Контрольні питання
1. Що характеризує цетанове число?
2. Який елемент впливає на підвищення цетанового числа в паливі?
3. Коли робота дизеля вважається м’яка, а коли жорстка?
4. Розкажіть методику визначення цетанового числа?
5. Що таке первинне еталонне паливо?
Лабораторна робота №9
Визначення в’язкості нафтопродукту
Мета: по аналізу фізико-хімічних показників мастила провести оцінку його експлуатаційних якостей і встановити придатність для застосування у двигуні внутрішнього згорання з вказанням впливу існуючих відхилень показників на його роботу.
Прилади та обладнання:
віскозиметр ВПЖ-2 ГОСТ10028-87
Термометр ГОСТ 215-83
Секундомір ГОСТ 5072-82
Папір фільтрувальний ГОСТ 12026-86
Вода дистильована ГОСТ 6709-82
Віскозиметр типу ВУ ГОСТ 1532-89
Теоретичні основи:
В’язкість –це властивість рідини чинити опір взаємному переміщенню її шарів під дією зовнішньої сили. Зовнішньою ознакою в’язкості є ступінь рухомості рідини, чим менше в’язкість, тим рідина рухоміша, і навпаки. Розрізняють динамічну, кінематичну і умовну в’язкість.
Динамічна в’язкість – коефіцієнт внутрішнього тертя – це відношення діючого торкаючої напруги до градієнта швидкості.
За одиницю динамічної в’язкості у системі СІ прийнята в’язкість рідини, яка створює опір в 1Н взаємному пересуванню двох шарів рідини площиною 1м2 ; переміщаються з відносною швидкістю 1м/с.
Одиниці динамічної в’язкості являється Паскаль · секунду (Па с), а також
сП=мПа=10-3
Па · с (2.1)
Кінематична в’язкість – питомий коефіцієнт внутрішнього тертя (ν) –служить мірою опору рідини течії під впливом гравітаційних сил.
Умовна в’язкість – величина, яка показує у скільки разів в’язкість нафтопродукту при температурі вимірювання більша або менша в’язкості дистильованої води при температурі +20оС. Умовна в’язкість виміряється в градусах умовної в’язкості (оВУ)
Для переходу від умовної в’язкості до кінематичної використовують спеціальні таблиці або формулу :
,
сСт (2.2)
від в’язкості палива залежать його прокачуваність, сумішоутворення і економічність роботи двигуна, а від в’язкості масла –втрати потужності на тертя та спрацювання (знос) деталей, що труться.
Кінематичну в’язкість визначають по ГОСТ 33-86 з застосуванням капілярних скляних віскозиметрів по ГОСТ 10028-87, являючи собою у-подібну трубку, в одному коліні який маю калібровані шарові порожнині, переходячи у капілярну трубу а в другому розширювальну порожнину ( див. рис.1).
Рис. 1 Прилад для вимірювання кінематичної в’язкості
1 – термометр 2 – мішалка; 3 – візкозиметр; 4 – електропідігрівач; 5 – капіляр віскозиметра; 6 – термометр (баня).
Встановити віскозиметрів в прилад для вимірювання кінематичної в’язкості. Нафтопродукт який знаходиться у віскозиметрі, занурюють не менше чим на 20 мм. нижче рівня рідини у бані і на 20 мм. над дном посудини.
Порядок виконання роботи.
Сухий та чистий віскозиметр заповнюють попередню підігрітим моторним маслом та встановлюють у прилад, де встановили потрібну температуру. Віскозиметр витримують при заданій температурі не менше 15хвилин, сполучають коліно і1 з атмосферою і виміряють час пересування меніска нафтопродукту від мітки М1 до М2.
Оробка результатів.
Кінематичну в’язкість γ (мм2/с) досліджуваємого нафтопродукту визначають по формулі:
γ=с∙τ (2.3)
де с — постійна віскозиметра, мм2/с (дана у свідоцтві про перевірку); τ – середнє арифметична нафтопродукту у віскозиметрі, с.