, Він за плугом важно ходить. Сторож вірний, друг полів, Перший вісник теплих днів. (Грак)

* * * Я найперша зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не стане влітку. (Пролісок)* * * Я пробуджую поля і заквітчую гаї. Прокидається земля, і співають солов’ї. Всяк на світі мене зна: я - ...(Весна)* * * Із зеленої сорочки, Що зіткав весною гай, Білі дивляться дзвіночки, А як зовуть їх відгадай.(Конвалія)

* * * Сто свічок на гілках стоять, Сто свічок без вогню горять. (Каштан)

* * * Лиш весна привітна У гостях з’явилась – На гіллі тендітнім Котики розсілись. Котики пухнасті, Котики маленькі, Жовті, мов курчата, Як вата, м’якенькі. Рано нас вітати В котиків є звичка. Знають всі малята – Це цвіте - … (Вербичка)* * * Коли це буває і як вона зветься: Хмаринка плаче, а поле сміється?(Дощ навесні)

* * * Привітанням журавля Я пробуджую поля, Наповняю ручаї Та заквітчую гаї. Кожен з вас мене впізна. Відгадали? Я - … (Весна)

* * * Клюк! Клюк! Співа струмок, Біжить з-під шапки снігу. Ріка ламає кригу. То йде ясна До нас … (Весна)

* * * З-під снігу зявився, Прокинувсь од сну, Усіх запросив Зустрічати весну. (Підсніжник)

* * * У лісах струмки пустила, Землю травами встелила. Перші квіти принесла. Чарівна моя… (Весна) * * * Зацвітають навесні Білі квіти лісові. Їх не варто, друже, рвати. Слід ці квітки охороняти.(Підсніжники)

* * * Тільки сонечко пригріло – І розтанув килим білий. Клен радіє: певно, зна – В гості йде до нас … (Весна)

* * * Ясне сонечко пригріло, Розігнало довгі сни, В рівчаках заклекотіло – Все діждалося … (Весни)

* * * Гостя нова завітала – Холод-сніг увесь прогнала І дарує залюбки Лісу трави і квітки. (Весна) * * * Тріщіть на річці сивий лід, Гуркоче і ламається, А сонце шле землі привіт І лагідно всміхається. Коли це буває?(Навесні) * * * Тепло стало надворі. Синє небо угорі. Сонце промінь шле землі, Прилітають журавлі. Вже у лісі там і тут Перші проліски цвітуть. Кучерява, запашна В гості йде до нас …(Весна)* * * Три брати ідуть по світу – Від зими назустріч літу. Перший пройде – тане лід, Другий пройде – всюди квіт, Третій пройде – укрива Землю шовкова трава! Нерозлучні три брати. Не стрічався з ними ти?(Березень, квітень, травень)

* * * Подивіться – на горбочку Он біліє дивне очко. Хто ж це дивиться так ніжно? Дитинча  весни – …(Підсніжник)

Народні прикмети про природу влітку

Березень

• Сині хмари – на тепло і дощ. • Грак прилетів – скоро сніг зійде. • Голуби розворкотілися – на тепло. • Ранній обліт бджіл – на красну весну • Журавель прилетів – скоро лід зійде. • Довгі бурульки – весна буде затяжною. • Побачив шпака – знай: весна біля порога. • Ворони купаються ранньою весною -до тепла. • Ранній приліт шпаків і жайворів – до теплої весни. • Якщо з берези тече багато соку – літо буде дощовим. • Жайворонок з’явився – до тепла, а зяблик – до холоду. • Птахи в’ють гнізда на сонячній стороні – на холодне літо. • Сніг тане раптово і вода збігає швидко – буде мокре літо. • Місяць у великому туманному колі -за два дні буде непогода. • Гуси сидять, поховавши голови під крило – буде похолодання. • Як весною вперше гримить на голий ліс – буде холод. • Червоний колір місяця в березні – ознака швидкого похолодання. ____________________________________________________________________________________________К В І Т Е Н Ь• Якщо жаби квачуть увечері, то буде погода. • В який бік лягає тварина спиною, звідти повіє вітер. • Якщо дуб раніше од ясена розпуститься – на сухе літо. • Якщо в холодний день заспіває півень – потепліє. • Жаб’ячий хор цілу ніч – наступного дня буде ясно. • Якщо кожух став гнучким і м’яким -чекай тепла й опадів. • Якщо весна була маловітряна, то літо буде сухе. • У квітні вітер з південного заходу – чекай тривалої негоди. • Як дуже кумкають жаби, то це прикмета, що буде в скорім часі дощити. • Як цвіте черемшина, то завше буває тоді холоднувато, похолодає . • Пізня весна – ознака того, що влітку переважатиме холодна погода. • Купчасті хмари надвечір не зникають – погіршиться погода, задощить. • Туман стелеться по воді – на ясну погоду, піднімається вгору – на негоду. • Якщо квітневий дощ починається з великих краплин, то ненадовго. • Горобці сидять настовбурчившись – незабаром збереться дощ. • Ластівки почали лаштувати гнізда – настало стійке тепло. • Якщо кури злітають на найвищі місця в курнику – чекай опадів. • Якщо навесні летить багато павутиння, то літо буде жарке. • Яка погода на Благовіщення, така І на Великдень. • У квітні ранковий туман віщує ясну погоду. • Вранці проти сонця туман – дощу не буде.Т Р А В Е Н Ь• Багато хрущів – на сухе літо. • Квіти пахнуть здалека – на вітер. • Часті тумани у травні – на мокре літо. • Пізно зацвіла горобина – пізня й осінь. • Якщо жаби стрибають по землі – на дощ. • Весною літає багато павутиння – на спекотне літо. • Соковито пахтить м’ята – невдовзі збереться на дощ. • Зеленуватий місяць – на дощ, ясний – на погоду. • Дуб раніше розпустить листя від ясена – на сухе літо. • Блимання зірок – ознака погіршення погоди з посиленням вітру. • Туман над водою не розходиться – буде гарна і суха погода. • Веселка віщує зміну погоди: вечірня обіцяє гожу, а ранкова – дощову. • Тиха й світла ніч без роси – наступного дня неодмінно занегодить. • Коли з’являються кілька веселок на небі, то на тривалий теплий дощ. • Мурахи, павуки чи бджоли виявляють велику активність – погода буде доброю. • Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго. • За сухим травнем йде сухий червень; якщо в травні багато дощів, то їх обмаль буде у вересні (і навпаки). • Худоба пожадливо їсть траву, коні форкають і хропуть – погода зіпсується. • Як хмари йдуть на долини, то буде в горах просвітлення, а коли з долин піднімаються вгору – довго втримається сльота. • Збільшення вінців навколо сонця й місяця віщують суху та ясну травневу погоду.

Природа влітку

Вірші про літо

Вишеньки

Поблискують черешеньки в листі зелененькім, черешеньки ваблять очі діточкам маленьким. Дівчаточко й хлопчаточко під деревцем скачуть, простягають рученята та мало не плачуть. раді б вишню з’їсти, та високо лізти, ой раді зірвати, та годі дістати! - Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, чого ж бо ви так високо виросли на гіллі? - Ой того ми так високо виросли на гіллі, - якби зросли низесенько, чи то ж бо доспіли?

Якби

Літо — квіти, літо — вітер, Літо — річка, сонце, ліс! От якби-то красне літо Рік для нас не раз приніс!

Гроза пройшла – зітхнули трави...

Олександр Олесь

Гроза пройшла – зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов ясно, пахощі, тепло… Спинилась кров, замовкли рани. Пробите серце ожило.

Літає радість, щастя світе, Дзвенять пташки в садах рясних, Сміються знову трави, квіти… А сльози ще тремтять на них.

Липень

Від спеки можна закипіти. Я ж в холодочку не лежу. Що брат не встигне доробити, Те я йому допоможу. Цвітуть довкола густо липи І бджоли мед несуть в село... Узимку чаю з цвітом випий – Простуди – наче й не було!

Серпень

Я – завершальний місяць літа. Мені в цей час – не заважай. Не можу й хвильки відпочити – Спішу зібрати урожай. Колись жита серпом косили, Від того й Серпнем звуть мене. Тепер комбайни мчать стосилі, Їх дядько Серп не дожене.

Теплінь

Яка теплінь! Немає зовсім спеки, І вся земля одним теплом цвіте. В заплавах поспиналися лелеки – Їм чути навіть, як трава росте. Я на човні. А озеро – прозоре, І в нім життя клекоче і буя. Дрімають верби в сонячнім просторі, І в озері на дні розтанув я. Яка теплінь! Не буде громовиці, Голубить світ ласкава ця теплінь. На лузі скошенім нестрижені копиці, Як дітлахи, біжать у далечінь. Не знаю я, навіщо жить на світі. В нім стільки лиха, зла, куди не кинь. Та, мабуть, варт хоч день один зустріти, Коли бува така ясна теплінь.

Літо

Літо, літо золоте випиває роси та з пшениченьки плете Україні коси. Виглядає з-поміж віт вишнями в садочку, одяга на цілий світ сонячну сорочку.

Літо

Липа, липа зацвіла! — Засурмила всім бджола.— Гей, злітайтеся, подруги, У гайок на край села. Там уже не видно віт, А лише пахучий цвіт. Наберем багато меду. Вирушаймо ж у політ! — Бджоли з пасіки летять, Липі крону золотять. І здається, що у липи Віти струнами бринять.

Справи лiта

Знаєш, скільки справ у літа? Їх усіх не полічити! Треба нам підсмажить спини, Ніс убрати в ластовиння, Накупати нас у річці Наперед на три сторіччя, Та іще подарувати Лісу й лугу буйні шати. Словом, справ — не полічити! Та найбільше треба літу, Щоб зуміли я і ти Набагато підрости!

Сунички

Під маленькими ялинками У смарагдовій траві Літо виросло суничками – То по одній, то по дві Ой, сестриченько-яличко Ти не дряпай моє личко, Я суничок назбираю Жменьку мамі і собі!

Загадки про літо

Він у літа перший гість, вишні пригорщами їсть, а сунички — жменьками з дітками маленькими. (Червень)

Він до липи сам не ходить, за собою бджілок водить, щоб із липових квіток узяли нектар-медок. (Липень)

Вся пшениця у сніпках, а солома — у стіжках. Урожай в полях зібрав, у комору заховав. (Серпень)

В небі ластівка летить, З вітром листя шелестить, Воду п’є лелека. Сонце палить. Спека. Дозріває жито. Яка пора? (Літо)

* * *  Сонце дуже припікало, Встигли ягоди дозріти. Ми купались, загоряли, Бо було чудове … (Літо)

* * *  Сонце пече, липа цвіте, Жито доспіває – коли це буває? (Літо)

* * *  Покупались, загоріли, Наловили низку пліток. В лісі ягоди дозріли –  Прилетіло в гості… (Літо)

* * * Пасмалилися носи, Загоріли щічки. Ми щодня тепер усі Ходимо до річки. Коли це буває? (Влітку) * * *  Полунички й вишні Зрілі у садку. Бджоли раді цвіту На луку барвисті квіти. Нам дарує щедре … (Літо) 

* * *  У садках — смачна малина, Аґрус, яблука, ожина.  Фрукти й зелень соковита —  Це смачні дарунки... (Літа) * * *  Хто це лісом зараз ходить? –  Розмаїття ягід родить, Тепло. Раді всі звірята. А в пташок – вже пташенята. (Літо)  

* * *  Сонечко яскраве  Цілий день палає,  На травиці в гаї  Цілий день ми граєм.

Раді всі малята  Цілий день купатись,  Веселиться й грати,  На сонці засмагати.

Як пора ця зветься, Коли все сміється І відпочиває? Коли ж це буває? (Влітку) * * *  Що за дерево, чий цвіт  Пахне медом на весь світ? (Липа)

* * *  Влітку – дітям насолода Та зимова прохолода. Влітку радо ми їмо Найсмачніше - … (Ескімо)

* * *  Серед літа, мов пір’їнки, Стиха падають сніжинки. Під віконечком у Олі Цвітом вкрилися … (Тополі)

* * *  Не гіркий і не солоний, А солодкий і червоний. Як же зветься цей товстун? Здогадалися? … (Кавун) * * * То що за диво-літаки Сідають в лузі на квітки? Не спочивають з далини, А вантажі беруть вони.

В саду старому під селом У них є свій аеродром. І літаки – за летом лет –  Везуть туди солодкий мед. (Бджоли)

* * *  Пахне грядка невеличка –  Швидко виросли сестрички, -  Чепурушки круглолиці Заховались у травиці. Чорні крапочки на личках… Здогадалися? … (Сунички)

Сонечко яскраве Цілий день палає, На травиці в гаї Цілий день ми граєм. Раді всі малята Цілий день купатись, Веселиться й грати, На сонці засмагати. Як пора ця зветься, Коли все сміється І відпочиває? Коли ж це буває? Відповідь (Влітку)

Хто це лісом зараз ходить? – Розмаїття ягід родить, Тепло. Раді всі звірята. А в пташок – вже пташенята. Відповідь (Літо

У садках — смачна малина, Аґрус, яблука, ожина. Фрукти й зелень соковита — Це смачні дарунки... Відповідь (Літа)

Пасмалилися носи, Загоріли щічки. Ми щодня тепер усі Ходимо до річки. Коли це буває? Відповідь (Влітку)

Сонце пече, липа цвіте, Жито доспіває – коли це буває? Відповідь (Літо)

В небі ластівка летить, З вітром листя шелестить, Воду п’є лелека. Сонце палить. Спека. Дозріває жито. Яка пора? Відповідь (Літо)

Сонце дуже припікало, Встигли ягоди дозріти. Ми купались, загоряли, Бо було чудове ... Відповідь (Літо)

Покупались, загоріли, Наловили низку пліток. В лісі ягоди дозріли – Прилетіло в гості... Відповідь (Літо)

Полунички й вишні Зрілі у садку. Бджоли раді цвіту На луку барвисті квіти. Нам дарує щедре ... Відповідь (Літо)

Хто це лісом зараз ходить? – Розмаїття ягід родить, Тепло. Раді всі звірята. А в пташок – вже пташенята. Відповідь (Літо)

Народні прикмети влітку

Ч Е Р В Е Н Ь• Місяць у кружку несе воду в ріжку. • Якщо одсиріло в покосах сіно – на дощ. • Риба ловить над водою мошок – на дощ. • Поникли квітки картоплі – бути негоді. • Комарі та мошки стовпом – на гарну погоду. • Павуки швидко снують павутину – на зміну погоди. • Увечері голосно цвіркочуть коники – на добру погоду. • Якщо хрущі, літаючи, гудуть – на ясну, тиху і теплу погоду. • Горобці зранку купаються у пилюці – по обіді буде дощ. • Якщо місяць повний, то на зміну погоди, а щербатий – на дощ. • Якщо сонце при сході яскраво-червоне, але незабаром заховається за хмару – невдовзі занегодить. • Коли листя клена починає «плакати», то через троє-четверо діб збереться на дощ. • Якщо сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи – на дощ і негоду. • Якщо листя папороті скручується донизу – перед ясною погодою, а випростується – на негоду. • Якщо мурашки лазять по землі, а мурашника поблизу немає – через добу збереться на дощ. • Ластівки ввечері літають високо – завтра буде ясна погода, а якщо низько -хмарно. ____________________________________________________________________________________________Л И П Е Н Ь• Нема уранці роси – то буде дощ. • Худоба збивається докупи – на негоду. • Вода в річці піниться – за день чекай дощу. • Хмари потяглися по небу смугами – буде дощ. • Як є на траві роса, то дощу найближчого дня не буде. • Як літом роса на вікнах, то це прикмета, що буде дощ. • Якщо навіть стара кішка починає гратися – перед дощем. • Дощ іде, але кури не ховаються – сподівайся затяжних опадів. • Якщо кіт згорнувся в клубочок і лапками приховав писок – похолодає. • Перед дощем пуп’янки троянд і шипшини не розпускаються. • Якщо після дощу над землею лежить туман, це віщує погоду. • Квіти портулаку розкриваються тільки на сонячну погоду. • Вранці туман стелеться по воді – день порадує теплом. • Вранці на низинах суха трава – наступної ночі чекай дощу. • Перед дощем вовна на вівцях м’якшає і випростується. • До пізньої ночі сюрчать коники – ранок буде тихий і сонячний. • Мурахи ховаються в гнізда – на грозу або сильний дощ. • Глухий грім – до тихого дощу, розкотистий – на зливу. • Червонувате сяйво навколо місяця -на погіршення погоди. • Кроти нарили високі купини – буде тепла і ясна погода. • Високо в небі в’ються ластівки – утримається ясна погода. • Жаби стиха покумкують – на дощ, голосно кричать – на хорошу погоду. ____________________________________________________________________________________________С Е Р П Е Н Ь• Грозовий серпень – на довгу осінь. • Комарі дуже кусаються – на негоду. • Часті громи у серпні – на теплу осінь. • Чистий захід сонця – на суху погоду. • Сире літо й тепла осінь – на довгу зиму. • Літо сухе, спекотне – зима малосніжна, морозна. • Пізно цвіте горобина – буде довга грибна осінь. • Тихої погоди з дерев падає сухе гілля – на дощ. • З озера пахне свіжою рибою – сьогодні буде дощ. • Перед дощем реп’ях розкриває свої колючки. • Якщо в тиху погоду шумить ліс – перед грозою. • Якщо вранці трава суха – з обіду потягне хмарами. • Два вечори поспіль немає місяця, а зорі світять – на дощ. • Комарі, мухи та інші комахи набридливі – на дощ і негоду. • Качки та гуси кричать, пірнають і б’ють крильцями – на дощ. • Якщо бур’яни влітку ростуть особливо високі – зима сніжна. • Якщо при сході сонця парка духота – під вечір збереться на дощ. • Вранці з’являються густа роса й туман – на паркий день. • Вирує життя у мурашнику – дощу найближчим часом не буде. • Блідий місяць – на негоду, чистий і яскравий – на хорошу погоду. • Листя на деревах повертається верхнім боком донизу – на дощ. • Прохолодні ранки у серпні – вісники теплої й ясної денної погоди. • Чим швидше «ростуть» на сході пір’їсті хмари, змінюючи форму, тим ймовірніша гроза.