Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт.
До виконання лабораторних робіт допускаються студенти, які отримали інструктаж з охорони праці і розписались ц журналі реєстрації інструктажів з техніки безпеки.
Забороняється створювати джерела відкритого вогню, кидати палаючі речі у урни. Підчас праці у лабораторії по дослідженню палив, мастильних матеріалів та технічних рідин, необхідно пам’ятати , що усі нафтопродукти вогне- та вибухонебезпечні, пари їх отруйні, вони можуть уражати органи дихання, також і шкіру.
При нещасному випадку необхідно надати постраждалому першу домедичну допомогу:
При отруєні парами бензина , бензола потерпілого вивести або винести на свіже повітря ;
При ослабленому диханні або втрати свідомості дати понюхати нашатирний спирт, а якщо дихання зупинилось, негайно почати робити штучне дихання;
При попаданні етелірованого бензина на шкіру необхідно негайно уражене місце промити гасом, а потім теплою водою з милом;
Якщо етелірований бензин потрапив у шлунок, необхідно негайно його промити, для чого дати випити постраждалому якового більше теплового молока або ж 10...15%-ний розчин магнезії;
При подразнені оболонок нафтопродуктами їх необхідно промити 2% ним розчином пит’євої соди;
У випадку опіку першого ступеня уражене місце промивають чистою водою , а потім змащують спиртом.
При опіках другого та третього ступеня на уражену частину шкіри необхідно накласти пов’язку;
При опіках шкіри лучами уражене місце промити слабим розчином уксусної кислоти;
При опіках шкіри кислотами її промивають великою кількістю води, а потім слабким розчином соди або нашатирного спирту;
У випадку порізів, особливо скляними речами, необхідно обережно видалити скалки, залити йодом та перев’язати бинтом.
При порушенні вимог техніки безпеки студент усувається від виконання лабораторних робіт і проходить повторний інструктаж по техніці безпеки.
Студент забов’язан сурово виконувати методику виконання лабораторних робіт.
Вмикати прибори тільки після огляду їх викладачем та перевірки знань студентами виконання досліду.
Наливати досліджувані нафтопродукти та рідини у спеціальні посудини, виміри проводити обережно, не розхлюпувати їх та не розливати.
Робоче місце повинно бути чистим і не мати непотрібних засобів, посуди, реактивів. На робочому місці повинні бути тільки зошити та ручки.
При нагріванні досліджуваних рідин не дивитися згори у отвори колб та пробірок, не покидати робоче місце до закінчення роботи .
При нагріванні легкозагоряючих рідин користуватися водяною або пісчаною банею, закритим електронагрівальним приладом.
Залишки нафтопродуктів зливати у спеціальні місткості.
У випадку згорання нафтопродуктів необхідно швидко виключити нагрівальні пристрої, а також вентиляцію. Усі пожежонебеспечні речі винести з переміщення. Для гасіння пожежі необхідно застосувати вуглекислотні, порошкові вогнегасники та кошму.
Лабораторна робота №1 Визначення зольності твердого палива
Мета:Вивчити методи визначення зольності твердого палива
Прилади та обладнання: муфельна електропіч з максимальною температурою 900°С; перфорована трубка з жаростійкої сталі (довжина 350 мм, зовнішній діаметр 10... 12 мм, товщина стінки 1,5...2 мм, діаметр отворів перфорації 1,5 мм); фарфорові прямокутні лодочки; керамічна пластинка товщиною не більше 5 мм з розмірами дещо меншими розмірів робочого простору муфельної печі; ареометр-індикатор для виміру кількості кисню, що подається; кисневий редуктор; хлористий кальцій або інша осушуюча речовина; газоподібний технічний кисень в балоні.
Загальні відомості. Золою називається залишок, отриманий при спалюванні в тиглі певної вибірки палива. Різні види твердого палива на відміну від рідкого містять значну кількість золи.
Зола в твердому паливі може бути первинного (внутрішнього) і вторинного (зовнішнього) походження.
Первинна зола утворюється при тому, що згоряє палива з різних мінеральних домішок, що містяться у ньому.
Вторинна зола виходить із сторонніх мінеральних домішок, що потрапили в паливо при його добуванні, транспортуванні і зберіганні.
Кількість внутрішньої золи в паливі залежить від його складу: чим більше мінеральна частина палива, тим більше золи. Зола відноситься до баласту, і великий вміст її в паливі небажаний, оскільки при цьому істотно знижується теплова цінність палива. Крім того, при спалюванні твердого палива в топках різних теплових установок швидко нагромаджується шлак, і тому необхідно їх регулярно очищати.
Вміст золи в кам'яному вугіллі і торфі коливається в широких межах (5...25 % і більш).
Для визначення зольності бурого і кам'яного вугілля, антрациту, горючого сланцю, а також брикетів з них. існують три методи озолення: повільне, прискорене з природною вентиляцією і прискорене з подачею в муфельну піч кисню. В практикумі описані два з них.
Суть методу визначення зольності полягає в повному спалюванні навішування твердого палива і подальшому прожаренні зольного залишку.
Проведення випробувань. Повільне озолення з приготованої аналітичної проби зразка палива (кам'яне, буре вугілля або сланець), подрібненого в порошок і просіяного через сито (900 отворів на 1 см2) в заздалегідь прожарені і зважені лодочки беруть навішування масою по (1+0,1) г і поміщають їх в холодну муфельну піч. Для озолення кам'яного вугілля і антрациту температуру муфельної печі підвищують спочатку протягом 30 хвилин до 500 °С і протягом наступних 30...60 хвилин до 800...830°С.
Для озолення бурого вугілля і сланцю початкову температуру муфельної печі підвищують протягом 30 хвилин до 250 °С, наступні 30 хвилин —до 500 °С, а потім протягом 2 год - до 800...830°С.
При кінцевій температурі прожарюють в закритій муфельній печі зольный залишок проби кам'яного вугілля протягом 1,5 год, бурого вугілля і сланцю — протягом 1 год.
Після завершення прожарення лодочки із зольним осадом виймають з печі, охолоджують на повітрі до температури навколишнього середовища, потім зважують з погрішністю не більше 0,0002 гр.
Прискорене озолення з подачею в муфельну піч кисню. Схема установки показана на рис. 1.
Муфельну піч розігрівають до температури 850... 875°С. По досягненні цієї температури встановлюють в піч пластину з лодочками і навішуваннями палива на яку-небудь підставку на рівні її паза. В такому положенні лодочки з навішуваннями витримують при озоленні кам'яного і бурого вугілля протягом 3 хв і при озоленні сланцю протягом 5 хв. Після цього пластину з лодочками поволі просувають в муфельну піч із швидкістю 2 см/хв, закривають дверці і з балона через редуктор подають кисень із швидкістю 3 л/хв.
Рис.1. Схема установки для прискореного озолення з подачею в муфельну піч кисню: 1 — балон з киснем; 2 — манометр; 3 — ареометр; 4 — муфельна піч; 5 і 6 — отвори для термопари і для трубки.
Тривалість озолення і температуру в муфельній печі в залежності від вигляду
палива вибирають по таблиці 1.
Таблиця 1
Умови озолення різних видів палива
|
Вид палива |
Температура в муфельній печі, 0С |
Тривалість оголення в лодочкі, хв | |
|
№2 |
№3 | ||
|
Вугілля кам’яне Вугілля буре Горючий сланець |
800...830 800...830 850...875 |
25 15 20 |
20 10 15 |
Після закінчення вибраного з таблиці часу озолення навішувань подачу кисню припиняють, пластинку з лодочками виймають з муфельной печі, охолоджують на повітрі до температури навколишнього середовища і зважують лодочки із зольним залишком.
Обробка результатів. Аналітичну зольність (%) випробовуваного палива підраховують по формулі:
,
(1)
де:т1, т2 і т3 — маси відповідно прожареної лодочки, лодочки з навіскою випробовуємого палива і лодочки із залишком після озолення навіски палива, г.
За результат випробувань приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень.
Для перерахунку результатів аналітичної проби на зольність Ал аналітичної проби на зольність другого стану палива, наприклад сухого одночасно із тієїж проби беруть навіски для визначення стану вологи Wл в аналітичній пробі.
Визначивши зміст вологи Wл в аналітичній пробі, підраховують зольність Ас (%) в сухому стані палива.
,
(2)
Зольність аналітичної проби перераховують зольність Ар робочої маси палива по формулі:
(3)
де Wр — робоча волога палива %.
Цей показник визначають по формулі
(4)
де Wвн – Зовнішня волога палива
Зміст звіту.
Звіт повинен мати:
мета роботи
порядок виконання
схема приладу
наслідки та висновки по проведеним дослідам.