2.Умови надання правової охорони простого зазначення походження товару.

Правова охорона простого зазначення походження товару полягає у недопущенні використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару.

Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Законом надається правова охорона кваліфікованим зазначенням походження товарів на підставі їх реєстрації, яка діє безстрокове від дати реєстрації.

Правова охорона надається кваліфікованому зазначенню походження товару, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар, і на яке не поширюються встановлені цим Законом підстави для відмови в наданні правової охорони.

Правова охорона надається назві місця походження товару, щодо якої виконуються такі умови:

а) вона є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

б) вона вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви;

в) у вказаному цією назвою географічному місці об'єктивно існують характерні природні умови чи поєднання характерних природних умов і людського фактора, що надають товару особливих властивостей порівняно з однорідними товарами з інших географічних місць;

г) позначуваний цією назвою товар має відповідні властивості, що виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих умов з характерним для даного географічного місця людським фактором;

д) виробництво (видобуток) і переробка позначуваного цією назвою товару здійснюються в межах зазначеного географічного місця.

Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, щодо якого виконуються такі умови:

а) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

б) воно вживається як назва даного товару чи як складова частина цієї назви;

в) у вказаному цією назвою географічному місці наявні характерні умови та / або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

г) позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та / або людським фактором;

д) хоча 6 основна складова позначуваного цією назвою товару виробляється та / або переробляється в межах зазначеного географічного місця.

Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням походження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

3.Суб’єкти патентного права

Суб’єкти патентного права можуть бути розділені на дві групи. До першої групи належать суб'єкти, які мають якими-або правами на відповідні об'єкти інтелектуальної власності (автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків, патентовласники, їх правонаступники).

У другу групу входять суб'єкти, які забезпечують або сприяють виникненню і здійснення патентних прав суб'єктів першої групи (служба по інтелектуальній власності, патентам і товарним знакам , патентні повірені).

Автором винаходу, корисної моделі або промислового зразка визнається особа, творчою працею якої створено відповідний результат інтелектуальної діяльності. Особа, зазначена в якості автора в заявці на видачу патенту на винахід, корисну модель або промисловий зразок, вважається автором винаходу, корисної моделі або промислового зразка, якщо не доведено інше (презумпція авторства).

Можливість мати права автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка належить громадянину з моменту народження, вона не залежить ні від віку, ні від дієздатності фізичної особи. Однак оформлення та здійснення прав автора вимагає наявності необхідного обсягу дієздатності, тому від імені малолітніх і недієздатних діють їх законні представники. Неповнолітні у віці від 14 до 18 років здійснюють права автора самостійно.

Технічне або художньо-конструкторське рішення може бути результатом творчої праці кількох громадян, які визнаються співавторами. Співавторство виникає тільки в тому випадку, якщо кожен з них вніс свій особистий творчий внесок у створення винаходу, корисної моделі або промислового зразка. Фізичні особи, які чинили автору (авторам) тільки технічну, організаційну або матеріальну допомогу (наприклад, оформлення креслень на основі представлених даних, фінансування досліджень) або тільки що сприяли оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності і його використання (наприклад, складання заявки), не можуть вважатися співавторами.

Патентовласником є особа, яка володіє патентом на винахід, корисну модель або промисловий зразок. Право на одержання патенту за загальним правилом належить автору відповідного результату інтелектуальної діяльності. Однак у багатьох випадках патентовласником стає інша особа, зацікавлена в промисловому використанні такого результату, якому автор передав право на отримання патенту або, отримавши патент, зробив відчуження виключного права.

Правонаступники автора або патентовласника - це особи, які перейшли право на отримання патенту або права, підтверджені патентом. Вони можуть придбати відповідні патентні права як у порядку універсального правонаступництва (при спадкуванні, реорганізації юридичної особи), так і при сингулярно правонаступництво (на підставі договору між автором або патентовласником, з одного боку, та набувачем прав - з іншого).

Патентні повірені - громадяни, які отримали статус патентного повіреного та здійснюють діяльність, пов'язану з правовою охороною результатів інтелектуальної діяльності і засобів індивідуалізації, захисту інтелектуальних прав, придбанням виключних прав на результати інтелектуальної діяльності.

Білет № 9