- •92Цивільна правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •95. Характеристика форми держави.
- •97. Правовий статус Конституційного Суду України
- •98. Поняття мета та підстави адміністративної відповідальності.
- •99. Правові форми підприємницької діяльності в Україні.
- •100. Адміністративно-правовий статус дитячих громадських організацій.
- •101. Правові засади боротьби з корупцією в Україні.
- •102. Поняття та види часу відпочинку
- •103. Характеристика злочинів проти здоров’я громадян
- •104. Поняття, види та характеристика адміністративних стягнень.
- •105. Правовий статус народного депутата.
- •106. Основні етапи становлення Конституції України.
- •1) 16 Липня 1990 р. - 26 жовтня 1993 р.
- •2) 10 Листопада 1994 р. - 8 червня 1995 р.
- •4) 28 Червня 1996 р. - теперішній час
- •107.Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави.
- •108.Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади.
- •109.Поняття, принципи, види виборів та виборчих систем
- •110. Поняття системи права як внутрішньої його організації.
- •111.Правове регулювання економічної конкуренції
- •112.Трудова дисципліна та методи її забезпечення
- •113.Поняття, сторони, зміст та види трудового договору
- •114.Випробування при прийнятті на роботу.
- •115. Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення та підвідомчість справ про адміністративні правопорушення.
- •117. Характеристика речових прав на чуже майно в цивільному праві.
- •118. Правовий режим цінних паперів у сфері господарювання
- •119. Особливості та види цивільно-правової відповідальності.
- •120. Обєктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину
98. Поняття мета та підстави адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність — це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб’єкта правопорушення.
Як явище правової дійсності вона характеризується двома видами ознак. По-перше, це ознаки, властиві юридичній відповідальності в цілому (основні); по-друге, ознаки, що відмежовують адміністративну відповідальність від інших видів юридичної відповідальності (похідні).
Основні ознаки адміністративної відповідальності полягають у тому, що вона:
1) є засобом охорони встановленого державою правопорядку;
2) нормативне визначена і полягає в застосуванні (реалізації) санкцій правових норм;
3) є наслідком винного антигромадського діяння;
4) супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння;
5) пов’язана з примусом, з негативними для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру), яких він має зазнати;
6) реалізується у відповідних процесуальних формах. Похідні ознаки адміністративної відповідальності визначаються її юридичною природою.
Теорія адміністративного права виділяє наступні види підстав адміністративної відповідальності:
- фактичні (вчинення особою особливого виду правопорушення-адміністративного (тобто наявність ознак такого правопорушення);
- юридичні (наявність в діях особи юридичного складу правопорушення - суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони);
- процесуальні (наявність процесуальних норм, які забезпечують притягнення винної особи до адміністративної відповідальності).
Тобто можливість притягнення до адміністративної відповідальності виникає за наявності усіх трьох перелічених підстав, якщо хоча б одна з підстав є відсутньою, то притягнути до адміністративної відповідальності суб'єкта, який вчинив протиправне діяння неможливо.
Треба зазначити, що законодавець передбачає обставини, що виключають адміністративну відповідальність (ст. 17 КУпАП). Встановлюється, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони, а також в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Метою застосування адміністративного стягнення є покарання та виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відновлення порушених суспільних відносин, відшкодування шкоди.
99. Правові форми підприємницької діяльності в Україні.
Це - один із найважливіших способів підвищення ефективності суспільного виробництва і добробуту народу України. Підприємництво передбачає функціонування різних форм господарювання. Класифікуючи підприємства з точки зору форм власності, слід мати на увазі, що в Україні виділяють державне, колективне, приватне і змішане підприємництво, а в країнах з ринковою економікою виділяють приватний і державний сектор.
Відповідно до Закону України "Про власність" можуть утворюватися такі види підприємств: індивідуальне підприємство, основане на особистій власності фізичної особи і виключно на його праці; сімейне підприємство, основане на власності й праці громадян України і членів однієї родини, що проживають разом; приватне підприємство, основане на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили; колективне підприємство, основане на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації; державне комунальне підприємство, основане на власності адміністративно-територіальної одиниці; державне підприємство, основане на загальнодержавній (республіканській) власності; спільне підприємство, основане на базі об'єднання майна різних володарів (змішана форма власності); підприємство, основане на власності юридичних осіб і громадян країн Співдружності та інших держав; малі підприємства. Підприємства можуть об'єднуватись в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни. Можуть бути й інші об'єднання за галузевою, територіальною чи іншою ознакою. Підприємницькі утворення (господарські товариства) можуть бути акціонерними, товариствами з обмеженою відповідальністю, товариствами з додатковою відповідальністю, повними товариствами, командитними товариствами. Набуває поширення ще одна організаційно-правова форма підприємницької діяльності - інноваційні підприємства (впроваджувальні), діяльність яких спрямована на створення й використання інтелектуального продукту, доведення нових оригінальних ідей-до реалізації їх у вигляді товарів і послуг, а також на організацію ефективного задоволення громадських потреб у цих товарах і послугах, які є одним із видів інтелектуальної власності.Одноосібне володіння - це таке підприємство, власником якого є одна особа чи сім'я, що самостійно веде справу у своїх інтересах, одержує весь дохід і повністю несе ризик від бізнесу. Власник має матеріальні ресурси та обладнання, необхідні для виробничої діяльності, або купує їх, а також особисто контролює діяльність підприємства. Згідно із законодавством, до підприємств з одноосібним володінням в Україні належить індивідуальне підприємство, сімейне підприємство, приватне підприємство з правом наймання робочої сили.Партнерство - це підприємство, організація або установа, створені на засадах угоди двох чи більше окремих осіб (у тому числі юридичних) шляхом об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності. Об'єднуючи свої фінансові ресурси і вміння вести справу, партнери таким чином розподіляють ризик, а також прибутки і збитки.Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, учасники якого несуть відповідальність за свою господарську діяльність у межах їх внесків (у вигляді майна, грошей, продуктів інтелектуальної власності та ін.). Товариство з додатковою відповідальністю - це підприємство, партнери якого відповідають за його зобов'язаннями перед кредиторами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном у однаковому для всіх учасників кратному розмірі. Граничний розмір відповідальності партнерів зазначається в статутних документах. Повним визнається товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Командитне товариство - це підприємство, що поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, включає також одного або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства. Якщо в командитному товаристві беруть участь два або більше партнерів з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність по боргах товариства.
Кооператив (від лат. "cooperatio" - співробітництво) - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської або іншої діяльності, засноване на особистій участі і використанні власного або орендованого майна.В економіці України існують два основних типи кооперативів: виробничі і споживчі.
Державне підприємництво - це діяльність державних підприємств, що випускають товари і послуги, які необхідні для розвитку національної економіки. Такі підприємства функціонують на поєднанні комерційних і некомерційних начал
.