Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Економічний факультет

Індивідуальна робота

з курсу «Прогнозування соціально-економічних процесів» на тему:

«Прогнозування науково-технічного прогресу»

Виконали: студенти групи ЕК-08-1

Буканін М., Кузьміна А.

Перевірила: ст. викл. Артеменко Ю. Ф.

м. Дніпропетровськ

2010 р.

Зміст:

Вступ 3

3

1)Поняття «прогнозування НТП» 4

2)Історичні аспекти прогнозування НТП 5

3)Особливості прогнозування НТП 6

4)Методи прогнозування НТП 13

5)Проблеми при прогнозуванні НТП 15

6)Взаємозв’язок прогнозування НТП з іншими сферами 16

7)Прогнозування НТП в Україні 18

Висновки 22

Бібліографія 23

Вступ

Науково-технічний прогрес - це безперервний і складний процес відкриття і використання нових знань і досягнень в господарському житті. У результаті НТП відбувається розвиток і вдосконалення всіх елементів продуктивних сил: засобів і предметів праці, робочої сили, технології, організації та управління виробництвом.

Безпосереднім результатом НТП є інновації або нововведення. Це зміни техніки і технології, в яких реалізуються наукові знання.

1. Поняття «прогнозування нтп»

Важливим питанням інтенсифікації суспільного виробництва є прискорення науково-технічного прогресу. Вирішення його вимагає вдосконалення організаційно-економічного механізму, управління науково-технічним прогресом. Необхідною умовою при цьому виступає прогнозування, яке дозволяє передбачити багатогранність цілей, дій і засобів їх досягнення при прийнятті того чи іншого рішення.

Прогнозування науково-технічного прогресу – це процес визначення варіантів розвитку науки і техніки і умов реалізації науково-технічних знань у майбутньому.

Прогноз науково-технічного прогресу включає визначення:

• основних напрямків науково-технічного розвитку галузей;

• техніко-економічних показників нової техніки, технології і організації виробництва;

• масштабів впровадження нової техніки, технології і організації виробництва у перспективі;

• технічного рівня на початок і кінець прогнозованого періоду;

• економічної ефективності науково-технічного прогресу.

Прогнозування науково-технічного прогресу виходить із поставленої мети і завдань розвитку, базується на аналізі тенденцій технічного розвитку в минулому і на сучасному етапі. При аналізі необхідно розглядати всі наявні варіанти технічних рішень, включаючи й ті, які знаходяться на стадії фундаментальних досліджень. Доцільно також вивчати найновіші науково-технічні досягнення в інших галузях суспільного виробництва, використання яких в умовах даної галузі може бути доречним. При розробці прогнозів необхідно використовувати об’єктивну інформацію про досягнутий рівень науки і техніки на основі вивчення досягнень фундаментальних наук, пошукових, дослідних і дослідно-промислових робіт, патентів, публікацій і т. д.

2. Історичні аспекти прогнозування нтп

Бурхливі темпи науково-технічного прогресу, все зростаючий вплив науки і техніки на всі сторони економічного і соціального життя зумовлюють той закономірний інтерес, який існує сьогодні стосовно проблем прогнозування. В умовах сучасної науково-технічної революції докорінно змінюються уявлення про критерії часу і масштаби прогресу, в силу чого передбачення перспектив розвитку стає особливо необхідним. Процеси розвитку, що протікали в минулому десятками і сотнями років, відбуваються у наші дні мало не в сотні, тисячі разів швидше.

Ідея свідомого і цілеспрямованого керівництва процесами розвитку суспільства належить марксизму-ленінізму і найбільш послідовно здійснюється в процесі будівництва комуністичного суспільства. Вже з моменту свого народження Радянська держава продемонструвала можливість і необхідність планування та прогнозування соціально-економічного та науково-технічного розвитку. Геніальний зразок прогнозу - ленінський «Набросок плана научно-технических работ». Можна без перебільшення сказати, що історія сучасного науково-технічного і економічного прогнозування починається з цього документа. Величезну роль зіграв і розроблений в 1920-1922 рр. з ініціативи В.І. Леніна план електрифікації Росії (План ГОЭЛРО), перший в історії нормативний план-прогноз науково-технічного прогресу на кілька десятиліть [1].

У розвитку прогнозування можна виділити основні часові етапи.

Початок прогностичних досліджень відноситься до 1950-их рр., коли стали широко використовуватися прості прогнозні моделі. У 1960 - 1970-і рр. спостерігався своєрідний «бум прогнозування» - розроблені теоретичні питання, нові методи, створені складні прогнозні моделі. З кінця 1970 - початку 1980-х рр. настає наступний етап розвитку наукового прогнозування, досягнення прогностики використовуються в діяльності підприємств і організацій різного профілю.

Сьогодні соціальне прогнозування є найважливішою технологією соціальної роботи.