- •Тема 1. Економічна теорія: предмет і методологія
- •1.1.Економіка, як специфічна сфера людської діяльності і об’єкт наукового аналізу. Предмет економічної теорії
- •1.2. Методологія економічної теорії
- •1.3.Функції економічної теорії, її задачі та місце в системі економічних наук
- •1.4. Основні етапи розвитку економічної теорії
- •Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства
- •2.1. Економічні потреби суспільства, їх суть і класифікація.
- •2.2. Споживче благо та його корисність. Закон спадної граничної корисності
- •2.3. Виробництво і його основні фактори. Економічні ресурси та їх класифікація
- •2.4. Центральні проблеми економіки і виробничі можливості суспільства
- •2.5. Економіка і ефективність. Технологічний прогрес і розширення меж виробничих можливостей
- •Тема 3. Економічна система
- •3.1. Економічна система: суть, структура і суб’єкти
- •Суспільне виробництво і його структура
- •Власність і її місце в економічній системі.
- •Типи економічних систем
- •Тема 4. Загальні основи ринкового господарства
- •Умови виникнення та риси товарного виробництва
- •Розвинуте товарне виробництво характеризується наступним:
- •Гроші та їх функції. Грошова маса
- •Для виконання ролі грошей найповніше підійшло золото завдяки його таких властивостей, як однорідність, подільність, портативність, здатність до збереження і значна вартість його невеликої ваги.
- •Ринок, його структура та інфраструктура
- •4. 4. Ринковий механізм: основи теорії попиту і пропозиції.
- •Тема 5. Економічна роль держави
- •5.1. Недоліки ринку і необхідність сполучення ринкового механізму з державним регулюванням економіки
- •5. 2. Економічні функції держави
- •5.3. Необхідність посилення дієздатності держави в умовах ринкової трансформації
- •Тема 6. Підприємство і система підприємництва
- •Підприємство (фірма) як суб’єкт ринкової економіки. Суть, принципи і функції підприємства
- •Форми і види підприємств
- •Відтворення на рівні підприємства. Капітал (виробничі фонди) фірми та ефективність їх використання
- •Підприємництво: суть, принципи та функції
- •Тема 7. Ціноутворення на ринках продуктів та послуг
- •Сутність, види та функції ціни
- •Виробництво і витрати. Природа витрат
- •Ціноутворення в умовах досконалої, недосконалої конкуренції та монополії
- •Державне регулювання цін.
- •Тема 8. Ціноутворення на ринках ресурсів. Формування доходів
- •Виробництво та попит на ресурси. Сутність та походження доходів.
- •Ціноутворення на ринку праці. Заробітна плата і проблеми її реформування в Україні
- •Доходи від підприємницької діяльності і власності: прибуток, відсоток і економічна рента
- •Тема 9. Національна економіка: мета та результати
- •9.1.Національна економіка: зміст, ознаки та мета функціонування
- •9.2. Головні макроекономічні показники та їх вимірювання
- •9.3. Ввп та суспільний добробут
- •9.4. Загальна макроекономічна рівновага: модель сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •Тема 10. Порушення макроекономічної рівноваги: циклічність, безробіття, інфляція.
- •10.1. Макроекономічна рівновага та циклічність. Економічний цикл: суть і фази.
- •10.2. Причини та види економічних коливань
- •Таким чином, безробітними може бути лише активна частина працездатного населення, яке разом з зайнятими складають робочу силу.
- •Чисельність безробітних
- •Кількість працездатних
- •Сутність, причини та наслідки інфляції. Антиінфляційна політика.
- •. Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки.
- •Тема 11. Економічне зростання
- •Суть, джерела та фактори економічного зростання.
- •Інвестиції: сутність, структура і двоїста роль в економіці.
- •Макроекономічне регулювання інвестиційної активності. Теорія мультиплікатора
- •Тема 12. Фінансова система та фіскальна політика держави
- •Фінанси і фінансова система. Державні фінанси і державний бюджет
- •12. 2. Сутність і структура податкової системи. Принципи раціонального оподаткування.
- •Фіскальна політика держави та її вплив на обсяг національного виробництва
- •Тема 13. Грошовий ринок та грошово-кредитна політика
- •13.1. Кредит та кредитна система
- •Механізм функціонування грошового ринку.
- •3. Мета та інструменти грошово-кредитної політики
- •Тема 14. Тенденції розвитку світового господарства
- •14.1. Міжнародний поділ праці і формування світового господарства. Інтернаціоналізація виробництва та виробничих відносин
- •14.2. Міжнародні економічні відносини
- •14.3. Міжнародна економічна інтеграція. Формування цілісності сучасного світу: глобалізація та її протиріччя
- •14.4. Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство
Чисельність безробітних
Рівень безробіття = --------------------------------------- х 100
Робоча сила
Поряд із рівнем безробіття підраховується і рівень зайнятості:
кількість зайнятих
Рівень зайнятості = ----------------------------------- 100
Кількість працездатних
Практично досить складно визначити фактичний рівень безробіття, що пов’язано з різними підходами до визначення безробіття:
в офіційній статистиці всі зайняті неповний робочий день чи тиждень входять до категорії зайнятих, що спотворює рівень безробіття;
щоб вважатись безробітним, важливо активно шукати роботу. Але існує категорія працівників, які вже втратили будь-яку надію на отримання роботи. Вони вважаються вибувшими зі складу робочої сили;
рівень безробіття може бути і завищеним, якщо деякі респонденти дають неправдиву інформацію.
Таким чином, хоч поняття рівня безробіття відіграє і важливу роль у визначенні напрямків економічної політики, але його не можна вважати безпомилковим барометром стану економіки. В Україні, наприклад, в 1998 р. за даними офіційної статистики рівень безробіття складав 2,23%, а за методикою МОП – 8,9%, в 1999 р. – відповідно – 4,8% та 12,4%, у 2001 р. – 3,68% та 17%., у 2003 р. 3,6% та 9,1%.
Безробіття не починається з нуля і не зникає в період підйому до нульового рівня. Економіка, що нормально функціонує, припускає наявність природного рівня безробіття (безробіття при повній зайнятості), яке наявне у випадку відсутності циклічного безробіття. З розвитком економіки величина природного рівня безробіття підвищується. Зараз природним вважається рівень безробіття в 5-6 %.
Безробіття приносить великі проблеми як окремій людини, так і суспільству взагалі, тобто воно пов’язане зі значними витратами економічного і соціального характеру.
Найголовніший наслідок безробіття - відставання ВВП від потенціального рівня, яке визначається за допомогою закону Оукена: при перевищенні фактичного рівня безробіття над природним рівнем на 1%, відставання фактичного ВВП від потенційного складає 2,5 %. Це співвідношення дозволяє розрахувати абсолютні втрати продукції, пов’язані з будь-яким рівнем безробіття. Наприклад, якщо рівень безробіття складає 12,4%, що більше природного в 6% на 6,4%, то перемноживши 6,4 на 2,5 (коефіцієнт Оукена), одержимо відставання обсягу ВВП, яке складе 16%. Тобто економіка України в 1999 р. втратила від надмірного безробіття 16% ВВП.
Крім того, люди страждають від безробіття дуже нерівномірно. Наприклад, безробіття завжди вище серед жінок, пенсіонерів і молоді віком до 20 років.
Безробіття також супроводжується і соціальними витратами – втратою кваліфікації, кризою родинних стосунків, соціальною і політичною напругою в суспільстві.
От чому держава намагається активно регулювати відносини в сфері зайнятості.
Державна політика зайнятості - сукупність заходів прямого і непрямого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства і кожного його члена. .Вона може бути активною, або пасивно.
Активна політика зайнятості включає сукупність правових, організаційних і економічних заходів, що впроваджуються державою з метою зниження рівня безробіття. Вона передбачає заходи, які пов’язані із запобіганням, профілактикою вивільнення робітників для збереження робочих місць навчання, перепідготовку і підвищення кваліфікації осіб, що шукають роботу; активний пошук і підбір робочих місць; фінансування створення робочих місць; організацію нових робочих місць через систему суспільних робіт.
Пасивна політика зайнятості передбачає виплату допомоги безробітним і надання послуг з підбору робочого місця через державну службу зайнятості.
Економічно розвинені країни частіше використовують активну політику зайнятості.
Основними напрямками у галузі політики зайнятості є:
виплата допомоги по безробіттю;
створення гнучкої системи перекваліфікації і навчання, інформаційних центрів зайнятості, забезпечення географічної мобільності населення;
розвиток підприємництва (малого та середнього бізнесу);
фінансування суспільних робіт (будівництво шляхів, шкіл, лікарень тощо);
надання податкових пільг підприємствам і організаціям, що створюють нові робочі місця.