2.1. Витрати виробництва за короткостроковий період

Постійні витрати (FC) - це витрати, обсяг яких в даний момент часу не залежить від обсягу і структури продукції, що виробляється (оренда землі, інше).

Змінні витрати (VC) - це витрати, загальна величина яких на даний період часу залежить від обсягу, структури і асортименту продукції, що виробляється і реалізується (вартість сировини, мінералів, енергії, заробітна плата і т. п.)

Сукупні витрати (ТС) - це сума постійних і змінних витрат.

Середні постійні та середні змінні витрати характеризують загальну середню величину постійних і змінних витрат на одиницю продукції. Вони визначаються діленням сукупних постійних і сукупних змінних витрат на обсяг випуску продукції:

(2.1)

(2.2)

Граничні витрати показують, скільки буде коштувати підприємству збільшення випуску продукції на одиницю продукції.

Середні і постійні витрати зі зростанням обсягу виробництва постійно знижуються. Середні валові, змінні та граничні витрати після деякого зниження зростають. Це в короткостроковому періоді пояснюється дією закону спадної віддачі ресурсу.

Змінні і валові витрати зростають разом з ростом випуску продукції. Швидкість зростання цих витрат залежить від характеру виробничого процесу, степені залежності виробника від дії закону спадної віддачі по відношенню до змінних факторів.

2.2. Витрати в довгостроковому періоді

Криві довгострокових граничних витрат та довгострокових середніх витрат мають певну залежність. Коли довгострокові середні витрати знижуються, крива довгострокових граничних витрат знаходиться нижче довгострокових середніх витрат і вище її, коли крива довгострокових граничних витрат іде вгору. Криві перетинаються в певній точці, де крива середніх довгострокових витрат досягає мінімуму. Графічно це можна зобразити наступним чином:

Крива LAC - довгострокових середніх витрат показує мінімальні витрати для будь-якого обсягу виробництва продукції. Графік LAC спочатку відображає зростаючий ефект масштабу, але при збільшенні обсягу виробництва цей ефект стає постійним і від’ємним.

Розділ 3. Ринок досконалої конкуренції

3.1. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики

Досконала конкуренція - це тип ринкової структури, якій притаманні такі риси:

1. Дуже велика кількість продавців і покупців, кожний з яких має незначну частку в загальному обсязі продажів чи споживання продукції, внаслідок чого кожен з них самотужки не може вплинути на ціну;

2. Однорідність блага та вподобань (кожна одиниця блага є однаковою, немає різниці у транспортних витратах, немає збиткових послуг та особистих зв’язків між постачальниками та покупцями), інакше кажучи, має місце просторова, часова, речова та особистісна однорідність;

3. Прозорість ринкових відносин та повна доступність інформації про ринкові процеси;

4. Відсутність вхідних і вихідних бар’єрів на ринку

Ринкова рівновага називається ситуація, за якої наміри покупців і продавців збігаються так, що за певної ціни товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту. Зобразимо стан ринкової рівноваги графічно:

Сукупний доход (TR) - це та величина результату, яку має підприємство від реалізації наслідків своєї діяльності.

Середній доход (AR) - це величина, яку одержують в середньому від реалізації однієї одиниці продукції.

Граничний дохід (MR) - це показник, що характеризує величину зміни сукупного доходу (виручки) від додаткової реалізації однієї одиниці продукції.

Загальновідомим є той факт, що дуже часто процес виробництва залежить від обсягу прибутків, які підприємство планує отримати від реалізації виробленої продукції. Тому я вважаю доцільним прослідкувати за тим, яким чином вибирається обсяг виробництва за критерієм максимуму прибутку

Вибір обсягу виробництва за критерієм максимуму прибутку.