ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Визначення маркетингових заходів щодо виводу нових товарів на ринок ТОВ «Кіровоградхліб».
-
Загальна характеристика ТОВ «Кіровоградхліб» та хлібопекарській галузі.
-
Структура виробництва продукції.
-
Менеджмент маркетингових заходів щодо виводу нових товарів на ринок
РОЗДІЛ 2. Аналіз господарської діяльності ТОВ «Кіровоградхліб»
2.1 Основні фінансово-економічні показники господарської діяльності ТОВ «Кіровоградхліб».
2.2 Аналіз використання основних засобів ТОВ «Кіровоградхліб».
2.3 Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «Кіровоградхліб».
РОЗДІЛ 3. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства.
3.1. Формування інноваційної політики підприємства
3.2. Інвестиційний клімат у нафтогазовій галузі України: пропозиції з покращення.
3.3. Стратегія подальшої діяльності ВАТ “Кіровоградгаз”.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Згідно з законом України “Про освіту” та галузевою складовою державного стандарту України з вищої освіти за напрямком підготовки “Менеджмент”, обов’язковою складовою освітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти є практична підготовка.
Відповідно виробнича практика є невід’ємною складовою практичної підготовки фахівця з менеджменту.
Метою проходження практики на підприємстві є формування у студентів професійних знань і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах ,на базі знань набутих під час навчання. Також поглиблення та закріплення в студентів теоретичних знань з таких предметів, як: економіка підприємства, менеджмент, маркетинг, управління персоналом;опанування студентами сучасними прийомами, методами та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії; виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.
Завданнями виробничої практики є:
-
вивчення комплексу питань, які охоплюють проблеми менеджменту, маркетингу, організації виробництва, техніко-технологічної бази та економіки підприємства;
-
ознайомлення з практикою роботи керівництва провідних служб підприємства (маркетингу, збуту, постачання, виробничої, економічної тощо);
-
проведення досліджень на підприємстві у відповідності з індивідуальним завданням;
-
збір необхідної техніко-економічної інформації для проведення аналізу;
-
критичний аналіз стану справ на підприємстві та обґрунтування пропозицій щодо їх покращення.
У першому розділі буде розкрита стратегія ТОВ «Кіровоградхліб» щодо виведення нового товару на ринок.
У другому розділі опишемо проведення безпосереднього аналізу господарської діяльності підприємства ТОВ «Кіровоградхліб», спираючись на його основні фінансово-економічні показники.
У третьому розділі будуть розроблені пропозиції щодо удосконалення діяльності підприємства, його подальший розвиток та стратегію діяльності.
РОЗДІЛ 1
ВИЗНАЧЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ВИВОДУ НОВИХ ТОВАРІВ НА РИНОК ТОВ «КІРОВОГРДХЛІБ»
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «КІРОВОГРАДХЛІБ» ТА ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ.
Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний та зведений баланс, поточний, вкладний та інші рахунки в українських та іноземних банках, торговельну марку (знак для товарів і послуг), печатки, штампи та фірмовий бланк зі своїм найменуванням.
Товариство набуває всіх прав юридичної особи відповідно до Законодавства з моменту його державної реєстрації у встановленому Законодавством порядку.
Товариство має цивільні права та несе обов'язки, необхідні для здійснення будь-яких видів діяльності, що не заборонені Законодавством.
Товариство створено на невизначений термін і може користуватися всіма правами, наданими юридичній особі Законодавством.
Повне найменування Товариства, що було базою проходження практики є:
-
українською мовою: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КІРОВОГРАДХЛІБ»
-
російською мовою: ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «КИРОВОГРАДХЛЕБ»
Скорочене найменування Товариства:
-
українською мовою: TOB «КІРОВОГРАДХЛІБ»
-
російською мовою: ООО «КИРОВОГРАДХЛЕБ».
За організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю.
Юридичною адресою даного Товариства: Україна, Кіровоградська область, місто Кіровоград, вулиця Велика Пермська, будинок 9 а.
Мета діяльності підприємства, відповідно до установчих документів, є задоволення суспільних та економічних потреб юридичних і фізичних осіб у продукції, роботах та послугах, а також здійснення виробничої, комерційної, посередницької діяльності та надання послуг, у відповідності та на умовах, визначених Законодавством та Статутом з метою держання прибутку (доходу) та покращення добробуту Учасників та трудового колективу Товариства.
Основними видами діяльності Товариства є:
-
виробництво хліба та хлібобулочних виробів;
-
виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання;
-
неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами;
-
роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами;
-
роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту;
-
інші види оптової торгівлі;
-
діяльність автомобільного вантажного транспорту;
-
надання інших комерційних послуг;
-
виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості;
-
виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів;
-
виробництво макаронних виробів;
-
перероблення та консервування овочів та фруктів, не віднесене до інших групувань;
-
оптова торгівля іншими продуктами харчування;
-
оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами;
-
оптова торгівля фруктами та овочами;
-
посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною напівфабрикатами;
-
посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
-
посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту;
-
роздрібна торгівля фруктами та овочами, включаючи картоплю;
-
роздрібна торгівля рибою та морепродуктами;
-
роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами та яйцями;
-
роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами;
-
роздрібна торгівля іншими товарами для дому;
-
роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту;
-
роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями;
-
роздрібна торгівля тютюновими виробами;
-
роздрібна торгівля іншими товарами для дому;
-
роздрібна торгівля книгами, газетами та канцелярськими товарами;
-
роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н. в. і. г.;
-
діяльність ресторанів;
-
діяльність кафе;
-
діяльність барів;
-
діяльність їдалень;
-
діяльність автомобільного регулярного транспорту;
-
діяльність нерегулярного пасажирського транспорту;
-
транспортне оброблення вантажів;
-
організація перевезення вантажів; складське господарство;
-
оренда автомобілів;
-
управління нерухомим майном;
-
рекламна діяльність;
Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність з перелічених вище та інших напрямів діяльності у тому числі здійснення експортно-імпортних, товарообмінних та посередницьких операцій, надання і отримання послуг, замовлення і виконання робіт, тощо) відповідно до мети своєї статутної діяльності.
Товариство має право одержувати дозволи (ліцензії) на окремі види діяльності, сертифікати про акредитацію, свідоцтва, інші офіційні документи відповідно до Законодавства.
Товариство за рішенням своїх органів управління має право здійснювати інші види діяльності, не заборонені Законодавством.
Хліб та хлібобулочні вироби входять до споживчого набору товарів (послуг) представників для розрахунку індексу споживчих цін (у ваговій структурі складає майже 9%). Ринок хліба представляє один із ринків продовольства.
Галузевий попит на продукцію представляє особливий інтерес, оскільки саме він відіграє найважливішу роль на етапі реалізації виробленої продукції підприємством, тобто на етапі повернення авансованої і одержання (бажано) доданої вартості. За даними органів статистики в Україні у 2013 році налічувалося 1486 підприємств-виробників хліба, що на 209 одиниць менше аналогічного показника 2012 року (табл. 2.1). За період з 2012 до 2013 року виробництво продукції скоротилося з 2399 до 2305 тис. т.
Зміни пояснюються тим, що все більше продукції випускається невеликими підприємствами, результати роботи яких не враховуються органами статистики. Підтвердженням останнього аргументу можуть служити така інформація про структуру основних виробників хліба і хлібобулочних виробів в Україні, яку можна представити таким чином:
- 72% хліба і хлібобулочних виробів виготовляють промислові хлібозаводи, розташовані у містах і районних центрах (близько 400);
- 6% хліба виготовляють підприємства колишньої системи Укркоопсоюзу. Таких хлібозаводів близько 500. Як правило, ці хлібозаводи мають невелику потужність і обслуговують населення сіл;
- 1,5% хліба припадає на частку підприємств Укрпродсоюзу;
- 20% хліба і хлібобулочних виробів випікають приватні, малі пекарні;
. Ринок хліба та хлібобулочних виробів значною мірою залежить від ситуації на ринку борошна та коливань на зерновому ринку, який чутливий до сезонних факторів та державного регулювання. Більше того, одним із заходів уряду з підтримки цієї галузі є реалізація Аграрним фондом борошна з державного продовольчого резерву, що спрямовується на хлібозаводи. При цьому ціни, встановлені державою на борошно вищого і першого сорту, на сьогоднішній день вищі тих, які склалися на ринку. Тобто уряд сам сьогодні сформував певні передумови для зростання цін на борошно, і на фоні цього вже почалося зростання ринкових цін. Негативним фактором є те, що при завищенні цін на борошно, держава майже не контролює його якість.
На думку експертів, сьогодні розвиток ринку хлібобулочних виробів відбувається в основному за рахунок нетрадиційних сортів, зростає попит на нові сорти хліба з більш складною рецептурою і здобу, в той час як споживання «соціального» хліба досить стабільна протягом вже кількох років - його частка становить близько 50%. Споживачі, у тому числі і з достатком, перебувають у полоні «національного» стереотипу і не готові до того, що хліб може бути дорогим продуктом. Цей стереотип дещо затримує розвиток ринку в цілому, гальмуючи зростання сегменту більш дорогого «брендового» хліба. Основними споживачами хлібобулочної продукції є всі категорії населення України в цілому. Отже, варто додати, що попит на цей вид продукції є нееластичним.
1.2 Структура виробництва продукції
Асортимент хлібобулочних виробів, які випікають на ТОВ «Кіровоградхліб», достатньо широкий і на 79,1-82,1 % представлений хлібом (житньо-пшеничним і пшеничним). Серед хліба виділяється пшеничний, і його частка в загальному виробництві коливається від 51,2 % у 2012 р. до 51,5 % у 2013 р. Частка булочних виробів у загальному виробництві хлібобулочних виробів становить 13,8 % в 2012 р. і 16,0 % – у 2013 р. Випікання хліба дієтичного коливається у межах 3,2-4,0 тис. т залежно від року, і його частка у загальному виробництві протягом цих років стабільна та становить 0,2 %.
До хліба пшеничного( першого ґатунку) відносяться такі вироби:
-
хліб урожайний;
-
булка «Селянська»;
-
хліб деснянський;
-
хліб "Домашній";
-
паляниця смачна;
-
паляниця українська;
-
хліб пшеничний.
Хліб пшеничний першого та другого ґатунку:
-
хліб златопільский.
Хліб пшеничний вищого ґатунку:
-
хліб для бутербродів;
-
хліб тостерний;
-
паляничка кіровоградська;
-
паляниця «Балашівська»;
-
хліб урожайний;
-
хліб білий;
-
хліб гірчичний.
Хліб житньо – пшеничний
-
хліб десертний;
-
хліб український новий;
-
хліб миколаївський;
-
хліб інгульський;
-
хліб « Смачний»;
-
хліб імперський;
-
хліб ризький;
-
хлібці заварні з курагою;
-
хліб «Родзинка»;
-
хліб «Бородинський новий»;
-
хліб «Бєлая Русь»;
-
хліб житній заварний;
-
хліб юр’ївський;
-
хліб житній діабетичний.
Булочні вироби:
-
батони молочні;
-
лаваш;
-
батони « Нива»;
-
батони особливі;
-
батон гірчичний;
-
батон європейський ароматний;
-
пампушки софіївські;
-
хлібці «Фітнес»;
-
хлібці висівкові;
-
ріжки алтійскі.
Здобні булочні вироби:
-
булочка «Ласунка»;
-
булочка кремова;
-
рулетки з маком;
-
плюшка інгульська;
-
булка майська;
-
булочка « Каштан»;
-
булочки кунцівські;
-
булочка «Іриска»;
-
булочка «Чарівна»;
-
булочки з повидлом;
-
булочки святкові;
-
ріжки з повидлом;
-
завиток харківський;
-
підківки молочні;
-
рулети фруктово – макові;
-
плетінки українські;
-
весільні вироби.
Пиріжки:
-
пиріжки квітневі;
-
пиріжки «Домашні з сиром»
-
бабусині пиріжки з вишнями;
-
бабусині пиріжки з яблуками.
Сухарі:
-
сухарі ванільні;
-
сухарі молочні;
-
сухарі київські;
-
сухарі – грінки пшеничні;
-
сухарі панірувальні.
Кондитерські вироби:
-
печиво «Рулетики з повидлом»
-
круасани з увареним молоком;
-
круасани з шоколадом;
-
круасани з яблуком.
1.3 Менеджмент маркетингових заходів щодо виводу нових товарів на ринок
Кожному підприємству чи організації задля того, щоб підтримувати рівень збуту на колишньому рівні або збільшити його, необхідно замінювати старі товари новими, а отже, займатися їхньою розробкою. Оскільки споживачам завжди хочеться чогось новенького, конкуренти не шкодуватимуть сил на те, щоб задовольнити їхні запити.
Нові товари — оригінальні товари, удосконалені варіанти та модифікації наявних товарів і нові торгові марки, які організація розробляє силами власного відділу досліджень і розробок. Підприємство може освоїти новий товар двома способами: шляхом придбання права на його виготовлення та/або розробити його власними силами. У цьому випадку існує можливість придбати: іншу компанію; патент на продукт; ліцензію — або укласти договір про франчайзинг.
Практика маркетингу розподіляє нові товари за ступенем їхньої новизни, для підприємства-виробника та для ринку на шість основних категорій:
— світові новинки (піонерні товари): нові товари, поява яких веде до формування особливого ринку;
— нові товарні лінії: нові продукти, які дають змогу підприємству вперше вийти на певний ринок;
— розширення наявних товарних ліній: нові товари, які є доповненням до товарних ліній, що вже має підприємство (нова розфасовка, наповнювачі тощо);
— удосконалені та модифіковані товари: нові товари з поліпшеними характеристиками або з вищою, на думку споживача, цінністю, що витісняють наявні товари;
— репозиційовані: наявні товари, призначені для нових ринків або сегментів ринку;
— товари за зниженими цінами: нові товари, що мають такі ж властивості, як і їхні попередники, але коштують дешевше.( https://sites.google.com/site/marketingdistance/tema-5/5-6-rozrobka-novih-tovariv)
Процес розробки і виведення на ринок нового товару включає такі етапи:
· формування і добір ідей;
· розробка конструкторського задуму товару і його перевірка;
· аналіз цільового ринку і розробка стратегії маркетингу по виведенню товару на ринок і подальшій його реалізації;
· аналіз можливостей виробництва і збуту;
· розробка товару (фізичне втілення конструкторського задуму у новий продукт);
· випробування товару в ринкових умовах;
· розгортання комерційного виробництва товару.
Аналіз ризику виконується попередньо, тобто на момент часу, коли виконаний тільки перший чи в кращому випадку перший і другий його етапи. Звичайно, у цій ситуації аналіз доводиться виконувати в умовах неповної визначеності, коли практично всі судження мають імовірнісний характер. Оскільки, як відзначено вище, у будь-якому проекті є, як мінімум, ідея, то поетапний розгляд ризиків варто вести, починаючи з етапу розробки конструкторського задуму товару [Райзберг Б.А. Предпринимательство и риск / Б.А. Райзберг; ред. Г.С. Герасимова. – М.: Знание, 1992. – 64 с.].
Як адміністратори, так і фахівці зі збуту, при виведенні нового товару на ринок, найчастіше занадто вузько підходять до проблеми каналів збуту. Багато хто з них розглядають термін «канали розподілу» як комплекс взаємин між промисловою фірмою і торговими підприємствами, що не входять у її структуру, за допомогою яких вироблені фірмою товари-новинки надходять на ринок. При цьому з поля зору вислизає та частина організаційної структури самого виробника товарів, що займається збутом [Вітлінський В.В. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія / В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко ; Київ. нац. екон. ун-т. − К. : КНЕУ, 2004. − 480 с].
У більш широкому значенні під організацією збуту розуміється як власна система збутових органів фірми, так і не стосовні до неї незалежні агенти підприємства, що займаються збутом її товарів. З цього погляду комплекс зовнішніх взаємин може розглядатися як продовження власних збутових органів промислової фірми. Елементи, з яких складаються канали збуту товару-новинки, треба не тільки вибирати, але і керувати їх відносинами з постачальниками і між собою. Персонал зовнішніх збутових органів повинен одержувати інформацію і проходити підготовку; повинні прийматися заходи по стимулюванню його ділової активності і компенсації послуг. Його робота повинна постійно контролюватися і спрямовуватися в правильне русло.
Важливою складовою частиною маркетингу є формування цінової політики стосовно товарів, що просуваються на ринок, і послуг. Кожен підприємець самостійно встановлює ціну за свій товар. Є два підходи до ринкового ціноутворення: встановлення індивідуальних цін або єдиних цін. Перша формується на договірній основі в результаті переговорів між покупцем і продавцем, що забезпечують узгодження інтересів сторін. Друга характерна тим, що всі покупці купують товар за однаковою ціною [Маркетинг: Підруч. / [А.Ф. Павленко, І.Л. Решетнікова, А.В. Войчак та ін.]; за наук. ред. А.Ф. Павленка. – К.: КНЕУ, 2008. – 600 с.].
Першорядна увага в останні роки приділяється питанням установлення
ціни на нову продукцію і прогнозування цінової політики в розрахунку на всі стадії життєвого циклу товару на внутрішньому і світовому ринках. Визначення ціни на товари ринкової новизни – складне і відповідальне завдання, оскільки торгова марка таких товарів ще невідома покупцям, як і їхні споживчі властивості і технічні характеристики. У зв’язку з цим важливо створити попит на нові товари з боку споживачів, що зажадає істотних витрат [Солнцев С.О. Комплексна оцінка інвестиційних ризиків на основі аналізу чинників маркетингового середовища / С.О. Солнцев, А.В. Овчиннікова // Проблеми системного підходу в економіці. −2010. − № 2. – [Електронний ресурс]. − URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/pspe/index.html/].
Ще при проектуванні нового товару в рамках наукових досліджень і розробок фірма здійснює великі інвестиції з метою досягнення високого ринкового ефекту від подальших продажів. Націлені на майбутнє капітало-вкладення будуть більші, ніж новий створюваний товар, тому маркетологам надзвичайно важливо домогтися швидкої окупності товару і повернення коштів вкладених у нього до виходу товару на ринок і на стадії впровадження. Тут відомі два види товарної політики: “зняття вершків” і “прорив на ринок”. Перший метод припускає установлення високих цін на нову продукцію і розрахований на забезпечені шари споживачів. На стадії впровадження нового товару на ринок на ньому відсутні конкуренти чи їх дуже мало. Фірма, що впроваджує новий товар на ринок, має монопольне становище, що дозволяє проводити політику високих цін.
Структура рекламної галузі. Рекламодавці включають виробників і постачальників товарів і послуг, урядові заклади, клуби, товариства – іншими словами, усіх, хто бажає що-небудь повідомити і заплатити за це власникам засобів інформації. Маркетинг займається рекламою, ціль якої – продаж товарів і послуг. В нашому випадку – продаж товарів-новинок [Вітлінський В.В. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія / В.В. Вітлінський, Г.І. Великоіваненко ; Київ. нац. екон. ун-т. − К. : КНЕУ, 2004. − 480 с].
Хоча рекламодавці можуть мати справу безпосередньо з власниками засобів інформації, як правило, вони діють через рекламні агентства. Існують різні типи агентств, починаючи з тих, хто просто бере комісійні за надання місця чи часу засобами інформації, і закінчуючи тими, хто пропонує повний набір послуг по маркетингу, маркетинговим дослідженням і іншим рекламним послугам. У залежності від пропонованих послуг агентства мають штат відповідних фахівців (друкарок, художників, телеоператорів, і т.д.). Зв’язок між агентством і його клієнтом здійснюється через особу, що відповідає за реалізацію цілей рекламодавця.
Засоби масової інформації поділяються на різні типи: друковані, аудіовізуальні і вуличні. Кожен тип розрізняється по здатності виконання специфічної рекламної задачі (спеціалізований журнал дає більш детальну інформацію про товар-новинку, ніж телебачення, але телебачення приверне увагу набагато більшої аудиторії). Вибір засобу масової інформації робиться так, щоб воно було найбільш придатним для досягнення мети реклами, але за мінімальною ціною [Шапкин А.С. Экономические и финансовые риски. Оценка, управление, портфель инвестиций: монография / А.С. Шапкин. − М.: Изд.-торг. корпорация «Дашков и Ко», 2003. − 544 с].
Робота підприємств пов’язана з постійним подоланням повної або часткової невизначеності. Відсутність повної інформації щодо зовнішнього та внутрішнього середовища призводить до необхідності прийняття ризикованих рішень в ринкових умовах. Здійснення інвестиційної діяльності потребує значних ресурсів й відкриває можливості для підприємця щодо отримання додаткового прибутку. Але у той самий час реалізація інвестиційних проектів пов’язана зі значним рівнем ризику. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень потрібне застосування ефективних методик виявлення, аналізу та оцінки інвестиційних ризиків, які дозволять знизити рівень невизначеності й обрати оптимальний з точки зору рівня ризику варіант реалізації інвестиційного проекту [Солнцев С.О. Комплексна оцінка інвестиційних ризиків на основі аналізу чинників маркетингового середовища / С.О. Солнцев, А.В. Овчиннікова // Проблеми системного підходу в економіці. −2010. − № 2. – [Електронний ресурс]. − URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/pspe/index.html/]. http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=68557
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «КІРОВОГРАДХЛІБ»