Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка практика 341.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
11.06.2015
Размер:
401.92 Кб
Скачать

Практичне заняття № 8 Розчини для ін’єкцій

Виробництво розчинів для ін’єкцій — багатопрофільне, складається з основних і допоміжних робіт.

Виготовлення розчинів для ін’єкцій здійснюють в спеціальних приміщеннях 1-го або 2-го класу чистоти з додержанням правил асептики.

Виробничий процес починається з допоміжних робіт з підготування виробництва (ДР1), які складаються із операцій санітарної підготовки виробничих приміщень, підготовки стерильного вентиляційного повітря, підготування технологічного обладнання та інвентарю. На стадії ДР2 здійснюється підготування сировини і одержання або підготування розчинників, в окремих випадках виконується приготування і стерилізація розчинів стабілізаторів, а також підготування фільтрувальних матеріалів.

Поширеним розчинником для одержання ін’єкційних розчинів є вода для ін’єкцій. Приготування водних або нев’язких розчинів для ін’єкцій проводять масооб’ємним способом з використанням реакторів з герметичним закупорюванням, оснащених рубашкою і перемішуючим пристроєм. Якщо густина розчину значно відрізняється від густини води, використовують ваговий (масовий) метод. При розчиненні повільно або важкорозчинних лікарських речовин застосовують нагрівання і перемішування.

Важливою стадією є приготування розчинів, яке складається з операцій: розчинення, ізотонування, стабілізації, введення консервантів, фільтрування. В залежності від властивостей лікарських речовин деякі з операцій (ізотонування, стабілізація, введення консервантів) можуть бути виключені.

Чистота ін’єкційних розчинів досягається їх фільтруванням. На виробництві ампульованих розчинів використовують тонке фільтрування як основне, або як таке, що передує мікро фільтруванню. Серед фільтрувальних пристроїв широке застосування знайшли нутч- і друк-фільтри, фільтр ХНДХФІ, установки стерилізуючої фільтрації.

Ампулювання профільтрованого розчину складається з операцій наповнювання і запаювання ампул. Наповнювання здійснюється вакуумним, шприцевим або пароконденсаційним способом, з обов’язковим додержанням правил асептики, у приміщеннях з класом чистоти А-С. Запаювання ампул (або укупорювання флаконів) – операція дуже відповідальна. Неякісне чи тривале запаювання веде до браку.

Запаювання ампул проводиться з допомогою газового пальника оплавленням кінчиків капілярів або відтягненням капілярів. Може здійснюватись запаювання електричним нагріванням або укупорювання пластмасами. Якщо ін’єкційні форми розливають у флакони, то для їх укупорювання використовують пробки спеціальних сортів гуми, які додатково „обкатують” металевими ковпачками.

Спеціальною первинною упаковкою стерильної продукції можуть бути судини з скломаси (ампули або флакони) чи полімерних матеріалів (гнучкі контейнери, шприц-ампули, флакони).

Для ін’єкційних препаратів використовують одноразові судини, які містять кількість препарату, достатню для разової ін’єкції, або багаторазові (багатодозові), з яких відбір певної кількості препарату може здійснюватись багато разів і без порушення стерильності.

Серед одноразових судин найпоширенішою є ампула – скляна судина різної ємності і різноманітної форми, яка складається із пульки (тобто розширеної частини, корпусу) і стебла (капіляра). Частіше у виробництві ліків використовують ампули ємністю 1,2,3,5 і 10 мл; у ветеринарії – 20 і 50 мл.

Ампули виготовляються рівними або з перетином, що важливо при запаюванні і вскритті ампул – перетин (пережим) не дає рідині можливості перейти до капіляру.

Кожна ампула шприцевого або вакуумного наповнювання має відповідне маркування:

ВПО – вакуумного наповнювання з пережимом відкрита;

ВО – вакуумного наповнювання без пережима відкрита;

ИП-В – шприцевого наповнення відкрита;

ИП-С – шприцевого наповнення з раструбом відкрита;

С – спарена;

Г – для гліцерину.

Крім літерного позначення обов’язково вказувати місткість ампул, марку скла, номер НТД (стандарту). Якість і розміри ампули повинні відповідати вимогам ТУУ 480945-005-96 або ОСТ 64-2-485-85.

Шприц-ампули, віднесені до одноразових судин, випускають у вигляді тюбиків з полімерних матеріалів, захищених ковпачком і наділених ін’єкційною голкою; вони мають спеціальні призначення.

Флакони ємністю 50, 100, 250, 500, мл, виготовлені зі скла або полімерних матеріалів, використовують як судини багаторазового використання, для інфузійних розчинів.

Скляні судини для ін’єкційних розчинів виготовляють із медичного скла – твердого розчину (сплаву), силікатів, оксидів металів і деяких солей, склад і концентрацію яких змінюють для одержання скла із необхідними властивостями. Відрізняють 2 класи скла і декілька марок скла, яке йде на виробництво ампул.

В Україні з 1996 року виробляють ампули із скла марки УСП-1 (ТУ У 480945-002), за водостійкість класу 1/121. Ампули УСП-1 повинні бути термостійкими, витримувати перепад температур не менше 130˚С, хімічно стійкими – визначення рН води після обробки ампул в стерилізаторі не повинне перевищувати 0,8. Неприпустимі наявність в ампулах внутрішніх залишкових напруг, які створюють різницю ходу променів, більшу 8 млнˉ¹, інорідні включення, сколювання, скляний пил і забруднення, які не піддаються змиванню. Допустиме використання для виготовлення ампул медичного скла інших марок, якщо якість продукції при цьому не погіршиться. До першого класу скла відносять марки НС-3, НС-1, до другого НС-2, АБ-1.

Скло для ампул повинне бути безкольоровим, прозорим, легкоплавким, термічно стійким, хімічно стійким, механічно міцним, мати питому поверхню контакту розчину зі склом.

Якість ампульного скла і ампул визначають за такими параметрами: водостійкість, лугостійкість, залишкові напруги, термічна стійкість, хімічна стійкість, світлозахисні властивості для скла СНС-1, візуальний контроль ампул, радіальне биття стебла ампул відносно корпусу, відхилення від округлості ампул, визначення глибини розрідження (для ампул вакуумного наповнення), сила злому (для ампул з кольоровим кільцем злому).

Фактичний об’єм наповнення судин повинен бути більше номінального для забезпечення необхідної дози наповнення шприца. Згідно з ДФХІ встановлені такі норми наливу і кількості судин для контролю:

Номінальний об’єм

Об’єм заповнення, мл

Кількість судин для контролю, шт.

Нев’язкі розчини

В’язкі розчини

1,0

1,10

1,15

20

2,0

2,15

2,25

20

5,0

5,30

5,50

20

10,0

10,50

10,70

10

20,0

20,60

20,90

10

50,0

51,00

51,50

5

Більше 50,0

Не більше 2% від номінального

Не більше 3% від номінального

Наповнені і запаяні судини підлягають стерилізації механічними, хімічними або фізичними методами. Можливе виконання стерилізації інфрачервоним, лазерним чи електронним випромінюванням.

Якщо якість готового продукту відповідає всім показникам НТД, ампули маркують, спаковують на автоматичних лініях у вторинну і транспортну упаковку.