103. Характеристика злочинів проти здоров’я громадян

Злочини проти здоров'я — це суспільно небезпечні протиправні винні діяння, що посягають на здоров'я іншої людини і заподіюють йому шкоду. Відповідальність за їх вчинення передбачена главою III Особливої частини КК. Видовим об’єктом є здоров’я людини. Злочином є тоді, коли шкода завдається чужому здоров’ю. Під кримінально-правовим захистом здоров’я знаходиться з початку пологів до настання біологічної смерті. Тілесним ушкодженням є передбачене кри­мінальним законом винне діяння, що посягає на здоров'я іншої людини і заподіює йому шкоду шляхом порушення анатомічної цілості або фізіологічної функції тканин чи органів людського тіла. Залежно від ступеня тяжкості КК України розрізняє тілесні ушкодження трьох видів: тяжкі, середньої тяжкості та легкі, які в свою чергу поділяються на дна підвиди л короткочасним розладом здоров'я або короткочасною втра­тою працездатності та при відсутності цих ознак. Об'єктивна сторона злочинів проти здоров'я характери­зується: а) діянням (дією або бездіяльністю); б) суспільно небезпечними наслідками у вигляді порушення цілості або функцій тканин чи органів людського тіла; в) причинним зв'язком між діянням і наслідками. Дія при нанесенні тілесного ушкодження може виявля­тись у різноманітних способах як фізичного (укус, удар ножем, використання електроструму, кислоти тощо), так і психічного впливу на потерпілого (наприклад, залякування. іпс викликало його душевну хворобу). Діяння при нанесенні тілесного ушкодження характери­зується свідомою вольовою поведінкою. Сюди не належать інстинктивні рухи, поведінка душевно хворої людини тощо. Суб'єктивна сторона злочинів проти здоров'я може ха­рактеризуватись умислом або необережністю. Суб'єктом злочинів проти здоров'я є фізична осудна особа, яка досягла 14 років або 16 років.

104. Поняття, види та характеристика адміністративних стягнень.

Адміністративне стягнення — це захід відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративний проступок, а також попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Види адміністративних стягнень:

1) попередження — письмове або в іншій формі офіційне застереження уповноваженою посадовою особою громадянина про недопустимість вчинення ним адміністративних правопорушень;

2) штраф — майнове стягнення, або вилучення у порушника певної грошової суми на користь держави;

3) конфіскація предмета, що був знаряддям вчинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виявляється в примусовому невідшкодовуваному вилученні цього предмета у власність держави;

4) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, на певний строк за грубе порушення порядку користування цим правом (стосується права керувати транспортними засобами та права полювання);

5) виправні роботи призначаються на певний строк з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з утриманням певного % її заробітку у власність держави;

Попередження застосовується як самостійна міра покарання за вчинення незначних адміністративних порушень, а також щодо осіб, які вперше вчинили проступок і при цьому мають добрі характеристики. Воно розраховане на виховний ефект і не зачіпає ні майнових, ні інших прав порушника.

Суть попередження як запобіжного заходу полягає в тому, що порушнику роз'яснюють протиправний характер його дій, зобов'язують їх припинити, усунути допущені порушення і застерігають щодо можливості застосування більш суворих примусових заходів.

Штраф— це грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках, установлених законодавством України. Штраф — адміністративне стягнення накладається на правопорушників або в адміністративному порядку, або в судовому. Це грошове стягнення, це захід впливу на психіку і майнове становище правопорушника, це компенсація матеріального збитку, що заподіяний внаслідок порушення договірних зобов'язань.

Оплатне вилучення застосовується тільки до предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднього об'єкта адміністративного правопорушення. Воно полягає у примусовому вилученні предмета, його наступній реалізації і передачі колишньому власнику вирученої суми з відрахуванням витрат по реалізації.

Мета оплатного вилучення — виключити володіння предметом, забороненим до використання або ж використовуваним з порушенням установлених правил.

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави.

Позбавлення спеціальних прав— це обмеження правосуб'єктності громадянина в адміністративному порядку за адміністративні проступки. Якщо громадянин неправильно використовує надане йому право, орган державного управління тимчасово позбавляє його цього права.

Виправні роботи— стягнення майнового характеру, що триває. Воно застосовується на визначений термін і з відрахуванням % його заробітку в доход держави.

Виселення за межі України як міра адміністративного стягнення застосовується за рішенням органів внутрішніх справ або Служби безпеки України. Поширюється винятково на іноземців.