Технічна характеристика доїльних установок

Показники	АД-100	ДАС-2Б	АДМ-8	УДА-8А	УДА-16А
Обслуговує голів	100	100	200	200	200
Кількість майстрів маш. Доїння, чол.	4	2	4	1	1
Кількість апаратів на 1-го оператора	2	2	3	8	16
Продуктивність праці оператора, гол/год	15	15	25	63	70
Марка доїльного апарата	”Волга„	АДУ-1 ”Майга„	АДУ-1	МДФ-03	МДФ-03

Схема промивання доїльної установки АДМ-8А:

1 – електроводонагрівник; 2 – вакуумний насос; 3 –чашки промивання;

4 – доїльна апаратура; 5 – бак для мийного розчину; 6 – охолодник;

7 – дозатор молока; 8 – фільтр; 9 – молочний насос; 10 – молокозбірник; 11 – запобіжна камера; 12, 16 – крани; 13 – дільники; 14 – перемикач молокопроводу; 15 – молокопровід; 17, 18 – вентилі; 19 – водопровід.

Схема роботи доїльного агрегату АДМ-8А:

1 – вакуумний насос; 2 – вакуум-балон; 3 – вакуум-регулятор;

4 – вакуумметр; 5 – резервуар-охолодник молока; 6 – вакуум-провід магістральний; 7 – пристрій, підіймання молокопроводу; 8 – вакуум-провід робочий; 9 – молокопровід; 10 – перемикач молокопроводу;

11 – дозатор молока; 12 – охолодник; 13 – фільтр; 14 – молочний насос; 15 – молокозбірник; 16 – запобіжна камера; 17 – кран; 18 – роздільники; 19 – доїльна апаратура; 20 – кран підключення доїльної апаратури

4. Звіт.

   1. Технологічні схеми доїльних установок.

   2. Будова і робота доїльних установок.

   3. Технічна характеристика установок.

Контрольні питання

1. Основні елементи доїльних установок, їх призначення.

2. Якими доїльними апаратами комплектують доїльні установки?

3. Чим відрізняються ДАС-2Б від АД-100А?

4. Порядок роботи доїльних установок.

5. Порядок промивання доїльних установок.

6. Як регулюють рівень вакуума?

7. Назвіть установки, що застосовуються для доїння корів у стійлах, у доїльному залі, на пасовищах?

Лабораторна робота №12 котли пароутворювачі

1. Мета роботи: вивчити загальну будову, роботу та правила експлуатації котлів пароутворювачів.

2. Обладнання: котли пароутворювачі Д-721А, КВ-300МТ.

3. Зміст роботи.

Для виробництва та технологічні і побутові роботи тваринницьких ферм і комплексів використовують котли пароутворювачі, що працюють на рідкому, газоподібному або твердому паливах.

Котел пароутворювач КВ-300МТ призначений для нагрівання води та вироблення пари. Він складається з котла у зборі, рами, системі подачі води, арматури, димоходу, електрошафи.

Основою котла є рама, на якій горизонтально встановлено циліндричний корпус котла. Всередині корпуса розміщена жарова труба (топка). У передній частині топки вмонтована горизонтальна колосникова решітка, на якій згорає тверде паливо. Під решіткою знаходиться піддувало, куди вентилятором подається повітря для кращого згорання палива. На шляху руху гарячих газів у задній частині топку перетинають під різними кутами по діаметру водяні кип’ятильні труби. Вони збільшують поверхню, обміну, сприяють кращому використання тепла газів, що виходять з топки, підвищують ККД котла. Між корпусом і жаровою трубою розміщується міжстінкова водокипятильна камера. Вздовж верхньої частини корпуса котла приварено напівциліндричний парозбірник, з’єднаний із водопаровою камерою котла отворами. При кип’ятінні води крізь ці отвори пара потрапляє у парозбірник, в який вварені штуцери та патрубки для монометра, запобіжних клапанів, а також для відбору пари.

На передньому фланці корпуса котла змонтовані водомірне скло, крани для контролю верхнього і нижнього рівнів води, дверцята топки, піддувало та вентилятор. У міжстінковій камері котла розміщено трубчастий змійовик теплообмінника для підігрівання води. На задньому фланці котра кріпится димогарна труба, в якій змонтовано трубчастий перегрівач пари (сухопарник).

На корпусі котла приварені патрупки для подачі води, підключення блока датчиків рівня води, зливання води, а також кронштейни для кріплення протинакипного магнітного пристрою та пульта керування. Для подачі води в котел встановлено водяний відцентровий насос, а для контролю тиску пари та підтримання її у заданих межах – електроконтактний монометр. У жаровій камері згорає тверде паливо, стінки її розігріваються і підігрівають воду. Для кращого горіння вентилятор нагнітає у топку повітря через піддувало

Пара, що утворюється, через отвори надходить у парозбірник, а звідти у трубчастий перегрівач пари. Вода додатково перегрівається гарячими газами, які виходять з топки димарем, і паропроводом надходять до споживача.

У трубчастому змійовику можна нагріти воду для технічних потреб.

У разі підвищення тиску відкриваються механічні запобіжні клапани, пара виходить з котла і тиск в ньому знижується.