Дієслово

Дієслово в українській мові характеризується наявністю семи граматичних категорій:

1) категорії виду, що виражається морфологічними формами доконаного та недоконаного видів;

2) категорії часу, що знаходить своє вираження у формах п’яти часів –трьох форм часу недоконаного і двох форм доконаного виду;

3) категорії стану, що має морфологічні вираження у вигляді форм активного, зворотно-середнього і пасивного стану;

4) категорії способу, представленої формами трьох способів – дійсного, наказового та умовного;

5) категорії особи, вираженої особовими закінченнями;

6) категорії числа, вираженої особовими закінченнями;

7) категорії грам роду у формах однини минулого часу.

В системі англійського дієслова подані наступні граматичні категорії:

1) категорія часу, що виражена трьома формами часу –теперішнім, минулим та майбутнім;

2) категорія способу, (вираженою) подана наступними морфологічно вираженими формами способів – дійсного, наказового, умовного I, умовного II, передбачуваного:

3) категорія стану, що має морфологічні вираження (у формі) у вигляді форм активного та пасивного стану;

4) категорія виду, подана формами двох видів – загального і тривалого;

5) категорія часової віднесеності, поданої формами перфекту;

6) категорія особи, виражена в теперішньому часі морфемою –(е)s та нульовими морфемами в інших особах;

7) категорія числа.

Категорія виду

В українській мові розрізняють два види: доконаний і недоконаний. Форми доконаного виду позначають дію, як ту, що досягла своєї внутрішньої межі (списав, розламав, прочитав), і навпаки, дієслова недоконаного виду не містять вказівок на досягнення дією своєї межі (списував, розламував, читав).

Виходячи з розуміння виду як граматичної категорії, що характеризує дію за ознаками її протікання і має закріплені морфологічні показники, проф. А. Смирницький виділив в системі граматичних категорій сучасної англійської мови категорію виду, що складається з двох видів – загального виду, що представлений в теперішньому часі нульовими морфемами і -(е)s (3 особа однини), в минулому часі – морфемою –ed, або формами з чергуванням голосних типу sit – sat, speak – spoke, в майбутньому часі shall (will) +V та позначаючого самий факт здійснення дії, та тривалоговиду, що представлений дієсловом to be у формі відповідного часу і формою –ing, наприклад: I am sitting, he is standing, they are walking

Отже, формальних рис спільного між категорією виду в англійській та українській мовах фактично немає, якщо не враховувати однакової кількості видів (двох) в зіставних мовах. Немає повної відповідності і в семантичному плані. Загальний вид відповідає як доконаному, так і недоконаному виду в українській мові: англ. − I came; укр. – я прийшов, я приходив. Тривалий вид в англійській мові відповідає тільки недоконаному виду в українській мові: I am writing – я пишу, I was writing – я писав.