Тема 17. Економічні аспекти глобальних проблем

План практичного заняття

1. Глобалізація як тенденція соціально-економічного розвитку.

2. Природа глобальних проблем сучасності та їх класифікація.

3. Вплив глобальних проблем на економічний розвиток України.

4. Глобалізація і проблеми подолання технологічного розриву, відновлення культурного та наукового потенціалу економіки України.

Основні поняття

Глобалізація, демілітаризація, економічна безпека.

Теми рефератів

1. Глобальні світові тенденції та їх вплив на економіку України.

2. Глобалізація і суспільство: прогнози наслідків розвитку.

3. Економічна глобалізація світу.

4. Глобалізація виробництва.

5. Глобалізація торгівлі та фінансів.

Тестові завдання

1. Що належить до глобальних проблем людства?

1. Подолання повенів у країнах.

2. Подолання наслідків заморозків.

3. Проблеми, що набули життєво важливого значення для долі всього людства, і які можуть бути вирішені лише спільними діями всіх країн світу.

4. Подолання наслідків неврожаю у тій чи іншій країні.

2. Що не можна вважати причиною породження сучасних гло­бальних проблем?

1. Перенаселення планети.

2. Зростання промислового виробництва.

3. Зміна філософії економічного мислення суб'єктів економічної діяльності.

4. Вичерпування природних ресурсів.

3. Що не входить до класифікації глобальних проблем?

1. Проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи та суспільства.

2. Проблеми соціально-економічного та воєнно-економічного характеру.

3. Проблеми взаємовідносин між людьми у країнах.

4. Проблеми, що пов'язані з життєдіяльністю людини, забезпе­ченням її майбутнього.

4. Що не с глобальною проблемою соціально-економічного характеру?

1. Зростання населення на планеті та безробіття.

2. Забруднення атмосфери.

3. Нестача продовольства та поширення зубожіння.

4. Інфляція.

5. Що належить до глобальних економічних проблем?

1. Стоншення озонового шару в атмосфері Землі.

2. Нерівномірне розміщення природних ресурсів по країнах.

3. Потепління світового клімату, парниковий ефект.

4. Зникнення цілих видів рослин і тварин.

6. Яка з наведених екологічних проблем с локальною?

1. Забруднення Світового океану.

2. Кислотні опади. . .

3. Забруднення в окремих місцевостях грунту отрутохімікатами.

4. Вичерпування мінеральних ресурсів.

7. Що не входить у сферу співробітництва щодо вирішення глобальних проблем людства?

1 Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн.

2. Сприяння країнам, що розвиваються, щодо вирішення нагальних проблем - зубожіння, голоду, хвороб, неписьменності.

3. Встановлення уніфікованих правил загального природокористування.

4. Співробітництво у роззброєнні та військовій конверсії.

8. Що не є формою співробітництва у вирішенні глобальних проблем?

1. Розробка здійснення спільних проектів і програм.

2. Передача технологій, надання кредитів.

3. Зосередження уваги держави виключно на власних внутрішніх проблемах.

4. Демілітаризація економіки та конверсія виробництва.

9. Яка міжнародна організація відіграє провідну роль у розв'язанні глобальних проблем?

1. МВФ.

2. Світовий банк.

3. ООН.

4. Європейський союз.

10. Що не належить до сфер міжнародного співробітництва у вирішенні економічних глобальних проблем?

1. Встановлення уніфікованих норм та правил природокористування.

2. Сприяння країнам, що розвиваються, у вирішенні проблем зубожіння, голоду, хвороб, неписьменності.

3. Ліквідація зон екологічного лиха.

4. Формування єдиного інформаційного простору.

ІІ. КОНТРОЛЬ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Форми контролю знань студентів. Результати самостійної роботи оцінюються і враховуються викладачем при поточному та підсумковому контролі знань студентів у формі:

опитування на практичних/семінарських заняттях, індивідуальних консультаціях та співбесідах;

проведення контрольних та навчальних тестів;

перевірці умінь розв’язування творчих (ситуаційних) завдань та задач;

проведення письмових контрольних робіт;

виступів з реферативними повідомленнями та їх оцінювання;

проведення колоквіумів та брифінгів;

підсумкового модульного контролю;

проведення іспиту.

Критерії оцінювання знань студентів. Максимальна сума балів за поточну навчальну роботу становить 100, з яких 64 студент отримує під час аудиторних занять, 10 – у результаті написання модульних контролів, а 26 - у результаті виконання самостійної роботи.

Підсумкова оцінка з дисципліни формується на підставі двох складових – результатів 1) поточної діяльності та 2) результатів підсумкової діагностики знань (у формі екзамену).

Результати поточної діяльності разом із результатами підсумкової діагностики знань (у формі екзамену) формують підсумкову оцінку студента з дисципліни.

Поточний контроль здійснюють під час кожного практичного заняття, а також лекцій (якщо їхній формат дозволяє застосовувати процедури контролю).

На семінарському/ практичному занятті оцінюються:

Усні відповіді студентів яка включає:

1. участь в обговоренні дискусійних питань, дайджеста, реферативного повідомлення;

2. самостійна робота у формі есе, наукових міні-доповідей із контрольних проблем;

3. підібрана інформація щодо прикладів зі економічної практики, новин вітчизняного/зарубіжного ринку.

Письмова відповідь студента яка включає:

• вирішення ситуаційних завдань, задач з курсу політична економія;

• визначення правильних відповідей у тестових завданнях.

Самостійна робота студента включає:

1. Підготовка студентом рефератів,

2. Ведення словника основних термінів.

За кожним елементом змістового модуля, передбаченого робочою програмою, обов’язкова певна форма поточного оцінювання знань. Такими формами можуть бути:

письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, розв’язання задач, вправ, виконання певних розрахунків тощо); тестування знань студентів з певного розділу (теми) або з певних окремих питань лекційного курсу; усне опитування; виступ на практичних/семінарських заняттях (з рефератом, в дискусії); перевірка і захист індивідуального завдання; перевірка домашнього завдання (задачі, вправи, окремі розрахунки) тощо.

Під час поточного оцінювання результатів навчальної діяльності студентів враховується: 1) відвідування ними занять, 2) активність на них, 3) самостійна робота студентів (СРС), 4) участь в науковій діяльності, олімпіадах тощо.

Критерії оцінювання якості знань. Традиційна система оцінки успішності існує поряд із системою комплексної діагностики знань. Метою системи комплексної діагнос­тики знань студентів є підвищення зацікавленості студентів у засвоєнні навчального матеріалу, стимулювання систематичної самостійної роботи студентів, підвищення об'єктивності оцінки знань, виявлення і розвиток творчих здібностей, запровадження здорової конкуренції у навчанні.

Зважаючи на традиційність і зручність використання національної п’ятибальної шкали рекомендованою може бути така схема поточного оцінювання: під час аудиторного заняття: за „відмінно” нараховується 4 бали; „добре” – 3 бали; „задовільно” – 1-2 бали; „незадовільно” – 0 балів; виконання СРС та наукової роботи – за аналогічною шкалою.

Участь в обговоренні питань на практичних/семінарських заняттях. Оцінку „відмінно” одержує студент, який демонструє чітке та досконале знання вимог програмного матеріалу, розуміє та відтворює взаємозв’язок категорій. Оцінку „добре” студент одержує за наявності незначних неточностей при відтворенні знань програмного матеріалу, „задовільно” – студент демонструє поверхові знання з програмного матеріалу, „незадовільно” – студент не орієнтується у програмному матеріалі.

Тестування дає можливість оцінити репродуктивні знання сту­дентів по темах курсу. Оцінку „відмінно” студент отримує при 90 – 100% правильних відповідей, „добре” – 75 – 89%, „задовільно” – 60% правильних відповідей, менше 60% правильних відповідей – „незадовільно”.

Розв’язання задач:

„відмінно” – завдання виконано повністю, відповідь обґрунтовано, висновки та пропозиції аргументовано й оформлено належним чином;

„добре” – завдання виконано повністю, але допущено неточнос­ті у розрахунках або оформленні, або завдання виконано не менше ніж на 90% за умови бездоганного оформлення;

„задовільно” – завдання виконано не менш ніж на 90%, за умо­ви допущення помилок у розрахунках або оформленні, або завдання виконано не менше ніж на 75% за умови бездоганного оформлення.

Творче (ситуаційне) завдання. Виконання творчого (ситуацій­ного) завдання передбачає індивідуальну підготовку відповідно до отриманого завдання і дає можливість перевірити знання студентами теорії та практики вирішення конкретної проблемної ситуації. Оцінки „відмінно” заслуговує студент, який демонструє креативне мислення на основі знань теоретичних положень, демонструє глибоке розу­міння заданої проблеми, може аналізувати, прогнозувати та пропо­нувати реалістичні пропозиції щодо її вирішення. Оцінка „добре” виставляється студенту, який демонструє тверді знання теоретичних положень, але допускає певні неточності під час розв’язання конкретних ситуацій. Оцінка „задовільно” виставляється студенту, який поверхово розуміє проблему, демонструє слабкі знання теоретичних положень, але орієнтується при визначенні необхідних заходів щодо розв’язання конкретних ситуацій.

Контроль здійснюється як під час аудиторних занять, так і в позааудиторний час (на консультаціях та співбесідах).

Критерії поточного оцінювання.

За кожне заняття студент оцінюються максимальною сумою – 4 бали (16 занять х 4 балів) = 64 балів.

Модульний (рубіжний) контроль є підсумком певного етапу вивчення дисципліни. Його мета – виявити проміжні результати засвоєння студентами змісту навчальної дисципліни (оцінка результатів вивчення певних модулів). Зміст і форма модульного контролю мають бути відповідними змісту матеріалів розділів, вивчених студентами на момент здійснення контрольних заходів.

Під час модульного контролю враховуються результати поточного оцінювання, відвідування занять, а також бали за СРС, оскільки остання є обов’язковим компонентом вивчення кожного модуля.

Модульний контроль (МК) оцінюється максимально у 10 балів.

МК проводиться у вигляді письмової самостійної роботи, яка містить такі завдання:

1. Тестові завдання - 7 балів (20*0,35)

2. Задача – 3 бали.

Оцінка модульного контролю додається до суми балів, набраних студентами під час відвіданих занять і виконання самостійної роботи (результати поточної успішності).

Оцінювання самостійної роботи студента:

Самостійна робота студента протягом вивчення даного курсу оцінюється у 26 балів (10 балів + 16 балів).

Самостійна робота включає:

1. Виконання індивідуального завдання (10 балів): підготовка реферативного повідомлення / дайджеста за темою, яку пропонує викладач. Студент обирає одне питання (на свій розсуд або пропонує власне), готує його до першої атестації, а виступає з ним на занятті з певної теми, яка передбачає розгляд даного питання.

2. Ведення словника основних термінів (16 занять х 1бал) =16 балів).

В основу комплексної діагностики знань покладено бальну систему, яка послідовно переводить бали у звичайну шкалу оцінок.

Підсумковий контроль знань студентів з курсу здійснюється на іспиті з врахуванням поточних знань як середньоарифметичне поточного та екзаменаційних балів згідно з табл.1

Таблиця 1