Порядок виконання роботи.

Фракційний склад визначають за ГОСТ 2177-82 за допомогою спеціального пристрою, рис. 2

Сухим, чистим вимірювальним циліндром виміряти 100 мл бензину і обережно налити його у колбу 4. У насадку 2 вставити термометр 3 так, щоб вісь термометра співпала з віссю насадки, а верх ртутної кулі знаходився на рівні нижнього краю відвідної трубки.

Рівномірно нагрівати колбу 4 так, щоб до падіння першої краплі дистиляту з кінця трубки холодильника у циліндр пройшло 5-10 хвилин.

Температуру у момент падіння першої краплі, записати як температуру початку перегонки (початок кипіння). Далі перегонку ведуть з рівномірною швидкістю 4-5 мл за 1 хвилину.

Через кожні 10 мл продукту, отриманого в вимірювальному циліндрі, записують температуру.

Кінець кипіння вважається температура, при якій термометр покаже найбільшу температуру, а потім почне знижуватися. Колбу припинити нагрівати, дати час щоб частина дистиляту стекла на протязі 5 хвилин і записати об’єм рідини у циліндрі.

Таблиця 5

Фракційний склад.

Найменування показників	Температура , С
	Дані досліду	дані ГОСТ
1	2	3
Початок розгонки
Переганяється:10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
Кінець кипіння
Залишок у колбі

Побудувати графік фракційної розгонки по даним досліду і граничним значенням ГОСТ.

Мінімальна температура повітря, при якій можливий легкий запуск двигуна на досліджуємому зразку бензину

t=0,5t-50,5 (5.1)

Висновки про вплив фракційного складу досліджуємого бензину на роботу двигуна.

Контрольні запитання.

1. Якими показниками характеризується випаровування палив?

2. Які властивості палива характеризують температури t

3. Дайте визначення температури початку розгонки і кінця кипіння.

4. Як визначають температуру кінця кипіння?

5. Як впливає бензин на роботу двигуна, якщо температура перегонки 50% вище допустимих значень по ГОСТ?

6. Що таке „ прийомистість „?

7. Який вплив здійснює бензин на роботу двигуна, якщо температура кінця його кипіння вище допустимих значень по ГОСТ?

Лабораторна робота 6. Визначення концентрації фактичних смол

Мета – по аналізу концентрації фактичних смол провести оцінку якості пального, встановити придатність його використання в двигунах внутрішнього згоряння, а також вказати вплив існуючих відхилень показників на його технічний стан.

Теоретичні основи.

Фактичні смоли це високомолекулярні з’єднання, продукти реакції окислення, полімеризації і конденсації ненасичених вуглеводнів.

Смоли в бензині утворюють липкі, в’язкі осадки темного, коричневого кольору. Відкладаючись на деталях системи живлення, вони зменшують подачу палива, при потраплянні в циліндр двигуна утворюють нагар, що призводить до закоксування кілець і зависання клапанів. Крім того, із збільшенням вмісту смол понижується детонаційна стійкість бензину.

Концентрація фактичних смол обмежена і встановлена в міліграмах на 100мл бензину / ГОСТ 8489-85/.