Тема 1.

Міжнародна конкуренція і конкурентоспроможність.

Предмет і завдання курсу.

Основні питання теми:

1. Сутність конкуренції та її роль у ринковій економіці. Міжнародна конкуренція.

2. Поняття конкурентоспроможності. Міжнародна конкурентоспроможність.

3. Міжнародний ринок і ринкові ніші.

4. Підприємство і його місце на міжнародному ринку.

5. Підприємство і конкурентоспроможність галузі та національної економіки.

6. Предмет і задачі курсу.

Ключові поняття і терміни: конкуренція, міжнародна конку­ренція, конкурентоспроможність, міжнародна конкурентос­проможність, міжнародний ринок, конкурентоспроможність галузі та національної економіки.

1. Сутність конкуренції та її роль у ринковій економіці. Міжнародна конкуренція

Приступаючи до вивчення даного курсу необхідно, перш за все, визначити логічну послідовність викладення основних поло­жень даного курсу.

А тому, спочатку визначається сутність конкуренції взагалі і міжнародної конкуренції зокрема. На цій основі визначається по­няття конкурентоспроможності і міжнародної конкурентоспро­можності.

Оскільки міжнародна конкуренція і конкурентоспроможність окремих фірм, підприємств і організацій відбувається і прояв­ляється на міжнародному ринку, доцільно розглянути особли­вості його функціонування і утворення ринкових ніш.

На міжнародному ринку конкурують окремі підприємства. Від рівня їх конкурентоспроможності залежить місце, яке вони займають на цьому ринку. Кожне підприємство входить до скла­ду відповідної галузі і національної економіки. Від рівня конку­рентоспроможності окремого підприємства залежить, певним чином, конкурентоспроможність галузі і національної економіки в цілому. Всі ці питання входять до вступної теми курсу. Після чого, аналізуються основні параметри, що визначають міжнародну конкурентоспроможність підприємства.

Окремі фірми і країни розробляють стратегії міжнародної конкурентоспроможності. А тому цій проблемі присвячується відповідна тема курсу.

Майбутнім економістам-міжнародникам необхідно володіти знаннями щодо конкурентоспроможності українських підприємств і організацій, які виходять на міжнародний ринок. Вирішенню цієї проблеми буде сприяти матеріал теми: Конку­рентоспроможність українських підприємств (організацій) на міжнародних ринках.

Найбільш характерною ознакою сучасної міжнародної еко­номіки є процес її глобалізації. Виходячи з цього, завершальна тема курсу присвячується проблемі глобальних стратегій корпо­рацій, глобальній конкурентоспроможності.

Таким чином, з викладеного вище, можна зробити висновок, що починати вивчення курсу слід з визначення понять конку­ренції і конкурентоспроможності.

Конкуренція в самому широкому розумінні цього слова озна­чає суперництво на будь якому поприщі між окремими юридич­ними або фізичними особами (конкурентами), які зацікавлені у досягненні однієї і тієї ж цілі — переваги над своїми суперниками (конкурентами).

З точки зору підприємства такою метою є максимізація при­бутку за рахунок завоювання переваг споживачів. І хоча ця мета орієнтує розвиток ринку з моменту його виникнення, перші най­більш цілісні теоретичні положення про рушійні сили конкурент­ної боротьби з'явилися лише у середині ХУШ століття. Класична політична економія розглядала конкуренцію, як звичайне явище, яке пронизує всі галузі економіки і яке обмежується тільки суб'єктивними причинами.

Так, А.Сміт вперше довів, що конкуренція, урівнюючи норму прибутку, приводить до оптимального розподілу труда і капіта­лу. Вона повинна зрівноважувати приватні інтереси і економічну ефективність. А. Сміт вважав, конкуренцію "невидимою рукою" ринку, яка автоматично врівноважує ринок, і, таким чином, регу­лює відповідність приватних і суспільних інтересів.

На середину XX століття визначились загальні уявлення про сутність конкуренції та її основних рушійних силах, що виявило­ся у чотирьох постулатах класичних моделей: досконалої (чистої) конкуренції, монополістичної, олігополістичної конкуренції та чистої монополії..

Конкуренція на ринку складається з п'яти сил конкуренції (за Портером):

1. Суперництво між конкуруючими продавцями однієї галузі;

2. Товарів-замінників;

3. Потенціал входження у галузі нових фірм;

4. Ринкова сила і контроль за умовами угоди з боку поставників ресурсів;

5. Ринкова сила і контроль за умовами угоди з боку покупців продукції.

Модель п'яти сил конкуренції по Портеру, яку представлено на рисунку 1.1, є цінним кон­цептуальним інструментом вивчення основних впливів конкуренції на ринок і оцінці сили і слабкості кожного з них.

Міжнародна конкуренція є однією з форм конкурентної боротьби підприємства на міжнародному ринку. Її форми та напрями в різних галузях суттєво розрізняються. В цілому форми міжнародної конкуренції можна подати як множину різних варіантів, крайніми з яких є множинно-національна та глобальна конкуренція.

Рис. 1.1. Модель п’яти сил конкуренції.

На одному кінці спектра міжнародної конкуренції знаходиться форма, яку можна назвати "множинно-національною" (multidomestic). При цій формі конкуренції конкуренція у кожній країні або невеликій групі країн відбувається незалежно.

На протилежному кінці спектру – глобальні галузі, в яких конкурентна позиція підприємства в одній країні суттєво впливає на її позиції в інших країнах.

Таким чином, можна зробити висновок, що конкуренція, у тому числі і міжнародна, є найважливішим регулятором ринку. Однак вона діє стихійно і має суперечливий характер. З одного боку, вона сприяє зростанню виробництва, підвищення якості продукції і найбільш повному задоволенню потреб споживачів; але, з іншого боку, вона може призвести до порушення ста­більності суспільного виробництва, що виявляється у надвиробництві товарів або у нестачі їх. Бажаючи вижити у конкурентній боротьбі виробники об'єднуються у великі монополії, що шкодить розвитку здорової конкуренції та веде до застою виробництва. Усе це породжує негативні соціальні наслідки: без­робіття, різке диференціювання доходів населення.