Висновки

Отже, в центрі нашого дослідження були фразеологізми чеської мови на позначення рис та особливостей характеру людини, до аналізу яких залучався матеріал української мови з метою створення паралелізму у дослідженні структури та семантики відповідних фразеологічних одиниць. Всього було відібрано та опрацьовано 90 фразеологізмів, що були класифіковані за своїм значенням та віднесені до 14 груп, на позначення відповідної риси характеру людини. У ході дослідження висвітлені причини подібності та відмінності у структурній та семантичній будові фразеологізмів двох слов’янських мов: чеської та української, що полягають насамперед в історичній спорідненості їх носіїв, тривалих або ж короткочасних мовних контактах і як наслідок спільності історичних реалій. З’ясовано роль психологічного фактору у відображенні людиною дійсності. Насамперед зверталась увага на особливості образно-емоційного мислення людини та їх вплив на формування мовленнєвої картини світу.

Ми також з’ясували основні джерела походження фразеологічних одиниць, серед яких виділяємо зокрема народну творчість, запозичення та калькування фразеологізмів з інших мов, цитати з Біблії та фразеологізми, що створювались на основі власних ресурсів мови, за її відповідними законами внутрішнього розвитку. Дослідили також і особливості тлумачення стійких сполук слів. Відмітили переважання дієслівних фразеологізмів зі вживанням лексем на позначення частин людського тіла.

Фразеологія як наука пройшла досить послідовні етапи свого становлення та розвитку, починаючи від кінця ХVІІІ – початку ХІХ століть та до наших днів напрями та аспекти досліджень постійно змінювались. Фразеологічний матеріал збирався, систематизувався, класифікувався. З’ясовувались джерела походження фразеологізмів, досліджувався сам механізм фразетворення.

На сьогодні в області фразеології досить актуальною залишається проблема перекладу. Простої обізнаності в граматичній та синтаксичній будові мови часто буває замало для повноцінного володіння нею, саме тому наша робота може сприяти не лише дослідженням в області фразеології як незалежної дисципліни, але й збагаченню своїх знань при безпосередньому вивченні мови, зокрема чеської, допоможе краще ознайомитись з культурно-національними та психологічними особливостями народу.

Список використаних джерел

1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології / М.Ф. Алефіренко. –

Харків: Вища школа, 1987. – 133с.

2. Баран Я. А. Фразеологія: знакові величини: [навчальний посiбник для

студентiв факультетiв iноземних мов] / Я.А. Баран– Вінниця: Нова Книга,

2008. – 256 с.

3. Білодід І.К. Т.Г. Шевченко – основоположник української літературної мови

/ І.К. Білодід – Київ: Наукова думка, 1962. – 134 с.

4. Вархол Н. Фразеологічний словник. / Н. Вархол, А. Івченко. – Пряшів:

Словацьке педагогічне видавництво, 1990. – 160с.

5. ДаниленкоЛ.І.    Паремії в чеських джерелах XX - початку XXI ст.:

міжмовний контекст / Л. Даниленко // Українська мова. - 2009. - N 3. – С. 47-

58.

6. Даниленко, Л. І.Чеська пареміологія, її концептуальний простір і культурні

домінанти / Л. І. Даниленко // Мовознавство. - 2008. - N 2/3. - С. 208-221.

7. Иванов В. В. Лингвистические взгляды Е. Д. Поливанова / В. В.

Иванов // Вопросы языкознания — Москва: Видавництво Академії наук

СРСР, 1957. – N 3 – C. 55-76.

8. Медведєв Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо? / Ф. П.

Медведєв - Харків: 1982.- 231 с.

9. Назаренко О.В. Етнозабарвлений лексичний компонент у складі

фразеологічної одиниці / О.В. Назаренко // Дослідження з лексикології і

граматики української мови: [зб. наук. праць] – Дніпропетровськ: Наукова

книга, 2000. – С. 97 – 104

10. Потелло Н. Я. Теорія і практика ділового мовлення: [навч. посібник.] / Н. Я.

Потелло — Київ: МАУП, 1999.— 132 с.

11. Селіванова О.О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та

етнокультурний аспекти) / О.О. Селіванова. – Черкаси: Брама, 2004. – 276 с. 

12. Станкевич-Іванов В. Особливості вираження емоцій страху засобами

фразеології чеської мови / В. Станкевич-Іванов // Вісник Львів. УН-ТУ–

Львів, 2009. – [вип. 48.] – С. 275–280 (Серія філол.)

13. Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму / В.Д. Ужченко, Д.В.

Ужченко. – Київ: Рад. шк., 1988. – 278 с.

14. Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови: [навч. посібник.] /

В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко. – Київ: Знання, 2007. – С. 404 – 440.

15. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови /

В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко – Київ: Освіта, 1998 – 224 с.

16. Чернышева И. И. Принципы систематизации фразеологического материала

современного немецкого языка / И.И. Чернышева // Язык и стиль. - Москва,

1993. – C.26 – 31.

17. Ядловский Т. Перевод безэквивалентных фразеологизмов (на материале

русского и чешского языков)/ Т . Ядловский // Весн. БДУ. – 2008. – N 1. –

C. 28 – 32.

18. Ядловский Т . Перевод фразеологизмов в рамках семантического поля

(на материале русского и чешского языков) / Т . Ядловский // Весн. БДУ.

– 2006. – N 1. – C. 84 – 88.

19. Яранцев Р.И. Учебное пособие по русско-

чешской фразеологии / Р.И. Яранцев, Л.И. Степанова. – Москва, Изд-во

Моск. ун-та, 1989 - 168 с.

20. Havránek B. Česká mluvnice / B. Havránek, A. Jedlička. – Praha, 1960 – 561 s.