117. Характеристика речових прав на чуже майно в цивільному праві.

Цивільне право України відрізняє речові права на чуже майно, які мають свої особливості, від права власності. Зокрема, будучи пов'язаними з правом власності нате саме майно (речі), ці права мають самостійне, паралельне існування. Свідченням цього служать положення, передбачені Розділом II ЦК України "Речові права на чуже майно".Таким чином, під речовим правом на чуже майно слід розуміти визначену договором із власником або встановлену законом міру можливої поведінки управомоченої особи здійснення обмежених за обсягом (у порівнянні з правом власності) правомочностей речового характеру (володіння, користування і розпорядження) стосовно речей, які їй не належать.Закон відносить до речових прав на чуже майно: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Проте цей перелік не є вичерпним, бо законом можуть бути передбачені інші речові права на чуже майно. Деякою мірою до речових прав можна віднести так звані придаточні речові права, які служать забезпеченню прав кредитора в зобов'язальних правовідносинах, а саме заставу (іпотеку), притримання, поруку та деякі інші. Положення І К визначають можливість встановлення права господарського відання, оперативного управління і оперативного використання майна.Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГК та іншими законами (ч. 1 ст. 136 ГК).Право оперативного управління - це речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної діяльності, у межах, встановлених ГК та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (ч. І ст. 137 ГК).

Як і право власності, інші речові права забезпечують інтерес управомоченої особи шляхом надання їй у визначених договором із власником або законом межах можливого і безпосереднього панування над річчю. Тому права на чужі речі мають певні межі їх здійснення і визначені або приписами актів цивільного законодавства, або іншими підставами їх виникнення, зокрема, цивільно-правовими договорами, заповітом тощо.

118. Правовий режим цінних паперів у сфері господарювання

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Правовий режим цінних паперів визначається такими нормативно-правовими актами: кодексами:Господарським кодексом Украйні, який містить окрему главу - гл. 17 "Цінні папери у господарській діяльності", в якій визначаються: поняття та види цінних паперів (ст. 163), умови і порядок випуску цінних паперів суб'єктами господарювання (ст. 164), основні засади придбання цінних паперів суб'єктами господарювання (ст. 165), державне регулювання ринку цінних паперів); Цивільним кодексом України, в якому також є окрема глава - гл. 14 "Цінні папери": у ст. 194 закріплено поняття цінного паперу, ст. 195 визначає групи та види цінних паперів, у ст. 196 встановлюються вимоги до цінних паперів, ст. 197 містить положення про порядок передання прав за цінними паперами, ст. 198 - про виконання за цінними паперами; законами: "Про господарські товариства": регулює низку питань, пов'язаних з випуском акцій при створенні акціонерного товариства, зміні його статутного фонду та ін.; "Про приватизацію державного майна"визначає акції як один з видів об'єктів приватизації та застосування акціонування (перетворення державних унітарних підприємств на відкриті акціонерні товариства та продаж акцій таких товариств відповідно до затверджених планів приватизації) основним способом приватизації;"Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні": визначає мету державного регулювання ринку цінних паперів (ст. 2); види професійної діяльності на ринку цінних паперів та основні засади її ліцензування, в тому числі граничний термін прийняття рішення про ліцензування або відмови у наданні ліцензії - ЗО днів "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні": визначає основні засади функціонування Національної депозитарної системи, в тому числі її структуру.

"Про іпотечні облігації": визначає правовий режим таких облігацій;

"Про цінні папери та фондовий ринок" (аналіз положень цього Закону див. далі);

"Про управління об'єктами державної власності":

указами Президента:

"Про корпоратизацію підприємств": визначає основні засади перетворення державних унітарних

З урахуванням положень гл. 17 ГК України та вищезгаданих актів законодавства правовий режим цінних паперів як особливої категорії майна у сфері господарювання характеризується такими ознаками:

умови та порядок випуску цінних паперів визначаються актами законодавства залежно від виду цінного паперу та емітента;

право на випуск акцій та облігацій підприємства виникає у суб'єкта господарювання з дня реєстрації цього випуску в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку;

суб'єкту господарювання забороняється випуск акцій та облігацій підприємства для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю;

цінні папери (або їх бланки) виготовляються лише на державних підприємствах, то мають ліцензію Міністерства фінансів України, та охороняються;

суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків і відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом;

цінні папери оплачуються суб'єктами господарювання у гривнях, а у випадках, передбачених законом та умовами їх випуску в обіг, - в іноземній валюті; проте незалежно від виду валюти, якою проведено оплату цінних паперів, їх вартість виражається у гривнях;