Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ответы.docx
Скачиваний:
40
Добавлен:
05.06.2015
Размер:
37.62 Кб
Скачать
  1. Причини об'єднань та поглинань

Аналізуючи світовий досвід і систематизуючи його, можна виділити наступні основні мотиви злиттів і поглинань компаній.

Одержання синергетичного ефекту: Основна причина реструктуризації компаній у виді злиттів і поглинань криється в прагненні одержати і підсилити ефект синергізму, тобто взаємодоповнююча дія активів двох або декількох підприємств, сукупний результат якого набагато перевищує суму результатів окремих дій компаній. Синергетичний ефект у даному випадку може виникнути завдяки:

-економії, обумовленої масштабами діяльності;

- комбінування взаємодоповнюючих ресурсів;

- фінансової економії за рахунок зниження витрат;

- зростаючої ринкової міцності через зниження конкуренції (мотив монополії);

- взаємодоповнюваності в області науково-технічних робіт.

Злиття і поглинання компаній можуть забезпечувати економію, отриману за рахунок централізації маркетингу, наприклад, через об'єднання зусиль і додання гнучкості збутові, можливості пропонувати дистриб’юторам різноманітний асортимент продуктів, використовувати рекламні матеріали.

Злиття може виявитися доцільним, якщо дві або кілька компаній мають у розпорядженні Взаємодоповнюючі ресурси. Компанії після об'єднання будуть коштувати дорожче в порівнянні із сумою їх вартості до злиття, тому що кожна здобуває те, чого не вистачало, одержує ресурси дешевше, ніж вони обійшлися.

При злитті горизонтального типу здійснюється прагнення досягти або підсилити монопольне положення. Злиття дає можливість компаніям приборкати цінову конкуренцію: ціни через конкуренцію можуть бути знижені настільки, що кожний з виробників дістає мінімальний прибуток. Антимонопольне законодавство обмежує злиття з явними намірами підвищити ціни. Іноді конкуренти можуть бути придбані і потім закриті, тому що вигідніше викупити їх і усунути цінову конкуренцію, чим опустити ціни нижче середніх перемінних витрат, змушуючи виробників зазнавати істотних втрат.

Злиття і поглинання компаній можуть ставити за мету досягнення диференційованої ефективності, що означає, що керування активами однієї з фірм було неефективним, а після злиття активи корпорації стануть ефективно управлятись.

Податкове законодавство стимулює злиття і поглинання, результатами яких є зниження податків або одержання податкових пільг. Наприклад, високоприбуткова фірма, що несе високе податкове навантаження, може придбати компанію з великими податковими пільгами, що будуть використані для створеної корпорації.

Білет № 13

  1. Види компентентностей

Компетéнтність — проінформованість, обізнаність, авторитетність.

Компетентність також визначається як набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Компетенція організації — коло повноважень будь-якої організації, установи чи особи; коло питань, в яких дана особа має певні повноваження, знання, досвід.

Компетентність працівника — це ступінь його кваліфікації, яка дозволяє успішно вирішувати задачі, що стоять перед ним.

Компетентність менеджера - це результативність та ефективність дій менеджера згідно з цілями та стратегіями фірм.

Виділяють такі види компетентності:

1) функціональна (професійна) компетентність: характеризується професійними знаннями та умінням їх реалізовувати. Вимоги до професійної компетентності багато в чому залежать від рівня управління і характеру посади. Сьогодні для вищих керівників скорочується значення спеціальних та зростає роль методичних і соціальних знань і навичок, здібностей в області спілкування, керівництва робітниками, здатності сприймати та інтерпретувати інформацію.

В основі професійної компетентності полягає професійна придатність, що являє собою сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для здійснення ефективної професійної діяльності.

2) інтелектуальна компетентність: виражається у здатності до аналітичного мислення і здійснення комплексного підходу до виконання своїх обов'язків;

3) ситуативна компетентність: означає уміння діяти відповідно до ситуації;

4) часова компетентність: відображає уміння раціонально планувати і використовувати робочий час.

Вона містить адекватну оцінку витрат часу ("почуття часу"), уміння конструювати програму досягнення мети в часовому континуумі (просторі), правильно визначати витрати часу;

5) соціальна компетентність: передбачає наявність комунікаційних і інтеграційних здібностей, уміння підтримувати відносини, впливати, домагатися свого, правильно сприймати та інтерпретувати чужі думки, висловлювати до них відношення, вести бесіди і т.д.