3. Вимоги до структурних елементів курсових і дипломних робіт Титульний аркуш

Титульний аркуш курсової, дипломної або магістерської роботи містить усі необхідні дані, які характеризують виконану роботу й подаються в такій послідовності:

а) назва міністерства;

б) назва навчального закладу;

в) назва підрозділу;

г) повна назва роботи;

д) підписи виконавця та керівника роботи;

е) підписи консультанта з безпеки життєдіяльності та рецензента;

є) допуск до захисту завідувачем кафедри;

ж) рік складання роботи.

Пункти (е) та (є) виключають у випадку оформлення титульного аркуша курсової роботи.

Реферат

Реферат повинен коротко розкривати зміст проведеної роботи й містити дані, достатні для оцінки її оригінальності та новизни одержаних результатів. Його складають українською та іноземною мовами. Реферат розміщують за титульним аркушем, починаючи з нової сторінки. Реферат має містити відомості про обсяг роботи (кількість сторінок), кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел інформації згідно зі списком використаної літератури, власне текст реферату, перелік ключових слів. Текст реферату починають безпосередньо з викладу суті роботи, без повторення заголовка, зазначаючи: об’єкт дослідження; мету роботи; методи дослідження й апаратуру; конкретні відомості про одержані результати; висновки щодо особливостей результатів і можливих галузей їх застосування. Якщо одержані результати опубліковано в пресі, упроваджено в народне господарство або навчальний процес, це слід відзначити. Обсяг реферату повинен складати не більше 1 сторінки. Ключові слова є визначальні для відображення суті роботи. Перелік ключових слів складає від 3 до 10 слів або словосполучень у називному відмінку.

Зміст

Зміст дає уявлення про структуру курсової або дипломної роботи. Його розміщують безпосередньо після рефератів, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: вступ; послідовно перераховані назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; список використаної літератури; назви додатків. Обов'язково вказують номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Вступ

У вступі повинні бути наведені мета й завдання, поставлені перед виконавцем роботи. У ньому розкривають сутність і стан вивчення наукової проблеми та її значущість, підстави й вихідні дані для розробки теми, обґрунтовують необхідність проведення дослідження. Далі шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими результатами чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність курсової, дипломної або магістерської роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, звертаючи особливу увагу на корисність для України. Зазначають мету роботи й завдання, які необхідно виконати для її досягнення. Не слід формулювати мету як “Дослідження…”, “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на спосіб досягнення, а не на саму мету. Подають перелік застосованих методів дослідження, коротко та змістовно визначаючи, що саме було досліджено тим чи іншим методом. Це дасть змогу переконатися в логічності вибору саме цих методів. Вступ розміщують на окремій сторінці й не нумерують.

Огляд літератури

В огляді літератури необхідно окреслити основні етапи розвитку наукової думки згідно з темою роботи. Стисло, критично проаналізувавши праці попередників, треба назвати ті питання, які залишилися невирішеними й, отже, визначити місце вибраної теми в даній галузі, зробити висновок, що вона не розкрита (розкрита лише частково або не в тому аспекті) і тому потребує подальшого опрацювання. Огляд літератури за темою демонструє ґрунтовне ознайомлення виконавця з фаховою літературою, його вміння систематизувати джерела інформації, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене іншими дослідниками, визначати головне в сучасному стані вивчення теми. Матеріали такого огляду треба систематизувати в певній логічній послідовності. Якщо є дуже багато інформаційних джерел з вибраної теми, то слід пам’ятати, що курсова, дипломна чи випускна магістерська робота розкриває відносно вузький аспект дослідження, тому слід робити огляд тільки тих праць, які стосуються вибраної теми, а не проблеми в цілому. Таким чином, не доцільно називати й оцінювати публікації, що мають побічне відношення до роботи випускника.

Експериментальна частина

Опис експерименту, як правило, починають з переліку реактивів і приладів, використаних у процесі виконання досліджень. При цьому вказують не тільки назви реагентів, а й ступінь їх чистоти (х.ч. – хімічно чистий, ч.д.а. – чистий для аналізу та ін.). Особливу увагу треба приділити опису методик очищення реактивів, використаних у роботі, бо промислові реагенти найчастіше непридатні для наукових досліджень. Доцільно наводити способи ідентифікації одержаних після очищення речовин. Це можуть бути аналітичні реакції або спектри, які можна порівняти з довідниковими даними. Можна також навести критерії ступеня очищення за іншими ознаками (відсутність струму відновлення або струму окиснення домішок у досліджуваному діапазоні потенціалів, відповідність чистоти реактиву вимогам відтворюваності результатів тощо.)

Перелічуючи вимірювальні та допоміжні прилади, необхідно навести детальні технічні характеристики: що собою являє прилад; які параметри з його допомогою вимірюють; у яких межах і з яким кроком треба проводити ці вимірювання та ін. Якщо експерименти виконують на серійному обладнанні, то технічні характеристики приладу не слід описувати детально, наприклад, достатньо вказати: “Поляризаційні вимірювання здійснювали за допомогою потенціостата ПИ-50-А”, “Вимірювання проводили на серійному еліпсометрі Gartner L-119 з обертовим аналізатором і поляризатором за нульовою схемою з двозонним усередненням” тощо. Детальний опис приладу або лабораторного устаткування наводять лише в тому разі, якщо його було створено спеціально для виконання даної дипломної (курсової, випускної) роботи або серійне устаткування потребувало деякої модифікації згідно з метою досліджень.

Далі детально розглядають методику й техніку дослідження, результати експериментів, які оформлюють у вигляді таблиць або графіків і узагальнюють. Особливу увагу слід приділити поданню експериментальних даних. Одержані результати й виконану роботу оцінюють відповідно до вимог завдання й у зіставленні з очікуваними або аналогічними даними вітчизняних і зарубіжних досліджень.

Висновки

У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в роботі. Вони повинні бути стислі й зрозумілі. Не слід писати: “Досліджено взаємодію…”. Такий вислів ні про що не говорить. Краще писати: “Взаємодія з … приводить до …”. Висновки мають коротко виражати основні досягнення роботи, бути конкретними. Те нове, що становить кінцеві результати дослідження, формулюють у вигляді певної кількості пунктів.

Список використаної літератури

Список використаної літератури укладають у порядку згадування використаних праць у тексті за наскрізною нумерацією. Посилання по тексту проставляють у квадратних дужках. Посилатися слід на останні видання. Більш ранні видання можна зазначити лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, не включений до останнього видання. До списку не варто включати праці, на які немає посилань у тексті, а також науково-популярні книги та масові підручники.

Додатки

Додатки включають різні допоміжні матеріали, що більш повно висвітлюють роботу: проміжні формули та розрахунки; інструкції й методики; опис апаратів, приладів, алгоритмів і програм задач для ЕОМ; таблиці допоміжних експериментальних даних; додаткові ілюстрації; довідки щодо впровадження результатів досліджень.