7. Що не є безпосереднім фактором економічного зростання?

1. Науково-технічний прогрес.

2. Заощадження та нагромадження.

3. Міграція населення.

4. Інвестиції.

8. Інтенсивний тип економічного зростання — це:

1. Кількісне збільшення функціонуючих чинників виробництва.

2. Розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників та їх-раціонального використання.

3. Розширення виробництва за рахунок якісного поліпшення всіх його чинників та їх кількісного зростання.

4. Зростання суспільного продукту прискореними темпами.

9. Що с фактором інтенсивного економічного зростання?

1. Збільшення чисельності працівників.

2. Удосконалення технології виробництва.

3. Збільшення капіталовкладень.

4. Збільшення обсягів сировинних ресурсів, що використову­ються у виробництві.

10. Що не є фактором інтенсивного економічного зростання?

1. Підвищення кваліфікації працівників.

2. Збільшення капіталовкладень.

3. Удосконалення організації праці та виробництва.

4. Удосконалення технології виробництва.

11. Що не належить до прямих факторів економічного зростання?

1. Удосконалення техніки, технології, організації виробництва.

2. Рівень податків.

3. Зростання кількості та науково-технічного рівня трудових ресурсів.

4. Збільшення кількості та поліпшення якості природних ре­сурсів та основного капіталу у сфері виробництва.

12. Що не належить до непрямих факторів економічного зростання?

1. Рівень цін на виробничі ресурси.

2. Розвиток підприємництва.

3. Норма позичкового відсотка.

4. Рівень податків.

13. Чим зумовлюється циклічність економічного розвитку?

1. Надзвичайними природними явищами.

2. Макроекономічною імпульсивністю науково-технічного онов­лення активної частини основного капіталу.

3. Непередбаченим збігом обставин макроекономічного характеру.

4. Дестабілізуючою діяльністю екстремістів та окремих політич­них сил.

14. Що більшою мірою характеризує циклічні коливання в економіці.

1. Періодичні кризові спади виробництва.

2. Періодичні підвищення ділової активності.

3. Періодичні коливання ділової активності.

4. Передування циклів економічного розвитку, які містять фази кризового спаду, депресії, пожвавлення та піднесення.

15. Які економічні цикли в основному властиві макроекономічним процесам?

1. Середні цикли.

2. Добові цикли.

3. Малі цикли.

4. Великі цикли та довгі хвилі.

16. Циклічні коливання в економіці слід розглядати як:

1. Матеріальні та фінансові втрати суспільства.

2. Негативи ринкової економіки.

3. Форму економічного розвитку.

4. Зростання безробіття та зубожіння трудящих.

17. Які циклічні коливання ретельно досліджуються в економіч­ній теорії?

1. Циклічні коливання, пов'язані з природними явищами.

2. Цикли, об'єктивно властиві природі економічних явищ.

3. Цикли сезонного характеру.

4. Поодинокі штучні цикли, що виникають внаслідок надзви­чайних випадків та через порушення технологічних процесів.

18. Поштовхом виходу економіки із фази рецесії є:

1. Зростання іноземних інвестицій.

2. Зниження податків на виробників.

3. Державне втручання в економіку.

4. Зростання попиту на найновішу техніку та технології.

19. Зайнятість - це:

1. Спільна діяльність людей.

2. Цілеспрямована діяльність людини.

3. Діяльність громадян у всіх сферах суспільного виробництва, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі.

4. Форми організації праці, за якої громадяни беруть участь у виробничому процесі.

20. Повна зайнятість - це:

1. Зайнятість людей, що займаються офіційно зареєстрованою діяльністю.

2. Забезпечення усіх громадян робочими місцями у суспільному виробництві з метою одержання доходу.

3. Забезпечення усього економічно активного населення робочи­ми місцями з метою одержання доходу.

4. Забезпечення тієї частини економічно активного населення робочими місцями, яка бажає та здатна займатися діяльністю з метою одержання доходу.

21. Часткова зайнятість — це:

1. Робота протягом неповного робочого дня чи тижня за власним бажанням.

2. Перевищення циклічного безробіття над фрикційним.

3. Наявність незайнятого у складі економічно активного населення.

4. Робота протягом неповного робочого дня або тижня через неможливість знайти відповідну роботу на повний робочий день.

22. Безробіття — це:

1. Частина працездатного населення, яка не працює з різних причин.

2. Частина працездатного населення, яка не працює і не бажає працювати.

3. Певна кількість економічно активного населення, яка бажає працювати та шукає роботу, але з незалежних від нього причин не має роботи.

4. Частина працездатного населення самозайнятого у неформаль­ному секторі економіки.