6. Елемети інтертексту.

Дане оповідання має спільні риси із відомим романом американської письменниці Едіт Уортон «Епоха невинності», головною героїнею якого є Елен Оленська. Роман «Епоха невинності» написаний у 1920 р. Оповідання «Ірена Оленська» – у 1912 р. Дві героїні мають не просто однакові прізвища – Оленська та співзвучні імена – Ірен та Елен, але вони досить схожі між собою: майже однакові долі, подібні характери, але різні вчинки, а тому й кінцевий результат. Все ж Елен залишається вірною своїй кузені та не приймає залицяння її нареченого, який у свою чергу теж не піддається спокусам, а отже, незважаючи на взаємне почуття, головні герої роману не переходять за рамки моралі. Герої ж нашого оповідання обирають собі інший шлях. Засуджувати їх ми не можемо, адже кожна людина має право на свій вибір та свою думку. Проте ми маємо нагоду проаналізувати долі наших персонажів та зробити висновки.

Наші дослідження не дають відповіді на запитання, з яких саме джерел запозичили тему для своїх творів А. Крушельницький та Е. Уортон, але подібність роману та оповідання завершується на етапі порушення проблем та опису головних героїнь. Головна героїня роману Е. Уортон Елен – жінка, яка веде боротьбу за самостійність та незалежність, може самостійно себе забезпечувати без допомоги чоловіка. Ірен А. Крушельницького – самотня, нещаслива та розчарована, емоційно та психологічно нестабільна. Яскравий приклад того, до чого можуть призвести прагнення жінки до самостійності.

Отже, два твори є дійсно цікавими та варті уваги та аналізу. Те, що долі головних героїв, поведінка, коло проблем та ситуацій подібні, свідчить виключно про те, що ці теми є вічними для обговорення.

7. Узагальнена характеристика твору як художнього світу.

Художній світ оповідання «Ірена Оленська» відзначається глибинним осмислення зламних моментів поведінки окремих індивідів, коли вони опиняються у бурхливих та критичних ситуаціях під жорстким впливом суспільства та його норм моралі. А. Крушельницький глибоко й тонко відчув трагіку і напруження реальної дійсності становища жінки у суспільстві початку ХІХ століття, що допомогло йому об’єктивно зобразити протистояння внутрішнього світу духовно сильної людини і водночас слабкої.

Реалістична концепція художнього світу зумовила в прозі А. Крушельницького відповідні виражальні засоби, що втілюють її в художньому тексті. Відчуттю динамічності подій сприяє діалогічна композиційна організація твору. Діалоги передають враження від баченого і пережитого, мають глибокий підтекст, розкривають внутрішні переживання та емоції персонажів.

У художньому світі твору важливе місце посідає зацікавлення митця підсвідомим, а саме сутностями персонажів, їхнім розкриттям та аналізом як особистостей.

Загалом художній світ оповідання «Ірена Оленська» А. Крушельницького – це твір, у якому подана цілісна картина мистецької інтерпретації буття, що її письменник подав у збірках оповідань, об’єднаних однією назвою «Ірена Оленська».