113.Поняття, сторони, зміст та види трудового договору

Громадяни реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору з підприємством, установою, організацією.

Трудовий договір – це угода між працівником з одного боку і роботодавцем з іншого, згідно з якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін

Трудовий договір необхідно відмежовувати від подібних цивільно-правових договорів, наприклад договорів підряду, виконання робіт, надання послуг тощо. Характерними ознаками трудового договору, що відрізняють його від цивільно-правових договорів, є:

• участь працівника у діяльності організації-роботодавця особистою працею;

• періодичне виконання роботи певного роду;

• підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку організації-роботодавця;

• оплата праці у заздалегідь визначеному розмірі не нижче мінімального рівня, встановленого законодавством.

Сторонами трудового договору є працівник та роботодавець (часто у раніше прийнятих актах законодавства замість терміна “роботодавець” використовується термін “власник або уповноважений ним орган”).

Роботодавець як керівник трудового процесу наділяється правом використовувати працю працівника у межах трудової функції, обумовленої у трудовому договорі при прийнятті на роботу.

Працівником може бути лише фізична особа – як громадянин України, так і іноземець чи особа без громадянства. За загальним правилом, прийняття особи на роботу допускається після досягнення нею шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Залежно від строку дії розрізняються такі види трудових договорів (ст.23 КЗпП України):

1)безстроковий трудовий договір, що укладається на невизначений строк. 2)строковий, тобто договір, укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін3)трудовий договір, що укладається на час виконання певної роботи. По суті, це особливий різновид строкового трудового договору, проте законодавець визначає його як окремий вид трудового договору. Трудовий договір, що укладається на час виконання певної роботи, відрізняється від строкового лише за формальними ознаками, оскільки сторони домовляються не про строк і не про дату, а про те, що договір діятиме протягом усього строку виконання конкретної роботи і одразу припиниться після її закінчення.

Поряд із звичайними трудовими договорами чинне законодавство передбачає можливість укладення і його особливої форми – контракту.Трудовий контракт – це особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторінЗміст трудового договору становить умови, якими визначаються права та обов’язки сторін. Умови трудового договору поділяються на обов’язкові (основні) та факультативні (додаткові).

Обов’язкові (основні) умови повинні міститися в кожному трудовому договорі. До таких умов відносять:місце роботи, тобто структурний підрозділ організації-роботодавця, в якому має працювати працівник;трудові функції, посада, напрям діяльності працівника;час початку роботи, а в строковому трудовому договорі – і час її закінчення;заробітна плата.Факультативні умови включаються до нього лише за бажанням сторін. Найчастіше такими умовами є:випробування при прийнятті на роботу;надання працівникові службового житла чи транспорту;встановлення для працівника неповного чи скороченого робочого дня;вирішення питання про відрядження працівника.Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, хоча інколи на практиці має місце укладення трудового договору і в усній формі, а також у формі резолюції керівника організації на заяві про прийняття на роботу. Відповідно до ст.24 КЗпП