2.2. Економічні умови

2.2.1. Основні галузі народного господарства в районі розташування держлісгоспу

Район розташування підприємства відносяться до числа сільськогосподарських районів області з розвинутим багатогалузевим сільським господарством. Провідною галуззю є сільське господарство спеціалізоване на вирощуванні зернових і технічних культур. Другою важливою галуззю сільського господарства є тваринництво, базою для чого є посів культур. Переробкою деревини займаються безпосередньо підприємство та інші приватні користувачі. Лісистість адміністративних районів, на території яких розташоване підприємство складає 51,1%. Ліси на території розташовані відносно компактно. 2.2.2 Характеристика шляхів транспорту Район розташування підприємства характеризується розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності підприємства є Одеса-Санкт-Петербург, Чернігів-Сарни, а також автомобільні шляхи з твердим покриттям державного і обласного значення Київ-Мінськ, Київ-Полісся-Овруч, . Протяжність доріг на території підприємства складає 643км, із них з твердим покриттям 62км. Загальна протяжність шляхів транспорту за нормативами на 1000 га площі складає 10-14 км. 2.2.3. Типологічна характеристика лісового фонду. Виходячи з існуючого поділу підприємства на категорії зависності, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі господарські частини: Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення- ліси природоохоронного призначення з особливим режимом користування на рівнині;

• заказник загальнодержавного значення, заборонено осушення і проведення рубок головного користування. Постанова РМ України 22.07.1983р.№311.

Захисні ліси

• захисні ліси з особливим режимом користування;

• захисні ліси з обмеженим режимом користування рівнині.

Експлуатаційні ліси

• експлуатаційні ліси на рівнині

До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення з особливим режимом користування віднесені: природні заповідники; пам’ятки природи; заповідні урочища, заказники. До захисних лісів з особливим режимом користування віднесені: лісові ділянки ( смуги лісів) розташовані у смугах відведення каналів, залізниці залізниць, та автомобільних доріг, протиерозійні ліси. До захисних лісів з обмеженим режимом користування віднесені: лісові ділянки ( смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць, автомобільних доріг державного значення, лісові ділянки ( смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, байрачні ліси. В господарських частинах лісів з обмеженим режимом користування дозволяється проведення рубок головного користування. При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності та інших особливостей, що зумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених основним положенням організації та розвитку, лісового господарства області. Перелік утворених господарств і госпсекцій в межах госпчастин, приведений в таблиці3.2.1. Кожна господарська секція орієнтована на вирощування певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку стиглості лісу максимального запасу деревини потрібної товарної структури, найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних корисних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї панівної деревної породи на кілька госпсекцій стала значна різниця в продуктивності, віках стиглості, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні. Віднесення деревних порід до господарських секцій в залежності від їх продуктивності та інших ознак поміщені в протоколі першої лісо впорядкованої наради. Віднесення невкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проведено по цільовій породі, яка найбільше відповідає типу лісу і проектується для лісовідновлення. Вік стиглості деревостанів по господарських секціях прийнято відповідно до оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня 1983 року і приведених у протоколі першої лісо впорядкованої наради.