- •Практическая работа № 2.13 Тема: возбудители вирусных гепатитов и вич_инфекции. Микробиологическая диагностика гепатитов а и в. Серодиагностика спида
- •Конкретні цілі – уміти:
- •Для того, щоб ви могли уяснити, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань
- •Інформацію для поповнення знань-умінь можна знайти у наступних підручниках:
- •Література для засвоєння знань-умінь за даною темою:
- •Орієнтовна основа дії при виконанні практичної роботи.
- •Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
- •Технологічна карта заняття
- •Додаток 2
Інформацію для поповнення знань-умінь можна знайти у наступних підручниках:
1. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірологія.- Луганськ, 2002.- С. 78, 115-118.
2. Воробьев А.А. и др. Микробиология.- М.: Медицина, 1998.- С. 55, 154-156, 180-181. 3. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология /Под ред. Л.Б.Борисова, А.М.Смирновой. М.: Медицина,1994. С. 233-235.
Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
1. Вірус гепатиту А – систематичне положення, структура віріону, біологічні та антигенні властивості.
2. Стійкість у навколишньому середовищі, шляхи передачі. Патогенез і клініка гепатиту А.
4. Вірусологічна, імунологічна і біохімічна діагностика гепатиту А в різні періоди захворювання.
5. Сімейство гепаднавірусов. Загальні властивості. Особливості побудови віріону збудника гепатиту В. Можливості культивування, варіанти взаємодії вірусу з клітиною.
6. Епідеміологія, патогенез і клініка гепатиту В.
7. Серологічні маркери вірусу гепатиту В , їхнє виявлення в різні періоди після зараження.
8. Вірус дельта, його властивості, особливості репродукції. Патогенез і клініка гепатиту D, методи діагностики.
9. Збудники гепатитів С, Е та G. Шляхи зараження, ймовірність ускладнень, методи діагностики.
10. Специфічна та неспецифічна профілактика вірусних гепатитів.
Література для засвоєння знань-умінь за даною темою:
1.Медицинская микробиология, вирусология и иммунология/ Под ред. Л. Б. Борисова, А. М. Смирновой. - М.: Медицина, 1994. - С. 364-371, 425-433.
2. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірологія.- Луганськ, 2002.- С. 188-194, 296-298, 327- 329, 341- 344.
3. П’яткiн К. Д., Кривошеїн Ю. С. Мiкробiологiя. - К.: Вища школа, 1992. - С. 363-369.
4. Воробьев А.А. и др. Микробиология.- М.: Медицина, 1998.- С. 226- 229, 278- 280.
5. Фролов А.В., Шевченко Л.Ф., Широбоков В.П. Практическая вирусология.- К.: Здоров’я, 1989.- С. 212-225.
6.Руководство к лабораторним занятиям по микробиологии/ Под ред. Л. Б. Борисова. - М.: Медицина, 1984. - С. 217, 224-229.
7. Лекція з теми “Віруси гепатитів».
Зміст навчання повинен забезпечити досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури теми: „Віруси гепатитів. Діагностика вірусних гепатитів” (додаток 1).
Орієнтовна основа дії при виконанні практичної роботи.
1. Вивчити за таблицею методи діагностики гепатиту А у різні періоди захворювання. Занести до протоколу назви методів і терміни їхнього використання, вказати використовувані реактиви та устаткування.
2. Провести діагностику гепатиту В шляхом виявлення НВs- антигену (австралійський антиген) в сироватці хворого за допомогою реакції подвійної імунної дифузії (РПІД). Для постановки реакції готують шар агарового гелю на склі, спеціальним пробійником вирізають в агарі 7 лунок (1 у центрі та 6 по колу) на рівній відстані одна від одної. В центральну лунку внести стандартну сироватку, що містить антитіла до австралійського антигену. В дві діаметрально розташовані лунки внести австралійський антиген для постановки позитивного контролю. Сироватку, також як і антиген, одержують від донора. В інші лунки вносять досліджувані сироватки. Пластинку з агаровим гелем поміщають в вологу камеру і інкубують приблизно дві доби, після цього фарбують гель метиленовим синім. Розглянути готові пластини із демонстрацією РПІД, відзначити наявність ліній преципітації там, де відбулося з'єднання НВs- антигену з антитілами до нього. Занести до протоколу схематичний малюнок постановки РПІД із пояснювальними позначками. Зробити висновок про наявність антитіл до НВs- антигену у досліджуваних сироватках.
За таблицею ознайомитися з іншими методами діагностики гепатиту В. Відмітити у протоколі назви методів і терміни їхнього використання.
3. Скласти порівняльну таблицю властивостей вірусів, що викликають гепатит у людини.
Після ознайомлення з теоретичними питаннями і ходом проведення експерименту вам пропонується виконати наступні навчаючи завдання.
1. Серед учнів середньої школи з'явилися випадки захворювання, що протікає як вірусний гепатит: гострий початок захворювання, короткий переджовтяничний період, поява жовтяничності склер і шкіряних покривів, з початком жовтяничного періоду самопочуття покращувалося. Встановлено, що за 15-45 днів до появи ознак хвороби всі діти, які занедужали, пили з джерела, вода в якому не обеззаражувалася. Медичні маніпуляції, пов'язані з пошкодженням шкіряних покровів в останні місяці перед захворюванням, не проводилися. Яка форма вірусного гепатиту спостерігається у дітей? Яку специфічну профілактику необхідно провести всім, хто контактував із хворими? Які дослідження дозволять уточнити діагноз?
2. Діагностика гепатиту В часто основана на виявленні НВs- антигену у сироватці хворих. За допомогою якої серологічної реакції це може бути зроблено. Як отримують необхідні реактиви?
3. Після внутрішньовенних ін‘єкцій у вагітної жінки розвинувся гепатит, який характеризувався тяжким перебігом і супроводжувався внутрішніми кровотечами. Який саме вірусний гепатит можна запідозрити у хворої. Які методи лабораторної діагностики можна використати для підтвердження діагнозу?