Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур’янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву — пестициди (“пест” — шкода, “цидо” — вбивати). Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров’я. В цьому Переліку передбачаються об’єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об’єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням.

Пестициди поділяються за об’єктами застосування, за способом проникнення в організм шкідника та за хімічним складом діючої речовини. За об’єктом застосування пестициди поділяються на наступні групи: інсектициди — для захисту рослин від шкідливих комах; акарициди — для захисту рослин та продукції рослинництва від шкідливих кліщів; нематоциди — для захисту рослин від шкідливих нематод; родентициди — для захисту рослин від шкідливих гризунів; лімбациди — для захисту рослин від слимаків; фунгіциди — для захисту рослин від грибкових захворювань; бактерициди — для захисту рослин від бактеріальних захворювань; гербіциди — для захисту рослин від бур’янів; арборициди — для знищення деревинної та чагарникової рослинності; протруйники — для знезараження насіннєвого і садильного матеріалу від шкідливих організмів; дефоліанти — речовини, які викликають опадання листя; десиканти — хімічні речовини, які прискорюють висихання нескошених рослин (на пні).

За способом проникнення в організм шкідників пестициди поділяються на: кишкові — надходять в організм разом із їжею; контактні — надходять в організм через шкірні покриви; системні — здатні проникати в рослини, рухатись по їх тканинах і судинах та викликати загибель шкідливого організму при ушкодженні ними цих рослин; фумиганти — ті, що потрапляють в організм шкідників через органи дихання в пароподібному або газоподібному стані.

Розглянемо найпоширеніші види пестицидів. В залежності від характеру дії збудників захворювань рослин фунгіциди поділяють на захисні (профілактичні) та лікувальні. За характером розміщення фунгіцидів відносно рослини вони класифікуються як контактні і системні (внутрішньорослинні). Контактні не проникають в рослини і діють на збудників хвороб, які знаходяться на поверхні. Системні засвоюються рослинами, переносяться в них і попереджують зараження або знищують збудників хвороб, які вже проникли в рослину.

За хімічним складом гербіциди поділяються на неорганічні та органічні, а за характером дії на культурні рослини — на речовини вибіркової (селективної ) та суцільної (загальної) дії. За способом дії (характером пошкодження) гербіциди відносять до контактних і системних. За способом застосування гербіциди поділяють на ґрунтові (ті, що вносяться у ґрунт до сівби або до сходів культурних рослин) та гербіциди, які використовуються в період вегетації культурних рослин.

Крім пестицидів, предметом дослідження вчених є використання в захисті рослин синтезованих біологічно активних речовин, які об’єднуються в такі групи: феромони — речовини, які виділяються комахами в навколишнє середовище для впливу на інших особин; атрактанти — речовини, які приваблюють комах та інших тварин (в сучасній практиці захисту рослин використовуються статеві та харчові атрактанти); репеленти — речовини, запах і смак яких відлякують шкідників (комах, кліщів, гризунів тощо); інгібітори — хімічні речовини, які пригнічують активність ферментів або обмінних процесів в шкідливих організмах; стерилянти — речовини, які при надходженні в організм призупиняють його здатність до розмноження; гормони — високоактивні біологічні речовини організму, які регулюють важливі процеси в його розвитку (наприклад, у комах — перетворення); ретарданти — речовини, які сповільнюють темпи росту рослин, що призводить до вкорочення стебел і пагонів та сприяє стійкості злакових культур до полягання.

Класифікація пестицидів за об’єктами застосування в деякій мірі умовна, тому що багато пестицидів мають універсальну дію і вражають комах та кліщів (Бі-58 новий), комах і нематод (фурадан), комах, кліщів, збудників хвороб (ДНОК, препарати сірки), тому їх називають інсектоакарицидами, акарофунгіцидами тощо. Значна кількість пестицидів проявляє одночасно кишкову, контактну і фумігацій ну дію, а відноситься до тієї групи, де речовина проявляє найбільшу активність, тому класифікація за способом проникнення пестицидів в організм шкідників теж не є чітко визначеною.

За хімічним складом діючої речовини пестициди поділяються на три основні групи:

1) неорганічні сполуки (сполуки міді, сірки, фтору, ртуті тощо);

2) пестициди рослинного, бактеріального та грибкового походження (піретрини, антибіотики, фітонциди бактеріальні та грибкові препарати);

3) органічні сполуки — велику групу штучно синтезованих пестицидів з високою біологічною активністю. За хімічним походженням вони в свою чергу поділяються на: хлорорганічні сполуки (гентахлор, ділор, поліхлорпінен, генсахлорциклогексан тощо); фосфорорганічні сполуки (хлорофос, карбофос, фозалон, антіо, Бі-58 новий тощо); похідні карбамінової, тіо та дітіокарбомінової кислот (севін, карбін, перимор, бетамал, ептам, полікарбацин, ТМТД тощо); нітропохідні фенолів (ДНОК, нітрафен, акрекс, каратан тощо); органічні сполуки ртуті (гранозан, меркуран тощо); похідні сечовини (монурон, діурон, которан, дозанекс тощо); сим-триазини (атразин, симазин, семерон, прометрин тощо); фтальіміди та інші речовини.

У чистому вигляді діюча речовина не може повною мірою проявити свої можливості пестициду, тому для підвищення її ефективності готують препаративні форми пестицидів. На ефективність дії пестициду крім діючої речовини та препаративної форми впливають також фактори навколишнього середовища, фізіологічний стан шкідливого організму, культури, відносно яких застосовується пестицид, та якість проведення заходу. Найпоширенішими сучасними препаративними формами пестицидів є: концентрати емульсій — розчин пестициду в маслі, роздроблений на дрібні краплі, вкриті захисним шаром поверхнево-активної речовини. При розбавлені водою вони утворюють стабільні емульсії; змочувальні порошки — порошкоподібні пестицидні препарати, які при розбавленні водою утворюють стійкі суспензії. До їх складу входить діюча речовина, нейтральний наповнювач та поверхнево-активні речовини. Це одна з найбільш поширених препаративних форм, яку можна використовувати для захисту рослин від усіх шкідливих організмів. Змочувані порошки не проникають в плоди фруктових та овочевих культур і легко змиваються з їх поверхні; розчинні порошки — високодисперсна тверда розчинна у воді діюча речовина, до якої додаються поверхнево-активні речовини. За зовнішнім виглядом вона подібна до змочуваних порошків, але не містить наповнювачів; гранульовані препарати — гранули мінералів перлиту та вермикуліту, просочені пестицидом, або гранульовані порошковидні препарати, до складу яких, крім діючої речовини і наповнювача, входять склеювальні речовини (синтетичні смоли тощо). Гранульовані препарати не повинні містити пилу. Вони використовуються для захисту рослин від ґрунтових та тих шкідників, які пошкоджують надземні органи рослин, коли виникає необхідність проникнення пестициду через густу крону дерев, в переплетінні стебел і листя багаторічних трав тощо; мікрокапсульовані препарати — мікроскопічні краплинки або частинки пестициду, поміщені в напівпроникну оболонку, яка поступово руйнується в навколишньому середовищі. Це дає можливість продовжити термін захисної дії та пом’якшити вплив пестицидів, як правило, високотоксичних на довкілля. При додаванні до цих препаратів поверхнево-активних речовин вони застосовуються шляхом обприскування або обпилення (без додавання поверхнево-активних речовин); розчини у воді та органічних розчинниках — готуються із пестицидів, які добре розчиняються у воді, застосовуються для захисту рослин шляхом обприскування після розбавлення їх водою до необхідної концентрації та додавання поверхнево-активних речовин (для поліпшення змочування обробленої поверхні). Значно більшого поширення набули розчини пестицидів у органічних розчинниках (нафтові вуглеводні: керосин, дизельне пальне, мінеральні масла). Вони мають незначний поверхневий натяг і тому використовуються для малооб’ємного та ультрамалооб’ємного обприскування; порошки (дусти) — механічна суміш пестициду з добре подрібненим (розмеленим) наповнювачем. Кращими наповнювачами є мінерали, які мають пошарову структуру (тальк, пірофіліт) та не змінюють хімічних властивостей пестицидів. Для зменшення знесення вітром найдрібніших фракцій під час обпилювання до складу препаративної форми додають 3 — 5% мінерального масла.

Специфіка фізико-хімічних властивостей кожної препаративної форми пестицидів, біологічні особливості культури і шкідливих організмів та необхідність виконання гігієнічних вимог визначають наступні способи їх застосування.

Обприскування — нанесення на оброблювальну поверхню пестицидів у вигляді розчинів, суспензій, емульсій. Це універсальний та економічний спосіб застосування пестицидів. Навіть при малій витраті діючої речовини забезпечується рівномірний її розподіл та покриття обробленої поверхні. При обприскуванні рідинні робочі суміші добре утримуються на шкідливих організмах, що сприяє максимальному проникненню в них пестицидів. Обприскування проводиться за допомогою спеціальних машин — обприскувачів — надземним або авіаційним способом.

При наземному обприскуванні застосовують три види обприскування: багатолітражне, малооб’ємне (дрібнокрапельне) та ультрамалооб’ємне. При багатолітражному обприскуванні на одиницю площі витрачається порівняно велика кількість рідини. Так, для обробітку польових культур витрачається 400 — 600л/га рідини;плодових — 1500–2000л/га; ягідників — 1000–1500л/га.

Великі перспективи застосування малооб’ємного обприскування з витратою рідини відповідно 100–150л/га; 250–500л/га і 150–200л/га та ультрамалооб’ємного — 1–2 л/га, 5–10л/га. Мала витрата рідини передбачає отримання крапель більш високої дисперсності, що сприяє підвищенню токсичності інсекто-акарицидів. Ультрамалооб’ємне обприскування з огляду на його ефективність є найкращим серед інших видів обробок, що зумовлюється більшим періодом дії технічного інсектециду порівняно з розбавленими емульсіями.

Багатолітражне обприскування менш ефективне, його доцільно застосовувати за необхідності значного розбавлення фітоцидного або високотоксичного препарату. Розмір крапель при даному способі не має значення, тому що вони зливаються на поверхні листка в суцільну масу і стікають, а листок в результаті залишається вкритим лише дуже тоненькою плівкою препарату, яка не забезпечує достатньої ефективності.

Суттєвим недоліком обприскування, особливо авіаційного та наземного вентиляторним обприскуванням, є знесення 20–60 % крапель пестициду за межі оброблюваних ділянок. Використання штангових обприскувачів ліквідовує цей недолік та сприяє зменшенню витрат препарату на 25%. Дуже ефективним є стрічковий спосіб обприскування, при якому пестицид наноситься не на всю площу поля, а локально на рослини або на ґрунт в захисній смузі посіву, — в результаті витрати пестициду скорочуються в 2-4 рази. Заслуговують на увагу також крайове та смугове обприскування посівів.

Суть обпилювання полягає в нанесенні за допомогою обпилювачів на оброблювані поверхні пилевидних пестицидних препаратів. Під час роботи не має необхідності готувати спеціальні робочі суміші, пестицид безпосередньо із фабричної упаковки засипають в обпилювач. Пилевидні частинки краще проникають в густі крони і посів, та й продуктивність апаратури значно більша, ніж при обприскуванні, проте при обпилюванні витрачається в 4–6 разів більше пестициду, який до того ж погано утримується та зноситься за межі оброблюваних ділянок в більшій кількості, ніж при інших способах застосування. Саме з цієї причини обпилювання застосовується обмежено.

Гранульовані препарати рівномірно наносять на поверхню ґрунту, рослини або вносять у ґрунт. Для обробітку рослин використовують дрібні гранули розміром 0,25–0,6мм, поверхні ґрунту — 0,5–1,5мм, а для внесення у ґрунт — 2–5мм. Цей спосіб застосовується проти шкідників, які пошкоджують підземні та надземні органи рослин, а також для знищення бур’янів. При використанні гранульованих препаратів зменшуються втрати речовини від знесення вітром, рідше трапляються випадки обпікання рослин пестицидами, не вражаються ентомофаги, знижується загроза негативної дії пестециду на людей, домашніх тварин та навколишнє середовище в цілому.

Спосіб протруювання насіння та обробки садивного матеріалу.

Призначений для захисту від збудників захворювань садивного матеріалу, насіння та молодих паростків рослин. Протруєне насіння звільняється від збудників багатьох хвороб, що знаходяться на його поверхні або всередині. Для захисту посівного і садивного матеріалу від хвороб і шкідників використовують комбіновані протруйники, до складу яких входять фунгіцид і інсектицид. Залежно від препаративної форми, і технології знищення шкідливого організму застосовують мокре, напівсухе та сухе протруювання. Найбільшого поширення набуло напівсухе протруювання, яке відбувається при додаванні невеликої кількості води (до 10 літрів на одну тонну зерна). Вода зволожує насіння, а в результаті до нього краще прилипає протруювач, утримуваність пестициду досягає 30–50 %. Для покращення якості протруєння насіння використовуються різноманітні прилипачі (клей силікатний, сульфітно-спиртова барда тощо). Проте найбільш високоякісне протруювання насіння досягається при застосування в якості прилипачів водорозчинних плівкоутворюючих полімерів наприклад натрієва сіль, карбоксиметилцелюлози (NaKMЦ) або полівініловий спирт (ПВС). При їх застосуванні на поверхні зерна утворюється плівка, яка затримує пестицид на 95–96%. Таке протруєння насіння називають інкрустацією.

Таке протруєння насіння, при якому замість зазначених плівкоутворювачів використовується розчин полістиролу у хлороформі отримало назву гідрофобізація. При протруєнні насіння необхідно витримувати рекомендовану норму витрати пестициду, тому що її перевищення знижує схожість насіння, а зниження — погіршує якість знезаражування.

Токсикація сходів рослин — це спосіб протруювання, при якому під час оброблення насіння методом інкрустації до складу робочої рідини протруювача додається інсектицид системної дії. В гранті захисна оболонка поступово розчиняється, завдяки чому в ґрунтовий розчин надходить пестицид в незначній концентрації, який через корені проникає в рослину, розповсюджується в ній і захищає її від шкідників. Пестицид системної дії здатен проникнути в насінину, а при її проростанні — в проростки, розповсюдитись по судинній системі рослини і протягом певного часу захищати її від шкідливих організмів. Токсикація сходів рослин може відбуватися також при внесенні в ґрунт гранульованих пестицидів системної дії.

Фумігація — це введення до складу повітря пестициду в пароподібному або газоподібному стані, це один із найпоширеніших способів боротьби із шкідниками та збудниками хвороб запасів, захищеного ґрунту і садивного матеріалу. При фумігації токсичні пари або гази можуть проникати в малодоступні місця (ґрунт, шпарини, стіни складських приміщень тощо), де знаходиться шкідливий організм, що за умови достатньої герметизації та виконання правил техніки фумігації та необхідної еконозиції дозволяє досягти стовідсоткового ефекту знищення шкідника чи хвороби. Необхідність у герметизації обмежує застосування фумігації. Цей спосіб захисту рослин можна застосовувати тільки в обмежених просторах (приміщення, теплиці, комори, нори тощо). Цей фактор та технічна складність застосування є основними недоліками методу.

Аерозолі — це суспензовані дрібні краплини рідини або твердих часток пестицидів у повітрі. Речовини, дисперсною фазою яких є тверде тіло, називають димом, а ті, в основі яких є рідина — туманом. Суть способу застосування аерозолів полягає в тому, що пестициди використовуються у вигляді димів і туманів. Діаметр частинок речовини, що мають електричний заряд — 0,001–50 мікрометрів (мкм). Аерозолі отримують дисперсним і конденсаційним способом за допомогою спеціальних аерозольних генераторів та широко застосовують в боротьби зі шкідниками садів, теплиць, зерносховищ та інших приміщень.

Гербігація — додавання гербіцидів у поливну воду при застосуванні дощувальних установок. При цьому способі застосування гербіцидів знижуються затрати хімічної речовини та підвищується економічна ефективність захисту рослин від шкідників.

Отруєна принада — це суміш, до складу якої входять таки компоненти: пестицид, як правило кишкової дії; принадлива їжа, яка найбільше поїдається шкідливим видом за конкретних умов середовища; харчовий атрантант і прилипач. Процентне відношення пестициду до маси принади залежить від хімічного складу пестициду та виду шкідника і складає від 0,5 до 15%. Принадливою їжею можуть бути зерна пшениці, вівса, крупи, борошно, крихти хліба, каша, дрібні шматочки корене– та бульбоплодів, вода, соковиті стебла конюшини, люцерна тощо. Функцію прилипача та харчового атрекстанта виконує соняшникова олія, процентний вміст якої коливається в межах в принаді 1-3%. Обов’язковою умовою застосування отруєних принад є те, що всі їх компоненти повинні бути високоякісними. Цей спосіб боротьби використовується проти шкідливих гризунів та деяких комах і має на меті зменшення витрат пестициду, без зниження ефективності обробітку. Він зручний не тільки з огляду на його економічність, а також сприяє попередженню та ліквідації забруднення навколишнього середовища токсичними продуктами. У зв’язку з цим зусилля вчених направлені на розробляння нових методів хімічного аналізу мікрокількості пестицидів у навколишньому середовищі, продуктах харчування, фуражі, воді та інших речовинах.

Опис машин для обприскування

В обприскувачах розпилювачі монтуються на розпилювальних пристроях,що поділяються на гідравлічні та пневматичні. До гідравлічних розпилювальних пристроїв належать штанги і брандспойти. При обприскуванні польових і овочевих культур використовують горизонтальні штанги, на ніпелі яких з певним кроком встановлюють розпилювачі.

Обприскувач причіпний штанговий ОПШ-15-03 призначений для обробки пестицидами польових культур. Його можна також використати для приготування робочої рідини з легкорозчинних гербіцидів.

Обприскувач виконаний у вигляді одновісного напівпричепа, що складається з шасі, склопластикового бака з механічною мішалкою, карданної передачі, насоса, регулятора тиску, напірної комунікації і штанги. Штанга укомплектовується відсічними пристроями діафрагмового типу, щілинними і вихровими розпилювачами.

Причіпний штанговий обприскувач ЕКО-2000-18П призначений для хімічного захисту посівів сільськогосподарських культур. Він дає можливість проводити дрібнокрапельне обприскування при швидкості вітру 8 м/сек. За допомогою сильного повітряного потоку дрібні краплі робочої суміші швидко проникають в посіви та осідають на них. Робоча ширина захвату обприскувача складає 18 м, місткість баку 2000 л.,витрата робочої рідини регулюється в межах 35– 550 л/ га, робоча швидкість 8 – 15 км/год, висота установки розпилювача 0,5 – 1,5м, народність 14,4 – 27,0 га/год. Обприскувач агрегатується з тракторами класу 14 – 20 кН.

Начіпний штанговий обприскувач ЕКО-600-12 призначений для суцільного внесення пестицидів на посіви сільськогосподірських культур, а також внесення рідких добрив і стимуляторів росту. Конструктивною особливістю штанги є можливість відхилення в горизонтальній та вертикальній площинах при зіткненні з перешкодою. Робоча шириина захвату 12 м, місткість баку 600 л, висота встановлення розпилювачів 0,5-1,6 м, витрата робочої рідини 33-340 л/га, виробність 7,2-9,6 га/год. Агрегатується з тракторами класу 14-20 кН.(рис. 87 )

Начіпний обприскувач-підживлювач ЕКО-600Л призначений для стрічкового (локального) внесення пестицидів і ріддких добрив у грунт. Він дає можливість сумістити механічний і хімічний способи знищення бур’янів.

Конструкція рами дозволяє встановлювати обприскувач на більшість сівалок

(ССТ-12, СУПН-6, СУПН-8 та ін.) і культиваторів (КРН-5,6; КРН-4,2; УСМК-5,4 та ін.). Зміна ширини смуги обробки відбувається шляхом обертання форсунки навколо вісі. Спеціальні плоскоструменеві розпилювачі з кутом розпилу 40 і 80° забезпечують розподіл робочої рідини по ширині розпилу. Робоча ширина захвату залежить від ширини захвату культиватора, місткість баку 600 л, витрата робочої рідини 33-850 л/га, робоча швидкість 4-8 км/год. Агрегатується з тракторами 14-30 кН (рис. 88).

Рис 87 Начіпний штанговий обприскувач ЕКО-600-12

Рис 88 Начіпний обприскувач-підживлювач ЕКО-600Л

Обприскувач із стабілізуючою штангою ОСШ-2500 призначений для суцільного обприскування рослин. Управління положенням штанги обприскувача дистанційне, здійснюється з кабіни трактора. У нього використовується автоматична система підтримки заданих витрат робочої рідини при зміні швидкості руху агрегату.Робоча ширина захвату 18 м, місткість баку 2500 л, висота установки розпилювачів 0,5-1,9 м, витрата робочої рідини 40-300 л/га, робоча швидкість 8-12км/год, виробність 14,4-23,9 га/год. Агрегатується з тракторами класу 14 кН(рис 89 ).

Оприскувач причіпний широкозахватний ОПШ-2000 призначений для суцільного обприскування пестицидами, а також для підживлення посівів рідкими добривами. Може додатково комплектуватись пінних маркером, міксером для приготування робочих розчинів, бортовим комп’ютером для автоматичного управління техноголічним процесом, системою промивання комунікацій, багатопозиційними розпилюючими голівками та ін. Ширина захвату 18,0-21,5 м, місткість баку 2000 л, витрачання пестицидів 75-300 л/га, а мінеральних добрив 200-400 кг/га, робоча швидкість 8-12 км/год, висота підняття штанги 0,5-1,9 м, агрегатується з тракторами класу 14 кН (рис. 90 ).

Рис 89 Обприскувач ОСШ-25

Рис 90 Обприскувач причіпний ОПШ-2000

Обприскувач малооб’ємний штанговий ОМ-630-2 призначений дл яобробки польових культур пестицидами у вигляді водних розчинів, суспензій і мінерально-масляних емульсій. Віін має форму змонтованої на рамі конструкції, що начіплюється на начіпну систему трактора.

Основними вузлами обприскувача є рама, бак із нержавіючої сталі з гідравлічною мішалкою, поршневий насос, регулятор тиску з демпферним пристроєм та манометром, п’ятисекційна штанга, карданна передача.

Обприскувач ультималооб’ємний штанговий ОМ-320-2 призначений для хімічного захисту від шкідників і хвороб зернових, просапних, овочевих і технічних культур. Він має форму змонтованої на рамі конструкції, встановленої на триточкову начіпну систему трактора. Обприскувач може агрегатуватись лише з тракторами, обладнаними гідравлічною системою відбору потужності (ГСВП) з витратою масла 100 л/хв при тиску 10 МПа.

Основними складовими одиницями обприскувача є бак з гідравлічною мішалкою, поршневий насос, рама, штанга, розпилювальний пристрій, карданна передача й елементи комунікації.

Обприскувач причіпний вентиляторний ОПВ-2000 призначений для хімічного захисту багаторічних насаджень (садів, виноградників, хмільників) від шкідників та хвороб методом малооб’ємного і звичайного обприскування всіма видами пестицидів, крім гербіцидів.

Обприскувач причіпний вентиляторний ОПВ-1200-01 призначений для хімічного захисту високорослих багаторічних насаджень (садів, хмільників) від шкідників та хвороб методом малооб’ємного обприскування, а також обприскування виноградників та польових культур.

При обприскуванні можуть використовуватись водні розчини, суспензії, мінерально-масляні емульсії пестицидів (крім гербіцидів).

Обприскувач – це одновісний напівпричіп, основними вузлами якого є шасі,

склопластиковий бак з гідравлічною мішалкою, насос, вентиляторно-

розпилювальний пристрій, регулятор тиску, відсічний пристрій, карданна передача, силовий агрегат. Вентиляторно-розпилювальний пристрій укомплектовується вихровими розпилювачами.

Для рацілнальнішого використання повітряно-краплинного струменя при обробці виноградників і польових культур обприскувач укомплектовують напрямними закрилками.

Обприскувач універсальний малооб’ємний ОУМ-4 призначений для хімічного захисту виноградників від шкідників та хвороб обприскуванням їх робочими розчинами підвищеної концентрації в усіх зонах промислового виноградарства. Він може також використовуватися для інших низькорослих і багаторічних насаджень.

Способи поліпшення якості обприскування

Щоб домоглися якнайкращого покриття рослин хімікатами при обприскуванні, потрібно розпилювати їх на краплі якомога меншого розміру, використовуючи при цьому мінімальну кількість води.

Домоглися цього зовсім не просто, адже після виходу краплі з сопла обприскувача на неї впливають три чинники: вітер, температура повітря і час. У звичайному обприскувачі краплі вилітають з сопла під дією тиску в подаючій трубі з такою швидкістю, яка може відкинути їх на віддаль максимум 30 см від сопла. Після цього під дією сили тяжіння краплі починають опускатися на рослину. Сильний вітер зносить краплі з їх траєкторії. Чим довше краплина перебуває в повітрі і чим вища температура, тим сильніше випаровування. В результаті тільки частина рідини досягає мети, що розпилюється, причому краплі мають дуже невеликий імпульс. Як наслідок кожна крапля осідає на першому ж листі, якого торкнеться. Провідними науково-дослідними установами світу проводився постійний пошук методу, при якому краплям надається більш висока енергія, щоб добитися максимально можливого покриття листя рослини з обох боків. Рішенням, яке виключає практично всі недоліки звичайного обприскувача, стало застосування спеціальної системи примусового осадження крапель – «повітряного рукава».