1.1 Підготовка звіту

Звіт повинен бути зробленим в зошиті або на аркушах формату А4 та вміщувати:

1. Назву лабораторної роботи.

2. Мету роботи.

3. Короткі теоретичні відомості 1-1,5 стор.

4. Протокол експериментів (додаток А, табл. А1.1 та А1.2) з результатами дослід­жень.

5. Висновки з кожного вимірювання про можливість або неможливість праці в досліджених умовах.

1.2 Теоретичні відомості

1.2.1 Основні поняття

В загальному випадку вібрацією називають механічні коливання пружних тіл або систем, коли відбувається переміщення центра їх ваги в просторі відносно статичного стану. В охороні праці вібрацією називають механічні коливання системи (обладнання, пристрою, інструменту та ін.), які сприймаються при безпосередньому контакті людини з поверхнею, що вібрує.

Джерелом вібрації є практично кожна машина, агрегат, транспортний засіб тощо. Породжують вібрацію неврівноважені сили при роботі зворотно-поступальних систем, обертанні неврівноважених мас, битті зубчастих передач, пульсуванні рідин та газів в порожнинах машин та трубопроводів.

Виробнича вібрація виступає як шкідливе явище відносно самих машин, оскільки інтенсифікує зношення, знижує їх надійність та довговічність, підвищує рівні випромінюваного шуму. Розповсюджуючись по конструкціях та ґрунту, вібрація впливає на інші об'єкти, викликає руйнування будівельних конструкцій, погіршує роботу приладів, точних верстатів. В разі контакту людини з поверхнями, що вібрують, виникає ряд специфічних негативних проблем - підвищення втомлюваності, зниження працездатності та якості праці, а також розвиток професійного захворювання - віброхвороби.

Дія вібрації на людину-оператора класифікується:

1. За способом передачі вібрації на людину – на загальну і локальну (місцеву);

2. За напрямком дії вібрацію поділяють на діючу уздовж 3-х осей ортогональної системи координат: Х, У, Z - коли діє загальна вібрація та Х_Л, У_Л, Z_Л - локальна вібрація (рис. 3.1).

Рисунок 1.1 – Напрямок координатних осей при дії вібрації

3. За часовою характеристикою вібрацію поділяють: на постійну (коли контрольовані параметри а, V за час нагляду змінюються не більше ніж в 2 рази, тобто L 6дБ); непостійну (коли контрольовані параметри а, V за час нагляду змінюються більше ніж в 2 рази, тобто L> 6дБ).

Загальна вібрація передається на тіло через опорні поверхні людини, що стоїть чи сидить (підошви ніг або сідниці).

Загальна вібрація за джерелом її виникнення поділяється на такі категорії:

категорія 1 – транспортна, яка діє на водіїв транспортних засобів (автомобілі, с/г машини, бульдозери та ін.);

категорія 2 – транспортно-технологічна, яка діє на операторів машин з обмеженою рухомістю по спеціально підготовлених поверхнях в виробничих приміщеннях (вантажопідйомні крани, комбайни, електро- та автокари);

категорія 3 – типу "а" - технологічна, яка діє на операторів стаціонарних машин та обладнання або передається на робочі місця, де немає джерел вібрації;

категорія 3 – типу "в" - вібрація на робочих місцях працівників розумової праці та персоналу, який не виконує фізичну роботу.

Основними фізичними параметрами вібрації, які генеруються за гармонічним законом, єамплітуда вібропереміщення – Х_т (м) та частота - f (Гц).

Похідними величинами є:

- кругова частота - , с^-1 (1.1)

- віброшвидкість - V, м/с (1.2)

- віброприскорення – a, м/с (1.3)

- рівень віброшвидкості – L_v, дБ (1.4)

- рівень віброприскорення – L_a, дБ (1.5)

В практичній діяльності приходиться мати справу з складними полігармонійними вібраціями, коли змінюються амплітуди на різних частотах. В цьому випадку потрібно розкласти складну вібрацію на ряд гармонійних.

В гігієнічній практиці параметри вібрації вимірюють в октавних (1/1) або третиннооктавних (1/3) середньогеометричних смугах частот.

Для октавних (1/1)смуг частот – =2, (1.6)

а для третиннооктавних (1/3) – (1.7)

де , - відповідно верхня та нижня межа частот. Середньогеометрична частота визначається за формулою:

(1.8)