Тема: Оптичні носії інформації.

План.

1. Основні параметрів оптичних накопичувачів.

1.1. Параметри швидкодії накопичувачів CD-ROM.

1.2. Інтерфейс.

1.3. Механізм завантаження диску.

1.4. Інші особливості накопичувачів на компакт-дисках.

2. Основні параметри записуючих накопичувачів CD-ROM.

2.1. Накопичувачі CD-R.

2.2. Накопичувачі CD-RW.

3. Накопичувачі DVD.

3.1. Специфікації DVD.

3.2. Стандарти DVD.

4. Структурна схема накопичувача CD-ROM.

1. Основні параметрів оптичних накопичувачів.

При виборі накопичувача CD-ROM необхідно враховувати такі параметри:

• продуктивність;

• тип інтерфейсу, що використовується для підключення до комп'ютера;

• тип механізму завантаження і витягу компакт-диску.

Звичайно фірми-виробники випускають серії моделей накопичувачів CD-ROM з різними швидкостями зчитування, різними механізмами завантаження диска і типами адаптерів, що забезпечують контакт із комп'ютером. Тому ціни на накопичувачі CD-ROM мають великий діапазон. Щоб правильно вибрати пристрій, необхідно мати повне представлення про його параметри.

1.1. Параметри швидкодії накопичувачів cd-rom.

Приводимі в документації до накопичувачів CD-ROM параметри характеризують в основному продуктивність пристрою.

Основні характеристики накопичувачів CD-ROM — швидкість передачі і час доступу до даних, наявність внутрішніх буферів і їхня ємність, а також тип використовуваного інтерфейсу.

Швидкість передачі даних

Цей параметр визначає обсяг даних, що може передати накопичувач з компакт-диску на комп'ютер за одну секунду. Основною одиницею виміру швидкості передачі даних є кількість переданих кілобайтів (у сучасних моделях мегабайтів) даних за секунду (Кбайт/с). Наприклад, якщо зазначено, що швидкість передачі даних дорівнює 150 Кбайт/с, то даний накопичувач буде зчитувати з компакт-диску 150 Кбайт даних за секунду при сталому режимі. Помітимо, що мова йде про безперервне зчитування даних, а не зчитування з різних місць диска. Очевидно, що ця характеристика відбиває максимальну швидкість зчитування накопичувача. Чим вища швидкість зчитування, тим краще, однак необхідно пам'ятати, що існують і інші важливі параметри.

У відповідності зі стандартним форматом запису за кожну секунду повинно зчитуватися 75 блоків даних по 2048 корисних байтів. Швидкість передачі даних при цьому повинна бути дорівнювати 150 Кбайт/с. Це стандартна швидкість передачі даних для пристроїв CD-DA, що також називаються одношвидкісними. Цей термін означає, що запис на компакт-диски здійснюється у форматі з постійною лінійною швидкістю (CLV); при цьому швидкість обертання диска змінюється так, щоб лінійна швидкість залишалася постійною.

Оскільки дані з диска CD-ROM, на відміну від музичних компакт-дисків, можна зчитувати з довільною швидкістю (головне, щоб лінійна швидкість була постійною), її цілком можна підвищити. На сьогоднішній день випускаються накопичувачі, у яких інформація може зчитуватися з різними швидкостями, кратними швидкості, що прийнята для одношвидкісних накопичувачів

Час доступу

Час доступу до даних для накопичувачів CD-ROM визначається так само, як і для жорстких дисків. Він дорівнює затримці між одержанням команди і моментом зчитування першого біта даних. Час доступу виміряється в мілісекундах. При цьому мається на увазі середній час доступу, оскільки реальний час доступу залежить від розташування даних на диску. Очевидно, що при роботі на внутрішніх доріжках диска час доступу буде меншим, ніж при зчитуванні інформації з зовнішніх доріжок. Тому в паспортах на накопичувачі приводиться середній час доступу, обумовлений як середнє значення при виконанні декількох випадкових зчитувань даних з диска.

Зрозуміло, чим менше час доступу, тим краще, особливо в тих випадках, коли дані потрібно знаходити і зчитувати швидко. Час доступу до даних на CD-ROM постійно скорочується. Помітимо, що цей параметр для накопичувачів CD-ROM набагато гірший, ніж для жорстких дисків (100-200 мс для CD-ROM і 8 мс для жорстких дисків). Настільки істотна різниця пояснюється принциповими розходженнями в конструкціях: у жорстких дисках використовується кілька голівок, і діапазон їхнього механічного переміщення менший. Накопичувачі CD-ROM використовують один лазерний промінь, що переміщається уздовж усього диска. До того ж дані на компакт-диску записані уздовж спіралі і після переміщення зчитуавльної головки для читання даної доріжки необхідно ще чекати, коли лазерний промінь потрапить на ділянку з потрібними даними. При читанні зовнішніх доріжок час доступу більший, ніж при читанні внутрішніх доріжок.

Час доступу до даних у сучасних накопичувачах CD-ROM істотно знизився в порівнянні з першими одношвидкісними моделями. Звичайно, коли збільшується швидкість передачі даних, відповідно зменшується і час доступу.

Кеш-пам'ять

У багатьох накопичувачах CD-ROM наяявні вбудовані буфери, або кеш-пам'ять. Ці буфери являють собою встановлювані на платі накопичувача мікросхеми пам'яті для запису зчитуємих даних, що дозволяє передавати в комп'ютер за одне звертання великі масиви даних. Як правило ємність буфера складає 256 Кбайт, хоча випускаються моделі як з великими, так і з меншими обсягами (чим більше — тим краще!). Як правило, у більш швидкодіючих пристроях ємність буферів більша. Це робиться для досягнення більш високих швидкостей передачі даних. Наприклад, у накопичувачі Kenwood з технологією True/MultiBeam ємність буфера складає 2 Мбайт. Ця пам'ять служить для збереження даних від семи променів лазера.

Накопичувачі, у яких є буфер (кеш-пам'ять), володіють рядом переваг. Завдяки буферу дані в комп'ютер можуть передаватися з постійною швидкістю. Наприклад, дані для зчитування звичайно розкидані по диску, і, оскільки накопичувачі CD-ROM мають відносно великий час доступу, це може привести до затримок надходження в комп'ютер зчитувальних даних. Це практично непомітно при роботі з текстами, але, якщо в накопичувача великий час доступу і немає буфера даних, виникаючі паузи сильно діють на нерви при виводі зображень або звукового супроводу. Крім того, якщо для керування накопичувачами використовуються досить складні програми-драйвери, то в буфер може бути заздалегідь записаний зміст диска і звертання до фрагмента запитуваних даних відбувається набагато швидше, ніж при пошуку "з нуля".