2.3 Аналіз рентабельності підприємства

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують доходність підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими для характеристики складових формування прибутку і доходів підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення між наявними та використаними ресурсами.

До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства, належать:

- Коефіцієнт рентабельності активів;

- Коефіцієнт рентабельності власного капіталу;

- Коефіцієнт рентабельності діяльності;

- Коефіцієнт рентабельності продажу.

Показник	Розрахунок показника	На 31.12 2012	На 31.12. 2013	На 31.12. 2014	Відхилення 2014/2012	Відхилення 2014/2013
1	2	3	4	5	6	7
Коефіцієнт рентабельності активів	Ф. 2 (ряд. 170)/ ф. 1 ((ряд. 280, гр. 3 + ряд. 280, гр. 4) / 2)	0.0024	0.00	0.016	0.0136	0.016
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Ф. 2 (ряд. 170)/ ф. 1 ((ряд. 380, гр. 3 + ряд. 380, гр. 4) / 2)	0.635	0.00	0.122	-0.513	0.122
Коефіцієнт рентабельності продукції (робіт, послуг)	Ф. 2 (ряд. 050) / ф. 2 (ряд. 040)	0.229	0.172	0.042	-0.187	-0.13
Коефіцієнт рентабельності продажу	Ф. 2 (ряд. 050) / ф. 2 (ряд. 035)	0.187	0.146	0.04	-0.146	-0.106

Коефіцієнт рентабельності активів(економічна рентабельність) характеризує – рівень прибутку, що створюється всіма активами підприємства, які перебувають у його використанні згідно з балансом. Виходячи з даних таблиці 2.3 ми бачимо збільшення данного коефіцієнтів: у порівнянні з 2012 роком у 2014 відбулося збільшення коефіцієнту на 0,0136, у порівнянні з 2013 на 0,016. Це свідчить про незначне збільшення попиту на продукцію підприємста.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (фінансова рентабельність) характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, тому найбільший інтерес представляє для наявних і потенційних власників й акціонерів й є одним з основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому що його рівень показує верхню межу дивідендних виплат. Віходячи з даних, ми спостерігаємо ризький спад коефіцієнту у 2013 році ( з 0,635 у 2012 впав до 0,00) та незначне збільшення у 2014 році ( з 0,00 у 2013 до 0,122 у 2014).

Коефіцієнт рентабельності продукції (робіт, послуг) показує, скільки прибутку отримало підприємство в розрахунку на одну гривню понесених витрат. Цей показник у 2012 році становив 0,229, у 2013 – 0,172, у 2014 – 0,042.

Коефіцієнт рентабельності продажу х розмір прибутку, що надходить на підприємство з кожної гривні від продажу продукції (робіт, послуг). Цей показник у 2012 році становив 0,187, у 2013 – 0,146. У 2014 – 0,04.

Проаналізувавши рентабельність ТОВ «КІРОВОГРДХЛІБ», можемо зробити висновок, що рентабельність данного підприємства є незначної. Спостерігається спад за аналізований період часу. Це призводить до зменшеня інвестуй та скорочення прибутку.

РОЗДІЛ 3. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства.

3.1 Формування маркетингової товарної політики

Сьогодні кожне сучасне підприємство постійно стикається з необхідністю впровадження інновацій як основної умови підтримки і розвитку своєї діяльності. Потреба ринку в нових продуктах чи послугах є ключовим фактором інноваційного процесу, саме цю потребу допомагають виявити маркетингові дослідження.

Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки постійно підвищується роль товарної політики. Це передусім обумовлено загостренням конкурентної боротьби за ринку збуту товарної продукції, підвищенням ролі споживачів та їх уваги до якості товарів, бренда, обслуговування, упаковки, а також збільшенням темпу зростання появи інноваційних товарів та товарів замінників, різної категорії новизни та в наслідок цього підвищенням ролі реклами, стимулювання збуту та заходів промоушену.

Головним елементом комплексу маркетингу є товар, від якого вирішальною мірою залежить успіх ринкової діяльності підприємства. Таким чином, товар є головним елементом ефективного функціонування під­приємства та вирішальним в задоволення споживчих потреб. Про це свідчить те що, якщо товар не відповідає запитам споживачів чи програє за своїми характеристиками товарам конкурентів, то сподівання на успіх його на ринку буде зведено практично нанівець.

Тому сьогодні перед вітчизняними підприємствами постає важливе завдання, яке полягає в ефективній організації виробництва товарів і послуг, спираючись на формування маркетингової підтримки цього процесу з боку найбільш оптимального використання маркетингових інструментів.

Товарна політика (товарна інноваційна політика) - це комплекс заходів, за допомогою яких один або декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності підприємства.

Товарну інноваційну політику доцільно розглядати як сукупність методів та інструментів, спрямованих на реалізацію стратегічних і тактичних заходів при збалансуванні товарного портфеля підприємства з цільовими потребами споживачів [5].

Таким чином, основним завданням товарної політики на рівні підприємства є створення такого товару чи послуги і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингового комплексу або були непотрібні взагалі, або ж використовувалися мінімально як допоміжні для досягнення поставлених підприємством цілей.

Товарна політика підприємства передбачає певний курс дій товаровиробника або наявність у нього наперед обдуманих принципів поведінки. Вона покликана стимулювати організацію системи прийняття рішень стосовно формування товарного асортименту й управління ним; підтримання конкурентоспроможності товару на певному рівні; знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); розробка та реалізація стратегії пакування, маркування, обслуговування товарів [1].

Розробка та здійснення товарної політики вимагають дотримання наступних умов (З):

• чіткої уяви про мету виробництва й збуту на перспективу;

• наявності стратегії виробничо-збутової діяль­ності підприємства;

• знання ринку й характеру його вимог;

• чіткої уяви про внутрішні можливості й ресурси (дослідницькі, науково-технічні, виробничі, збу­тові) підприємства сьогодні та у майбутньому.

За будь-яких умов важливим елементом товарної політики підприємства є розробка товарів (послуг), але сьогодні важливим стає той факт, що процес розробки та впровадження нового товару є тим елементом ринкового успіху підприємства від якого залежить саме його існування. Отже, створення нових товарів, дає підприємству:

• здійснити прорив на ринок;

• перемогти конкурентів;

• зберегти й розширити свій ринок;

• збільшити доходи й прибуток.

Іншими важливими елементами товарної політи­ки є обслуговування та елімінування.

Обслуговування - це забезпечення сталості відпо­відних характеристик товарів, що впроваджені на ринку і користуються попитом споживачів [2]. Основним у цьому елементі товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу.

Елімінування - це процес зняття застарілого товару підприємства з ринку [2]. Головне завдання цього елементу товарної політики - оптимізувати усунення з ринку товару, попит на який падає. Саме тому потрібно узгодити витрати підприємства на виробництво й реалізацію товару, який все важче знаходить свого споживача, з доходами від його продажу, які все ще наявні й можливі в майбутньому.

Уточнюючи це визначення, сфокусуємо увагу на тому, що це розроблення та прийняття рішень щодо створення і просування на ринку в цілому або сегменті ринку товарів підприємства.

Таким чином, можливо визначити завдання товарної інноваційної політики підприємства, яка формується з урахуванням маркетингового комплексу [4]:

• формування ідеї та реальне створення інноваційно-ексклюзивного товару, стосовно якого решта факторів маркетингу має виключно до­датковий (обслуговуючий) характер;

• розроблення нового товару та оновлення тих виробів, що вже існують на ринку;

• розроблення товарного асортименту, упаковки та товарних марок;

• забезпечення якості та конкурентоспроможності товарів;

• позиціонування товарів на ринку;

• аналіз та прогнозування життєвого циклу товарів.

Підкріплення товару здійснюється всіма наявними інструментами маркетингу. У цілому маркетингове розуміння товару можливо представити у вигляді такої формули:

ТОВАР = ПРОДУКТ + ПІДТРИМКА +

+ ІНСТРУМЕНТИ МАРКЕТИНГУ

Таким чином, одним із найважливіших завдань фахівця з маркетингу є точне визначення товару з тим, щоб запропонувати його ймовірним покупцям з огляду на їх потреби, які він задовольняє. Товарна політика підприємства, в свою чергу, це одна з найважливіших і складних галузей маркетингової діяльності, що припускає обґрунтований алгоритм дій, що передбачає визначення виробничої програми підприємства з урахуван­ням інтересів споживачів, рівня впливу конкурентів, виробничих та інших ресурсних можливостей підприємства, а також стадії життєвого циклу продукту. Сутність маркетингової підтримки товарної політики полягає у визначенні й розвитку оптимальної структури вироблених і реалізованих товарів на основі поточних і довгострокових цілей підприємства.

Об'єктом маркетингу є комплекс, що складається з елементів «потреби - товар - ціна - реклама - збут». Центральне місце в цій системі займає товар - все, що продається з метою задоволення певних потреб. Саме тому важливо зазначити, що саме поняття «маркетингова підтримка», як комплекс маркетингових інструментів, відбиває сутність маркетингової складової управління товарною політикою.

Так у процесі формування маркетингової підтримки нового продукту на підприємстві формується стратегія маркетингу, яка містить у собі перспективні та поточні його цілі, опис завдань, які необхідно вирішити для їх досягнення, перелік заходів, спрямованих на вирішення поставлених завдань, контрольні показники і критерії досягнення цілей. Також при формуванні маркетингової підтримки та маркетингової стратегії враховується інноваційний потенціал підприємства, що суттєво впливає на сам процес формування, бо від інноваційного потенціалу підприємства насамперед буде залежати той маркетинговий комплекс, який планується провадити.

Серед основних інструментів маркетингової підтримки діяльності підприємства виділимо комплекс стимулювання, проведення ефективної товарної, цінової та збутової політики з обґрунтованим використанням інтелектуального та фінансового потенціалу.

Маркетинговий комплекс для товарної інноваційної політики являє собою вид соціальної технології, спрямованої на виявлення ефективних засобів керування ринком на основі об’єктивного розуміння ситуації на ньому

При цьому необхідно підприємству чітко визначати цілі розробки та впровадження нової продукції. Планувати та координувати процес використання маркетингових інструментів для нової продукції та чітко визначити етапи розробки та впровадження стратегії для нововведення.

Також слід зазначити, що необхідно врахувати напрями стратегічного управління інноваційною діяльністю та товарною політикою. При цьому, звернемо увагу на такі принципи:

• формування інноваційного процесу згідно цілям та задачам розвитку підприємства;

• пошук нових можливостей та вибір найбільш ефективних;

• оцінка ступеня достатності потенціалу підприємства для досягнення цілей та його розвиток.

Саме тому реалізація функцій процесу управління товарною політикою підприємства в повному обсязі можлива на основі комплексного аналізу та оцінки потенціалу підприємства та його складових, що обумовлює важливість удосконалення методики його оцінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Герасимяк Н. В. Основні аспекти формування мар­кетингової товарної політики підприємств // Вісник Хмель­ницького національного університету. Економічні науки. -

2008. -№2,Т.1.-С. 60-62.

2. Голошубова Н. О. Розробка товарної політики на під­приємствах оптової торгівлі в системі маркетингу / Н. О. Голо­шубова, Н. І. Трішкіна // Вісник Хмельницького національно­го університету. Економічні науки. - 2005. - № 4, Ч. 2, Т. 1. - С. 18-27.

3. Гончарова Н. П. Інноваційна економіка: проблеми і пріоритети / Н. П. Гончарова // Актуальні проблеми еконо­міки. Економіка та управління народним господарством. -

2008. -№6.-С.1 -19.

4. Кардаш В. Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 5 - 29.

Сербіненко Н. Маркетингова товарна політика ви­робничого підприємства України / Н. Сербіненко, М. Гєргєль // Економіка та підприємництво. Держава та регіони. - 2007. - № 3. - С. 220 – 224

3.2 Шляхи покрашення маркетингової товарної політики підприємста

Кожне підприємство потребує маркетингових ходів задля максимізації власного прибутку. Рекомендую такі заходи:

1. Проведення шикорого аналізу ринку на території Кіровограда і Кіровоградської області.

2. Додаткове вивчення ассортименту товарної продукції її глибину і широту з метою оптимізації номенклатури продукції, що пропонується в мережі роздрібної продукції.

3. Переглянути параметри провідних продуктів, відповідно до цінової політики підприємства, падаючої платоспроможності суспільства та нормативів споживання.

4. Розробити економічні розміри формування соціальних ассортиментних одиниць.

5. Додатково проаналізувати собівартість продукту та знайти шляхи здешевлення найпопулярніших ассортиментних одиниць.

6. Для того щоб покупець міг дізнатися про новий продукт, необхідно провести дегустацію. Дегустацію можна провести у великих магазинах, де покупця будуть інформувати про продукт, рекламують його гідності перед іншими продуктами, а так само у нього є можливість спробувати цей продукт і оцінити найбільш повно. Проведення дегустації сприяє більш швидкому сприйняттю продукту. Якщо покупцеві сподобатися продукт, то він буде купувати цей товар - буде попит на цю продукцію. 

7. Дуже важливо поєднувати рекламу і форму пропозиції, викладку своєї продукції споживачеві. Викладка повинна доповнювати сам продукт, перш за все як можна більш наочним чином демонструвати покупцеві його застосування. Викладка повинна підкреслювати унікальні, специфічні властивості товару, його неповторні особливості і переваги в порівнянні з аналогами. 

8. Реклама в газеті зможе донести інформацію до покупця про ціни на продукцію, надання знижок, а так само про місцезнаходження організації. 

9. введення нових умов співпраці: відстрочення платежів, бонусні програми, знижки та багато іншого

10. Благодійні акції. На деякий період проводити акції(збір коштів, соціальні ціни) в яких буде вказано, що якийсь відсоток, або від якохсь кількості продукту береться сумма від прибутку на благодійні цілі(допомога воєнним в АТО, ліки для хворих, домога малозабезпеченим сім’ям, дітям – сиротам, інвалідам)

11. Проводити день відкритих дверей на завод. Споживач може самостійно ознайомитись з технологією приготування хлібобулочних виробів починаючи з зовнішнього вигляду пекаря, обладнання на якому виготовляють, технологією виготовлення, складових та упакування

12. Зміна упакування. Зміна упакування на більш привабливий, дасть шанс, розширити категорію споживачів.

13. Збільшити текстовий шрифт на упаковці товару, для більшої прозорості виробництва. Підвисить рівень довіри споживача.

Висновки

Я проходила практику на ТОВ «Кіровоградхліб». Урезультаті своєї роботи я отримала відомості про роботу цього підприємства, і спробувала систематизувати цю інформацію і зробити з неї певні висновки.

ТОВ «Кіровоградхліб» який відноситься відразу до двох галузей промисловості: хлібопекарської та кондитерської. Однак, більша питома вага в структурі виробленої продукції підприємства займає хлібобулочна продукція, яка займає 96,2% від усієї продукції.

 Підприємство  ТОВ «Кіровоградхліб» працює у важливій галузі – харчування, але на даний час галузь потерпає через недостатнє державне фінансування. Виробничі потужності підприємства не працюють на повну міру, на підприємстві існує багато площ, які планували задіяти під нове виробництво, але через брак коштів вони й досі пустують.

ТОВ «КІРОВОГРАДХЛІБ» є юридичною особою з дня його реєстрації і здійснює свою діяльність згідно діючого законодавства України і Статуту Товариства.

Майно підприємства складається з основних  і оборотних засобів, а також  цінностей, вартість яких відображена  в балансі Товариства.

Існують такы види нового товару:

— світові новинки (піонерні товари): нові товари, поява яких веде до формування особливого ринку; — нові товарні лінії: нові продукти, які дають змогу підприємству вперше вийти на певний ринок; — розширення наявних товарних ліній: нові товари, які є доповненням до товарних ліній, що вже має підприємство (нова розфасовка, наповнювачі тощо); — удосконалені та модифіковані товари: нові товари з поліпшеними характеристиками або з вищою, на думку споживача, цінністю, що витісняють наявні товари; — репозиційовані: наявні товари, призначені для нових ринків або сегментів ринку; — товари за зниженими цінами: нові товари, що мають такі ж властивості, як і їхні попередники, але коштують дешевше.

Основні етапи розробки та ведення нового товару на ринок – це:

· формування і добір ідей;

· розробка конструкторського задуму товару і його перевірка;

· аналіз цільового ринку і розробка стратегії маркетингу по виведенню товару на ринок і подальшій його реалізації;

· аналіз можливостей виробництва і збуту;

· розробка товару (фізичне втілення конструкторського задуму у новий продукт);

· випробування товару в ринкових умовах;

· розгортання комерційного виробництва товару.

В умовах економічної та політичної кризи, фінансовий стан підприємста є не стабілним та зменшується, устаткування вже устаріле і підлігає як і моральному так і фізичному зносу. Дане підприємство має дуже малій відсоток коштів, якими у разі одночасного звернення усіх кредиторів, воно зможе розрахуватися з ними. Розрахувавши рентабельність підприємства, спостерігається тенденція спаду.

Маркетингова товарна політика — це комплекс заходів зі створення й управління продукцією підприємства для задоволення потреб споживачів та досягнення підприємством власних цілей. Традиційно ця політика становить основний зміст маркетингової діяльності, бо коли підприємство не виготовляє корисних споживачам товарів чи не надає послуг, воно стає непотрібним.

Аналізуючи товарну політику підприємства, я зробила декілько висновків та пропозицій щодо покращення ринку збуту як розширев