3. Типи ґрунтотворних процесів. Серед них найпоширенішими є:

Підзолистий процес ґрунтоутворення відбувається під зімкнутим покривом хвойного лісу за умови низхідного току води (коефіцієнт зволоження більше 1) і наявності джерел кислих продуктів розкладу органічних речовин (лісова підстилка). Суттєвою особливістю підзолистого процесу є руйнування у верхній частині профілю Ґрунту первинних і вторинних мінералів та винос продуктів руйнування в нижні горизонти й ґрунтові води. При підзолистому процесі ґрунтовий профіль розшаровується на типові елювіальний та ілювіальний горизонти. У кислому середовищі руйнуються також алюмосилікати. Сполуки алюмінію і заліза переміщуються вниз по профілю ґрунту, а верхні горизонти збагачуються на тонкоподрібнений кремнезем, який за кольором нагадує попіл (золу), звідки походить і назва підзолистого процесу і підзолистих ґрунтів.

Підзолисті ґрунти мають низький вміст органічних речовин, у тому числі й гумусу, агрономічно малоцінну структуру, малу вбирну здатність, кислу реакцію ґрунтового розчину.

Під дією підзолистого процесу грунтотворення утворюються малородючі ґрунти: дерново-підзолисті, ясно сірі, сірі лісові та ін..

Дерновий процес грунтотворення відбувається під дією трав'янистої рослинності, що призводить до формування ґрунтів з добре розвиненим гумусовим горизонтом. Найбільш суттєвими його особливостями є нагромадження гумусу, поживних речовин і формування водостійкої структури у верхньому горизонті ґрунту. Опад трав'янистої рослинності має високу зольність (3-13%) і підвищений вміст азоту. Опад і кореневі рештки розкладаються під дією аеробних мікробіологічних процесів. Під час дернового процесу у верхніх горизонтах ґрунту нагромаджується кальцій, який нейтралізує кислі сполуки і сприяє закріпленню в ґрунті органічних речовин.

Під впливом дернового процесу ґрунтоутворення формуються найбільш родючі глибокі дернові, лучно-чорноземні ґрунти і чорноземи.

Болотний процес ґрунтоутворення розвивається в умовах постійного перезволоження. При цьому створюються анаеробні умови, в яких рослинна маса повільно мінералізується, не повністю до кінця, з утворенням низькомолекулярних кислот (масляної, оцтової, молочної та ін.), які пригнічують життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів. При розкладанні органічних решток в анаеробних умовах на поверхні ґрунту нагромаджуються напіврозкладені органічні речовини у вигляді торфу. Нагромадження торфу і оглеєння профілю ґрунту - основні ознаки болотного процесу ґрунтоутворення. Болотні ґрунти характеризуються несприятливим водно-повітряним і тепловим режимами, часто мають підвищену кислотність, низький вміст калію та інших зольних елементів.

Солончаковий процес ґрунтоутворення характерний для південних районів і відбувається в умовах висхідної течії ґрунтової вологи при близькому заляганні мінералізованих ґрунтових вод. Суть солончакового процесу полягає в нагромадженні у верхній частині профілю ґрунту легкорозчинних солей калію, натрію, магнію і кальцію сірчаної, соляної і вугільної кислот. Збільшення вмісту солей до 0,6-2% призводить до значного підвищення осмотичного тиску ґрунтового розчину, утруднює вбирання рослинами ґрунтової вологи, нерідко до надмірної лужності ґрунтового розчину і порушення обміну речовин у рослинах. Вміст у ґрунті лише 0,01% соди призводить до різкого пригнічення, а іноді й до загибелі культурних рослин.

Солонцевий процес ґрунтоутворення є наступним етапом розвитку солончакового при наявності в ґрунтовому розчині соди і пов'язаний із збільшенням у ґрунтовому вбирному комплексі вмісту обмінного натрію (понад 5%). Під час солонцевого процесу ґрунт настільки підлужується, що призводить до переходу органічних, мінеральних і органо-мінеральних колоїдів у стан золю і міграції їх до горизонту з максимальним нагромадженням легкорозчинних солей. Вони сприяють коагуляції колоїдів (переводять їх у нерозчинну форму - в стан гелю). Коагуляція колоїдів спричинює розмежування ґрунтового профілю солонців і солонцюватих ґрунтів на елювіальний та ілювіальний горизонти (як і в підзолистих ґрунтах за умов надмірної кислотності).

Солонцеві ґрунти мають лужну реакцію, характеризуються малоцінною структурою, мають підвищену щільність, верхній шар їх містить мало гумусу і поживних речовин.

Під дією даних процесів грунтотворення утворюються засолені грунти: солоді, солонці, солончаки та солоді.

4. Спілість ґрунту. Спілість належить до важливих технологічних властивостей ґрунту. Це такий стан ґрунту, який характеризує його готовність до обробітку. Спілим вважають ґрунт, який не прилипає до знарядь обробітку, найкраще кришиться, розпушується і перемішується, не розпилюється, чинить найменший опір. Якість обробітку спілого ґрунту найвища. Розрізняють фізичну і біологічну спілість.

Фізична спілість залежить від вологості ґрунту. Інтервал її в свою чергу залежить від гранулометричного складу ґрунту, суми вбирних основ, тощо. Фізична спілість піщаних ґрунтів навесні настає на 5-7 днів раніше, ніж суглинкових і на 7-10 днів раніше, ніж глинистих. Звідси і обробіток різних ґрунтів можна розпочинати за неоднакової вологості.

Зі збільшенням швидкості руху агрегатів під час обробітку ґрунту інтервал оптимальної вологості зростає, а якість обробітку не погіршується.

У польових умовах фізичну спілість визначають візуально. Фізично стиглим ґрунт вважають тоді, коли у разі здавлювання рукою з нього не виступає вода, а кинута на тверду площину з висоти 1,5 м грудка розсипається на окремі частинки. За фізичної спілості опір ґрунту на обробіток мінімальний. Серед фізичної розрізняють ще спілість затінення, яка характеризується залишковою вологістю ґрунту на час збирання врожаю. За такої спілості ґрунт обробляється набагато легше, ніж той, що після збирання культур за бездощової погоди певний час не оброблявся.

Навесні, дещо пізніше фізичної, настає біологічна спілість, коли ґрунт прогріється до 10-15°С. При цьому він стає пухкішим, набуває характерного запаху і внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів збільшується його об'єм і накопичуються легкодоступні елементи живлення, тому біологічно спілий ґрунт найкраще забезпечує потреби рослин повітрям і поживними речовинами.

Отже, лише добре знаючи основні фізико-механічні і технологічні властивості ґрунту та враховуючи, що дуже сухий ґрунт характеризується високою зв'язністю, а перезволожений - значною липкістю, можна творчо підійти до оптимізації строків проведення обробітку, щоб його якість була найвищою, а затрати на виконання - найнижчими.

Самостійна робота:

Завдання 1. Дайте визначення механічного складу ґрунту, пластичності і коротко описати, які є межі пластичності. Класифікація ґрунтів за механічним складом. Заповнити таблицю класифікації ґрунтів за числом пластичності.

Механічний склад це - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Класифікація ґрунтів за механічним складом: _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Пластичність - _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Завдання 2. Дайте визначення таким технологічним властивостям ґрунту як зв’язність, липкість та твердість. Вказати їх вплив на опір ґрунту під час його обробітку, зношуваність робочих органів ґрунтообробних машин, продуктивність роботи машин і знарядь. Поняття про кислотність ґрунту та рН.

Зв’язність - _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Липкість - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Твердість - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Кислотність - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

рН - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Назвіть види кислотності - _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Завдання 3. Визначення вологості ґрунту та норми вапна.

Основне джерело надходження води в рослину - ґрунтова волога. Вона є необхідною умовою живлення і розвитку рослин, а отже, одним з основних факторів родючості ґрунту. Вміст води в ґрунті, розрахований у процентах до маси сухого ґрунту, називається вологістю ґрунту. Визначають її за формулою

ВГ= Мв.г-Мс.г ×100,

Мс.г

де ВГ - вологість ґрунту, %; М _в.г - маса вологого ґрунту, г; М_с.г- маса сухого ґрунту, г.

В польових умовах при відсутності спеціальних приладів вологість ґрунту при визначенні оптимальних умов для його обробітку можна встановити органолептичні (написати характерні ознаки наведеного стану ґрунту, використовуючи рекомендовану літературу):

1) грунт мокрий - _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

2) ґрунт сирий - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

3) ґрунт вологий - _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

4) ґрунт свіжий - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

5) гpyнт сухий - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

Норма внесення вапна за гідролітичною кислотністю визначається за формулою:

Н_в=h*1,5; т/га

де: h – показник гідролітичної кислотності.

Проведіть розрахунок норми внесення вапна для таких типів ґрунтів (використовуючи довідкову літературу):

дерново-підзолисті - _{–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

сірі лісові - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

чорноземи мало гумусні – _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}

чорноземи карбонатні - _{––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––}