Категорія роду.

Відносно категорії роду між українською та англійською мовами розбіжності більш суттєві, ніж у сфері категорій числа і відмінка. Справа в тому, що рід є однією з найхарактерніших категорій української мови, у той час як в англійській мові граматична категорія роду відсутня.

В українській мові рід як мовна категорія притаманна усім іменникам, за винятком множини. Розглядаючи категорії роду, ми можемо зазначити, що ця категорія в складі трьох родів – чоловічого, жіночого, середнього – складає типологічну рису української мови. В англійській мові лексико-граматична категорія роду є відсутньою, тобто рід іменників визначається за допомогою значення, а не форми слова: усі іменники на позначення неістот належать до середнього роду, а рід істот визначається за родовою приналежністю.

Свідоцтвом того, що в англійських іменниках відсутня категорія роду є

використання іменників, які вказують на рід: boy-friend - girl-friend, man-servant — maid-servant, woman/female novelist — man/male novelist, jack-ass — jenny-ass, billy-goat — nanny-goat, tom cat — pussy cat, he-bear — she-bear, male elephant — female elephant, (bull elephant - cow elephant), cock-sparrow — hen-sparrow, cock-pheasant — hen-pheasant. Суфікси -ist, -er/-or, -ess, -o, -ine не вказують на рід, а вказують на стать: emperor, widower, actress, goddess, heroine, hobo.

В англійській мові давня категорія граматичного роду зникла, замінилася новою категорією – активності-пасивності, приналежність іменників до якої визначається ставленням того, що говорить, до даного факту, що породжується конкретною ситуацією об’єктивної дійсності.

Активні – це ті іменники, які, будучі суб’єктом речення, керують додатком. Сюди можуть зараховуватись як особи, тобто люди, так і неособи, тобтопредмети, які в наслідок ситуації, що склалася, розглядаються тими, що говорять, як активні. Пасивні – це ті іменники, які, будучі суб’єктом речення, додатка не вимагають. Як відмічає В. Ярцева, “визначаючим є (відношення) ставлення того, що говорить до даного факту, породжуване конкретною ситуацією об’єктної дійсності.”

Категорія активності – пасивності має своє матеріальне вираження в мові. Іменники активної категорії співвідносяться з особовими займенниками he, she за природньою статтю, з відносним займенником who – який приймають афікс присвійності –‘s.

Іменники пасивної категорії співвідносяться тільки з особовим займенником it з відносним займенником which.

Категорія роду і категорія активності-пасивності не співвідносні одна з іншою, окрім тих випадків, коли мова йде про іменники, що позначають людей.

КАТЕГОРІЯ ВІДМІНКА

Граматична категорія відмінка є характерним явищем для української мови й рудиментним для англійської. В межах цієї категоріїрелевантним є значне розходження у кількості відмінків та відмінкових закінчень в зіставних мовах, відсутність поділу на відміни ванглійській мові. Слід звернути увагу й на визначення відмінкових відношень за допомогою прийменників в англійській мові. Важливою відмінністю є й відмінювання лише іменників, що позначають живі істоти, час і відстань, країни, міста в англійській мові.

The leg of the table has broken – Ніжка столу зламалася

На відміну від категорії числа категорія відмінка в сучасній англійській мові завжди була спірною. Залежно від підходу автора до проблеми в англійській мові виділялась різна кількість відмінків. Як ми пам'ятаємо, в українській мові сім відмінків, а ось в англійській всього два: загальний (commoncase) і присвійний (possessivecase).

Загальний відмінок є словниковою формою іменника однини або формою іменника в множині: student – students, студент – студенти, man – men, чоловік – чоловіки.

Зв’язокіменника в загальному відмінку з іншими словами виражаєтьсяприйменниками, а також місцем, яке іменник займає в реченні. Так, якщо

ми порівняємо українські речення "Я малюю олівцем” і "Я малюю олівець” з

їх англійськими відповідниками "Iamdrawingwithapencil” та “Iamdrawingapencil”, то побачимо, що в англійській мові і знаряддя дії(withapencil) в першому реченні, і об’єкт дії (apencil) в другомуреченні виражені загальним відмінком іменника.

Іменник в загальному відмінку без частки залежно від місця, яке вінзаймає у реченні, передає відношення, виражене в українській мовііменниками в називному, знахідному або давальному відмінку:Thestudentansweredwell. (Цей) студент відповідав добре.

Присвійний відмінок в англійській мові – це відмінок, який виражає значення приналежності, володіння чим-небудь, різних відносин, походження, місця і якості. Українська мова такого відмінку не має. Для порівняння: Mr. Ford’scars. – Машини, що належать містеру Форду. ThecarsofFord. – Машини Форда, їх марка.Ann’sphoto. – фотографія Ганни, що належить їй, але на цьому фото можебути зображена і не Ганна.The foto of Ann. – фотографія Ганни, наякій зображена вона, але це фотоможе і не належати Ганні.

Утворюється присвійний відмінок в англійській мові за допомогоюдодавання до іменника апострофа і закінчення-s. При написанні таке закінчення додають тільки до іменників в однині, у множині вживається тільки апостроф. Це ж стосується і іменників, які спочатку закінчуються на-s.

Mike'sbag (сумка Майка). Myrelatives 'house (будинок моїх родичів). Child'sbycicle (велосипед дитини). James 'secretary (секретар Джеймса)

Іменники, що позначають предмети неживі, як правило, у присвійному

відмінку не вживаються.

А в українській мові відмінок мають всі іменники, незалежно від їх значення, клас живих предметів виділяється за допомогою формального вираження у знахідному відмінку.