Тема 2. Проблематика, образи творів а.Дімарова

Мета вивчення: Виявити домінантні моральні якості героїв, які викликають особливі симпатії письменника, продемонструвати множинність їхнього прояву в долях окремих персонажів, підкреслити жанрові особливості творів, завдяки яким найповніше реалізується авторське зацікавлення моральними якостями людини.

Обсяг навчального часу: 2 год.

Обладнання: Видання творів А.Дімарова різних років, фотоматеріали, що відбивають різні моменти в житті письменника.

Основні питання (до контролю рівня засвоєння навчального матеріалу, його обговорення, самостійного вивчення та осмислення):

1. Особливості творів романічного жанру.

2. Типологічні риси повісті як жанру.

Література:

1. Баранов В. Якби розповісти про все пережите… (Кілька штрихів до портрета Анатолія Дімарова з нагоди його 85-ліття) // Київ. – 2007. - № 5. – С. 3–8.

2. Бахчевнікова Я. Секрети мистецької майстерності А.А.Дімарова (за збіркою „Зблиски”) // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. - № 5. – С. 42-45.

3. Бондаренко О.Е., Сиротенко В.П. Хто вони, герої „містечкових” та „міських” історій А.Дімарова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. Частина ІV. - 2010. - № 20 (207).– С. 95-99.

4. Дяченко-Лисенко Л., Коваленко С. Щира розповідь про власне дитинство. Урок за повістю Анатолія Дімарова „Блакитна дитина”. 7 клас // Українська література в загальноосвітній школі. – 2008. - № 4. – С. 49-52.

5. Костенко А. Своя дорога, свій голос // Дніпро. – 1972. - № 6. – С. 126-128.

6. Ленська С. Дитячий світ Анатолія Дімарова (за повістю „На коні й під конем”) // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. - № 5. – С. 46-49.

7. Сиротенко В.П. Динаміка гуманістичної концепції А.Дімарова у повістях про сталінсько-тоталітарну систему // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии. Научно-методический сборник. – Вып. ХІV. Памяти профессора О.Е.Ольшанского. Часть 2 / Отв. ред. В.А.Глущенко. – Славянск: СГПУ, 2006. – С. 126 – 132.

8. Стефанович Т. Художній дивосвіт Анатолія Дімарова. Урок-зустріч з письменником // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. - № 7. – С. 36-41.

Методичні поради з викладання теми:

Хоча А.Дімаров лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка за романну дилогію „І будуть люди” – „Біль і гнів” (1980 р.) однак найбільшу відомість йому як письменнику принесли повісті, серед яких слід виділити своєрідну трилогію „Сільські історії” – „Містечкові історії” – „Боги на продаж” (Міські історії) та автобіографічну тетралогію „На коні й під конем”.

Беручи до уваги жанрову концепцію Г.Поспєлова, зазначимо, що дану повість можна вважати романічним жанром, оскільки головний герой постійно рухається „від теперішнього до майбутнього”, що врешті-решт призводить до нових оцінок себе й оточуючого.

Отже, при розгляді повісті „На коні й під конем” зосереджуємося на таких моментах:

• яку роль в утвердженні метафоричного для всієї тетралогії „місточка пам’яті” відіграє притча, якою розпочинається перша частина „Через місточок”;

• які епізоди, описані Толиком, носили в його житті ситуативно-гумористичний та ситуативно-виховний характер, як останні позначалися на подальшому житті персонажа;

• які ситуації в повісті змальовані в іронічному тоні, кому (авторові чи героєві) належить іронічний погляд, яку оцінювальну роль відіграє іронія у творі;

• яку зображувально-виражальну функцію у творі виконує гра (розділ „Земляні млинці”).

Серед творів А.Дімарова, що складають „історії”, доволі багато повістей, розрахованих на 14-17-річних підлітків. Їм властива характерна для сучасної літератури тенденція, коли письменники прагне уникати безапеляційних оцінок типу „добро” – „зло”, але в більшості творів конфліктне загострення основується на безпосередньому зіткненні різних життєвих принципів, що сповідують як персонажі, так і сам автор. Цим обумовлюється той факт, що дані твори можна зараховувати до етологічного жанру (від грецького ethos – характер, норов + logos – вчення, слово).

„Лунохід і Квазімодо”

1. Що викликає авторську симпатію до кожного з головних героїв?

2. Про який світ мріє Лунохід? Чим він його приваблює?

3. Чому обидва персонажі мають однакове імʼя?

„Крила”

1. В якій манері ведеться повіствування у творі? Що даним прийом утверджує автор?

2. Що являють собою образи Юрка та його тещі? У чому виявляється сутність їхнього конфліктного протистояння?

3. Що означають два авторські зауваження, зроблені в кінці твору: 1 – Юрко став дуже схожим на Яринчиного тата; 2 – Юрковими крилами „теща підмітає підлогу”?

„Дітям до шістнадцяти”

1. Чи щирою була турбота вчительки-пенсіонерки Олена Степанівна, класного керівника Тамари Олексіївни, директора зразкової школи Порфирія Федотовича, старости 8-Б класу Валі про долю Люди?

2. Що мав на увазі Людин однокласник Нижник, висловлюючи „крамольне” за своєю нетиповістю припущення: „То й що, як учителька? Учителі що – не люди?”

3. Що „людського” підмічає А.Дімаров у кожного з персонажів повісті? Чи склали вони екзамен на право називатися людиною?

„Банани”

1. В яких умовах відбувалося формування характеру Світланки?

2. Чому школа не стала для героїні „другим домом”?

3. Що стимулювало садистські нахили дівчини?

4. Про що свідчать малюнки Світлани?

5. Ваше ставлення до образу Світлани.

План проведення практичного заняття №2 ( 2 год.):

1. Проблематика автобіографічної повісті „На коні й під конем” та її жанрово-стильова реалізація.

2. Проблематика, образи повістей для середнього та старшого шкільного віку.

Розділ VІ. Тема природи у дитячій літературі.