Тема 4. Цивілізації Південної, Центральної та Північної Америки

1. Цивілізація майя.

2. Цивілізації інків та ацтеків.

3. Північноамериканські цивілізації.

1. Цивілізація майя утворилась досить пізно, у кінці I тисячоліття до н. е. Серед мезоамериканських культур цій цивілізації належить особливе місце. Вона розвивалась на величезній території: це сучасна Мексика, частина Гватемали, Белізу, Західна частина Гондурасу і Сальвадору. Отже до складу майя входили різні етнічні групи, які розмовляли на різних мовах, проте мали одну культуру, для якої були характерні певні регіональні особливості. Завдяки дослідженням археологів можна умовно розділити цивілізацію майя на декілька періодів:

2. Приблизно 500 р. до н. е. – 325 ( 317) рр. н. е. На цьому етапі цивілізація тільки починає формуватись.

3. Стародавній період ( 317 – 987 рр. н. е.). Формуються правлячі династії, писемність, календар. У цей час будуються піраміди, міста. За містами розташовувались села.

4. Новий період, або класичний ( 987 – 1194 рр. н. е.). У цей період проявляються типові риси майя: будівництво храмів із використанням ступінчастого склепіння, своєрідна культура, живопис, кераміка, астрономія, математика, ієрогліфічна писемність.

5. Мексиканський період (1194 – 1200 рр. н. е.). У цей період посилюється приток населення із різних регіонів. Із розшифрованих письмових джерел майя можна зробити висновок, що саме у цей час на півострів Юкатан прибувають тольтеки на чолі із Кукульканом (Пірнатий Змій). Вони злились з місцевим населенням. Утворюються нові міста Чичен-Іца, Улималь, які були дуже великими і гарними. Саме на цей період припадає будівництво нових палаців, храмів. Активно розвивається ткацтво, інші види ремесел. Формується політеїзм. Головним богами були Іціаіна – бог неба, Йум-Каам – бог кукурудзи, Кукулькан – бог вітру. Взагалі у майя були боги для кожного дня. Своїм богам вони приносили багато жертв, часто дуже кривавих. Вказаний період деякі вчені підрозділяють на два етапи: а) ранній – 1194 – 1250 рр.; б) пізній – 1250 – 1540 рр. На цьому етапі активізується підкорення ( іноді це вважається асиміляцією) місцевих народів більш сильними мексиканцями. Тому, коли сюди прибули іспанці, вони побачили роздроблену слабку державу, яку розривали міжусобні війни. Це був останній період існування цивілізації. Далі починається колоніальний період, який продовжився до 1821 р.

Завдяки дослідженням вчених, особливо російського дослідника Ю. В. Кнорозова, який розшифрував рукописи майя, зусиллям інших фахівців ( В. Гуляєва, Е. Томпсона, Д. Келлі, Т. Проскурякової та ін.) існує багато письмових свідчень цивілізації майя. Так, на сотні років раніше інших майя ввели поняття нуля. Вони використали три арифметичних символи: крапка означала одиницю, тире – п’ять, стилізована мушля – нуль. Сполучення крапки і тире давало можливість мати різні цифри від 1 до 19. Майя розробили досконалий календар, який об’єднав два календарі: 1 – Цолькін – ритуальний період, який продовжувався 260 днів; 2 – Хааб – календар, який складався із 365 днів і поділявся на 18 місяців по 20 днів кожний плюс 5 днів, які мали назву Вайеб ( Уаеб) і вважались нещасливими. Кожен із 360 днів мав назву і нумерацію від 0 до 19. Майя об’єднали ці два календаря у «календарне коло», будь-яка дата складалася із елементів обох календарів. Дати у «календарному колі» повторювались через 52 роки. Якщо помножити 52 на 365, то цифра 18980 означала для майя кінець циклу, початок нового етапу. Великі досягнення майя мали у астрономії. Вони точно розрахували річні цикли Венери, Марса, Юпітера, Меркурія. Жерці майя постійно спостерігали за Сонцем, Місяцем, передбачали затемнення, ґрунтуючись на спеціальних розроблених ними таблицях.

2. Ацтеки (інша назва – мешика) – індіанська народність у центральній Мексиці, прийшли сюди із півночі у ХІІ ст., утворили державу. Вони мали високий рівень розвитку культури: піктографічне письмо, сонячний календар, визначні архітектурні споруди, розвинуте землеробство, ремесла, городництво ( вирощували помідори, какао, боби, гарбузи, перець, маслинні культури). Ацтеки утворювали штучні острови («плавучі сади»), осушували болота. Їх міста мали правильне планування, питна вода подавалась акведуками. У ацтеків були розвинені медицина, астрономія. Освіта у ацтекському суспільстві була загальною, незалежно від стану і статі. Головними монументальними спорудами були чотирьохгранні кам’яні піраміди з храмом на вершині. Стіни пірамід прикрашались рельєфами, розписами. Досить багато було культових споруд – статуй божеств, деякі яких висотою сягали декількох метрів (знаменитий»Камінь Сонця», «Воїн-Орел»). Дослідники називають державу ацтеків імперією. А. Тойнбі проводить аналог держави ацтеків з Ассірійською імперією, оскільки тут також була єдина система збору податків. Держава була досить різноманітна за етнічним складом. Система управління не була чітко регламентована. Вищим класом суспільства було чиновництво. Найвищий чиновник називався імператором. Суспільство розділялось на два класи: знать і селянство. Пізніше з’являється ще один клас – торговці. Ацтеки були також відомі як завойовники. Заняття війною вважалось почесним. Ацтеки були політеїстами. Для відновлення космосу вони приносили своїм богам чисельні жертви. У жертву могли приносити як тварин, так і людей (військовополонених, рабів). Столицею держави ацтеків вважають місто Теночтітлан. Дослідники звертають увагу на те, що на завойованих ацтеками землях, незважаючи на податки, збільшувались матеріальний добробут і кількість населення. Найвідомішим правителем вважають Монтесуму І, за роки правління якого ацтеки здобули контроль над узбережжям мексиканської затоки, підкорили сусідні племена, провели ряд реформ. Під час правління Монтесуми ІІ у 1519 році на узбережжя висадились перші іспанські конкістадори на чолі з Ернаном Кортесом. У 1521 році ними було взято Теночтитлан, цивілізація ацтеків перестала існувати.

Іншою великою державою Американського континенту була держава інків – Тауантінсуйу («Земля чотирьох частин»). Назва ймовірно пов’язана з розподілом країни на чотири провінції. Столицею стало місто Куско. Держава була розташована на території сучасного Перу, частини Колумбії, Чилі, Болівії, Еквадору, Аргентини. Імперія існувала недовго: з 1438 по 1533 роки, коли була підкорена іспанцями. Інки підкоряли сусідні племена, потім переселяли на завойовані землі інші народи і, таким чином максимально змішували місцеве населення з іншими, не даючи можливості згуртуватись для визвольної війни. Соціальна організація інків була суворо ієрархічна. Основою суспільства була айлью (сім’я, община), з чітким розподілом ролей. Кожен повинен був знати свої обов’язки і чітко їх виконувати. Суспільство і влада розділялись на: а) військових, б) не військових. На самій верхівці суспільства був правлячий рід, який очолював Інка (правитель). Інки вважали, що їх династія бере початок від Сонця, тому вони правлять країною по божественному закону. Влада правителя була абсолютна, необмежена. Контроль у державі здійснювали військові. Військова організація також була чітко налагоджена. Усі чоловіки від 25 до 50 років повинні були служити у війську п’ять років. Дослідники вважають режим правління, який існував у інків найбільш автократичною формою правління із усіх відомих. У період найвищого підйому імперія інків ( правління Інка Пачакути та його сина Тупака Інка Юпанки) була однією із найбільших держав світу, число підданих досягало 12 мільйонів. Вважалось, що усі особи чоловічої статі були синами Інкі, а усі жінки – потенційними дружинами. Інка у політичних питаннях спирався на вищу аристократію і закони. Законів було багато: про самоуправління, аграрні, про працю, домашнє господарство, забезпечення людей похилого віку тощо. Покарання за порушення законів були жорстокі, часто – смертна кара. Можливо тому у інків майже не зустрічались такі види злочинів, як корупція, вбивство, пограбування.

Основою господарства інків було сільське господарство, скотарство ( випасали стада лам, альпахів), ремесло, торгівля. Інки побудували гарні дороги, а оскільки вони не знали колеса, то гірські дороги були ступінчастими. Інки займались астрологією, досліджували Чумацький шлях, який вони називали Небесна Ріка. Як і інші народи континенту інки були політеїстами, вони вважали,що світ трьохшаровий: 1- підземний світ мертвих і ненароджених; 2- земний світ; 3- вищий, де живуть боги. Одним із головних богів був бог Сонця – Інті. Найвідомішим із залишків цивілізації інків сьогодні є Мачу-Пикчу (Стара Вершина) – місто на вершині гір, побудоване приблизно у 1440 році. У місті заходяться палаци, вівтарі, двоповерхові житлові будинки, туди веде прекрасна дорога, вимощена із каменю. Мачу-Пикчу входить у список семи чудес світу.

3.Проблема виникнення північноамериканських цивілізацій на сьогодні є дискусійною. Одні вчені вважають,що перші поселення тут виникли близько 30 тис. років тому, інші – що біля 8 тис. років тому тут існували дві археологічні культури: а) культура мисливців степу; б) культура мисливців-збирачів. На час відкриття материка тут було 6 господарсько-культурних типів: 1) морські звіролови та мисливці – ескімоси та алеути, які жили на арктичному узбережжі; 2) мисливці і риболови тайги –атапаски (райони Північної Канади); 3) осідлі риболови, морські мисливці, збирачі – хайда, тлинкіти, нутка; 4) збирачі диких злаків і мисливці Каліфорнії і району Диких Озер; 5) землероби та мисливці на лісову дичину –ірокези; 6) землероби-індіанці південно – західних територій. У XVI – XVII ст. виникає ще один тип: конярів і мисливців на бізонів ( команчі, дакоти). Усі ці господарсько-культурні типи знаходились на різних стадіях розвитку. Найбільша кількість людей проживала на сході континенту. Доколумбову Америку, починаючи з Х ст. почали освоювати нормани. Вони відкрили Гренландію, Ісландію. Перше плавання на материк приписується норвежцю Гунберну Ульфсону. У 1492 р. три каравели з командою у 90 чоловік на чолі з Христофором Колумбом почали плавання із Іспанії до берегів Америки. Це було початком «відкриття» континенту європейцями. Перші постійні колонії виникли на початку ХVII ст. Найбільш активно переселялись з Англії, Нідерландів, Франції. Поступово складаються два типи господарства: Центр і Північ – регіони, де формувалась ринкова економіка; Південь – утворилось плантаційне господарство, яке базувалось на праці рабів. У ряді регіонів розвивався хутровий промисел. З 1609 року у Північну Америку завезли овець, почалось виготовлення сукна, вовни. Перші домни тут побудували у середині XVII ст., а уже у XVIII ст. американський чавун стали експортувати у Англію. На Півдні активно вирощували тютюн, рис, цукрову тростину. У Центрі – кукурудзу, картоплю, гарбузи. Європейці запозичили у індіанців пивоваріння. До кінця XVIII ст. у Північній Америці утворилось три господарсько-політичних регіони: Південь, Центр, Північний Схід у яких по-різному розвивався капіталізм. Взагалі специфікою розвитку американського капіталізму було широке використання примусової праці ( негрів, яких привозили з Африки, білих рабів –сервентів). Закони, які тут діяли, складались на англійській основі, вірування переселенців також ґрунтувались на базі англіканської церкви. У цілому у XVIII – XIX ст. на континенті мали вплив уелльска, шведська, голландська культури. Соціальна структура суспільства включала нову аристократію, демократичні верстви населення, які займались різними видами господарювання і рабів. Значна різниця у менталітеті, економічному, політичному становищі призвели до Громадянської війни у ХІХ ст. між Північчю і Півднем. Найбільш поміркованим регіоном була Філадельфія. Тут вперше на континенті було відкрито медичну школу, шпиталь, бібліотеку. Велику роль у формуванні американської цивілізації зіграв виходець із Бостону Коттон Мезер, він навчив поселенців боротись з віспою, сприяв нормалізації відносин з індіанцями. Особливу роль у історії американської цивілізації відводиться Бенджаміну Франкліну, який зумів поставити молоду Америку у один ряд з передовим Заходом. Він сприяв утворенню вищих навчальних закладів, типографій, виданню журналів. У 1636 р. було відкрито перший американський коледж у Гарварді, 1696 р. – у Вірджинії, у XVIII ст. до них приєднались Прінстон, Дартмут та ін. Війна за незалежність (1773-1783 рр.) різко змінила життя: з’явились нові ідеї, відносини у суспільстві. Датою утворення США вважається 1776 рік, коли об’єднались разом 13 бувших англійських колоній. Хоча боротьба за вихід з-під впливу Англії продовжувалась до 1883 р. Важливими подіями були прийняття Конституції США у 1787 р. і Біллю про права 1791 р., який обмежував можливості втручання держави у життя громадян.

Висновки

Головною особливістю політичної організації цивілізації майя було співіснування невеликих міст-держав, відокремлених одне від одного. Причиною загибелі могли бути природні умови, оскільки майя залишили свої міста неушкодженими. Цивілізації інків і ацтеків існували за рахунок сільськогосподарської обробки земель. Головна особливість політичної організації – централізована імперія. Загинули під час європейського завоювання.

Література

Веретенников А. М. Города майя и ацтеков. – М., 2003.

Ерасов. Б. С. Цивилизации: универсалии и самобытность. – М., 2002.

Моисеева Л. История цивилизаций. – Ростов-на-Дону, 2000.

Ключові терміни

Піктографія, тольтеки, Кукулькан, Теночтитлан, Інка, Інті, плантації, ринкова економіка.