Складіть робочий пропис для одержання 200 таблеток вказаного складу.

2. Складіть матеріальний баланс і розрахуйте ступінь корисного використання сировини і регламентний витратний коефіцієнт, якщо вихідна кількість сировини для виготовлення присипки дитячої відповідала 180,000 кг, готового продукту одержано 170,446 кг, а складу порошку:

Цинку оксид	– 10,0 г
Крохмаль картопляний в перерахунку на 100%	– 10,0 г
Тальк молотий медичний	– 80,0 г
Середня маса	– 100,0 г

Складіть робочий пропис для виготовлення 150 упаковок порошку указаного складу, якщо витратний коефіцієнт складає 1,004.

3. При виробництві мазі цинкової одержано 318,4 кг готового продукту при кількості вихідних матеріалів 320 кг. Визначити вихід, втрати і норми, які забезпечують одержання 270 кг мазі.

4. При виробництві мазі борної білої ртутної одержано 112 кг готового продукту, що відповідає виходу 97,9%. Складіть матеріальний баланс і визначте норми витрат для одержання 82 кг готового продукту при збереженні умов виробництва.

5. Складіть робочий процес для одержання 78 кг мазі борної білої ртутної, якщо витратний коефіцієнт на стадії приготування основи дорівнює 1,003,на стадії змішування кислоти борної з основою – 1,002, на стадії гомогенізації – 1,006.

Практичне заняття № 3 Допоміжні речовини у промисловому виробництві готових лікарських засобів

Майже всі сучасні лікарські форми виготовляють з використанням допоміжних речовин. Створення ефективних лікарських препаратів вимагає застосування все більшої кількості допоміжних речовин, до кожної з яких висувають наступні вимоги:

– наявність необхідного терапевтичного ефекту діючої речовини, який досягається при застосуванні мінімальної дози;

– наявність проявів необхідної фармакологічної дії лікарської речовини з урахуванням її фармакокінетики;

– відсутність токсичної дії;

– відсутність взаємодії з активною субстанцією, тароукупорювальним пакувальним матеріалом, технологічним обладнанням;

– технологічність;

– відсутність негативного впливу на органолептичні властивості;

– хімічна та бактеріальна чистота;

– економічна доцільність, виробництво вітчизняною промисловістю (якщо можливо).

Номенклатура допоміжних речовин, які використовують у виробництві готових лікарських форм досить багато численне. У світовій практиці відомо більше 6000 найменувань. З метою їх систематизації, подальшого вивчення процесу правильного підбору створенні умовні класифікації допоміжних речовин за природою речовин і їх хімічною структурою та за впливом на технологічні характеристики і фармакінетику ліків.

За природою допоміжних речовин класифікують на природні: органічні (полісахариди, білки) та неорганічні, а також синтетичні і напівсинтетичні.

За хімічною структурою допоміжні речовини поділяють на високомолекулярні сполуки і поверхнево-активні речовини. В залежності від впливу на фізико-хімічні характеристики (технологічні характеристики), фармакокінетику ліків допоміжних речовин можуть бути розділені на 7 груп:

– формоутворювачі (розчинники, наповнювачі);

– стабілізатори;

– стабілізатори і консерванти часто об’єднують в одну групу;

– консерванти;

– солюбілізатори;

– коригенти;

– барвники;

– пролонгатор.

Стабілізатори і консерванти часто об’єднують в одну групу.

Найбільш широке використання знаходять фармоутворювачі, які використовуються в якості дисперсійних середовищ (вода або неводні середовища) с технологій рідких лікарських форм застосовуються як наповнювачі твердих лікарських форм (порошки, таблетки, пілюлі тощо), це основи для мазей або супозиторіїв. Завдяки речовинам групи з'являється можливість виготовити лікарську форму, виходячи з агрегатного стану створювати необхідну масу або об’єм, певну геометричну форму, забезпечувати фізичні вимоги що висуваються до лікарських форм.

Стабілізуючі речовини призначені для надання лікарському засобу властивості зберігати фізико-хімічні і мікробіологічні властивості протягом певного часу з моменту випуску.

Пролонгатори ризначені для збільшення часу можливого знаходження лікарського засобу в організмі.

Солюбілізатори застосовують з метою підвищення розчинності важкорозчинних речовин

З допомогою кори генів виправляють небажані властивості лікарських речовин: смак, запах. До цієї ж групи можуть бути віднесені і барвники – кольорові допоміжні речовини дрібнодисперсного стану, здатні рівномірно розподілюватись по всій поверхні ліків, однорідно забарвлюючи їх, маскуючи неприємний колір захищаючи від впливу світла або відображаючи певну групу лікарських препаратів.

Під консервантами розуміють допоміжні речовини, які необхідні для попередження контамінації і розмноження мікроорганізмів в ліках.

Сьогодні як вітчизняна промисловість так і іноземні виробники все більше звертають увагу на класифікацію допоміжних речовин за природою і хімічною структурою сполук. Найбільше поширені природні і синтетичні допоміжні речовини, їх характеристика і напрямки їх можливого використання представлені в додатку 2.