Тема 5. Філософія Відродження

Європейське Відродження як історична епоха. Характерні риси епохи. Соціальні і культурні процеси в Італії і Північній Європі XIV-XVI ст.

Антропоцентризм і гуманізм філософії Відродження. Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності (Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Лоренцо Валла). Ренесансний неоплатонізм та аристотелізм про людину і людську гідність. Ідея свободи людини у творчості Джованні Піко делла Мірандоли. Куль­мінація гуманістичного антропоцентризму у Піка делла Міран­доли. П’єтро Помпонацці про людину і її місце в ієрархії світу. Ідея моральності смертної людини. Помпонацці про фатум, свобідну волю і передвизначеність. Критика антропоцентризму Міше­лем Монтенем. Етична концепція Монтеня. Етика самозбереження Бернардіно Телезіо. Вчення про людину Якоба Бьоме.

Натурфілософські ідеї Відродження. Пантеїстична онтологія Ніколи Кузанського. Бог, природа, мистецтво. Бог як цілісність нескінченного і динамічного світу. Космологія та діалектика Кузанського. Природознавчі ідеї Відродження. Проблема природи і мистецтва у творчості Леонардо да Вінчі. Астрономічні відкриття Миколи Коперника. Натуралістичність принципу тотожності мікро - і макрокосмосу у Парацельса. Матеріалістична натурфілософія Джордано Бруно. Пантеїстичний матеріалізм Дж. Бруно. Його діалектика. Ідеї космології в філософії Дж. Бруно.

Гносеологічні ідеї. Нікола Кузанський про пізнавальні здатності людини і їх співвідношення. Віра і розум у Кузанця. Суть ідеї про “вчене незнання” Кузанського. Скептичний крити­цизм Монтеня. Скепсис і віра. Роль сумніву в пізнанні. Відносність в пізнанні. Відносність та процесуальність знання за Монтенем. Теорія пізнання Дж. Бруно. Дж. Бруно про ступені пізнання. Знання і віра у концепції Бруно. Сенсуалістична гносеологія Парацельса.

Соціальна філософія Відродження. Соціально-філософська і політична доктрина Н. Макіавеллі. Державоцентризм політичної філософії Макіавеллі. Людина і суспільство, політика і релігія, по-літика і мораль в суспільній філософії Макіавеллі. Співвідношення державного і особистого інтересів у соціальному устрої. Вчення Макіавеллі про ідеальну державу і ідеального правителя. Макіавеллі і макіавеллізм. Соціальні ідеї Томаса Мора і Томазо Кампанелли. Їх ідеал справедливого суспільства та шляхи його досягнення. Соціальний утопізм Т. Мора та Т. Кампанелла.

Тема 6. Філософія Нового часу

Особливості епохи. Перехід від ренесансного філософству­вання до філософської проблематики Нового часу. Соціально-істо­ричні та наукові передумови формування нової парадигми філо­софствування.

Наукова революція XVII ст., та проблема методу пізнання. Френсіс Бекон про практичні завдання філософії і науки. Беконівська класифікація наук і предмет філософії. Вчення Ф. Бекона про ідоли (примари) та очищення від них людсь­кого інтелекту. Критика силогізму і розробка нового методу пізнання. Емпіризм Ф. Бекона. Предмет філософії і концепція науки Р. Декарта. Сутність раціоналістичного методу Р. Декарта. Основні правила методу. Методичний сумнів. Вчення Декарта про природжені ідеї і причини заблудження. Гносеологія Гоббса, його концепція знання та мови. Інтуїція і особливості раціоналізму Б. Спінози. Гносеологія Дж. Локка. Критика Локком теорії вроджених ідей Декарта та обстоювання ідеї досвідного походження будь-якого знання. Вчення Локка про первинні і вторинні якості, про внутрішній і зовнішній досвід. Локк про ідею як безпосередній матеріал знання. Різновиди ідей. Ідеї складні і прості. Критика Локка Д. Берклі. Суб’єктивізм і агностицизм Д. Берклі. Скептицизм Д. Юма.

Проблема субстанції у філософії нового часу. Монізм, дуалізм, плюралізм. Моністична концепція субстанції у Б. Спінози. Бог – суб-станція – природа. Поняття субстанції у Б. Спінози. Атрибути і модуси субстанції. Субстанція і одиничні речі. Дуалістична онтологія Р. Декарта. Матеріальна і духовна субстанції, їх атрибути. Вчення Г. Ляйбніца про множинність субстанцій. Г. Ляйбніц про монади як субстанції. Монади тіла, монади духу і монади душі. Ієрархія монад.

Натурфілософські ідеї у французькому матеріалізмі (Ламетрі, Гельвецій, Дідро, Гольбах). Формування механістичної і метафізичної картини світу.

Антропологічна проблематика. Декартівська концепція людини. Його вчення про самосвідомість як сутнісну властивість людини. Механічна антропологія Гоббса. Гоббс про людину як суб’єкт моралі. Проблема людської свободи в філософії Гоббса. Б. Паскаль про нікчемність і велич людини. Кордоцентризм Б. Паскаля. Натуралістична антропологія Б. Спінози. Його вчення про волю і афекти, а також про свободу людини як підґрунтя дійсної маралі. Проблема людини в філософії просвітництва (Монтеск’є, Вольтер, Руссо). Французькі матеріалісти XVIII ст. про людину, як складну машину.

Соціально філософські ідеї Нового часу. Вчення Гоббса про сус­пільство і державу. Ідея природного права і суспільної угоди. Гоббс про природний і суспільний стан людини. Концепція дер­жавної влади як історичної необхідності у філософії Гоббса. Соціально-філософські і суспільно-політичні ідеї Дж. Локка. Його концепція походження дер­жави, та ідея розподілу влади. Суспільно-правовий ідеал у філософії Просвітництва. Ж. Ж. Руссо “Про суспільну угоду”. Його вчення про походження, зростання і усунення соціального пригноблення.

Місце новочасової філософії в контексті світової філософії.