9.4 Визначення прямолінійності чи соосності конструкцій методом бокового нівелювання

Для вирішення задачі необхідні: теодоліт, штатив, рейка, рулетка, шпильки, зошит, олівці.

В точці А на відстані d (500 – 800 мм) від конструкції (рис. 9.2) встановіть в робоче положення теодоліт та наведіть зорову трубу на горизонтально встановлену рейку в кінцевій точці В на відлік, що дорівнює відстані від вертикальної осі теодоліта до конструкції (стіни, осі). В контрольних точках встановіть горизонтально рейку та запишіть відліки по рейці а_і, узяті за допомогою вертикальної нитки зорової труби. Обчисліть відхилення від прямолінійності конструкції по формулі:

Δ_і = а_і – d,

де а_і – відлік по рейці в контрольній точці;

d – відстань від візирної осі до конструкції.

В звіті приведіть схему вирішення задачі та отримані результати. Побудуйте профіль конструкції за результатами бокового нівелювання, поперечний масштаб прийміть 1:1 або 1:2, а продольний – 1:100 або 1:200.

9.5 Визначення висоти споруди непрямим методом

Для вирішення задачі необхідні: теодоліт, штатив, рулетка чи мірна стрічка, шпильки, зошит для обчислень, олівці.

Встановіть теодоліт в довільній точці А та приведіть його в робоче положення. Виміряйте відстань d від точки А до споруди. Кути нахилу на низ та верх спорудження виміряйте по методиці, що описана в п. 3.2. висота споруди обчислюється по формулі:

H = d (tg ν_B - tg ν_H),

де ν_B і ν_H – кути нахилу на верх і низ споруди.

В звіті приведіть схему визначення висоти споруди, журнал обчислення кутів нахилу, розрахунки.

9.6 Визначення крену споруди

Для вирішення задачі необхідні: теодоліт, штатив, рулетка чи мірна стрічка, шпильки, 2 колишка, молоток, журнал обчислень горизонтальних кутів, зошит, олівці.

Закріпіть дві точки А і С так, щоб кут між лініями АН і СН приблизно дорівнював 90⁰ (рис. 9.4) . Виміряйте довжину лінії АС.

В точці А виміряйте горизонтальні кути і між напрямками АС і АН, АВ. В точці С виміряйте горизонтальні кути і між напрямками СА і СН, СВ. Результати вимірювань запишіть в журнал вимірювання горизонтальних кутів (табл. 3.1)

Відстані від точок стояння до низу споруди обчислюються по формулам:

,

де - довжина лінії АС;

- виміряні горизонтальні кути.

Крен споруди видно з точок А і С під кутами

, ,

а його величина обчислюється по формулам:

;

де = 3438´ - кількість хвилин в радіані.

Повний крен споруди обчислюється по формулі

де γ = 180⁰ - -- кут між лініями визбирування АН і СН.

В звіті приведіть схему визначення крену, журнал вимірювання горизонтальних кутів, розрахунки.

Спрощений метод визначення крену.

Під кутом 90⁰ обираємо дві точки А і С на відстані більшій ніж висота споруди. Рулеткою вимірюємо відстані d_AH і d_CH, а теодолітом кути і, (рис. 9.3).

Обчислюємо складові крену:

;

та крен .

Рисунок 9.3 – Визначення крену споруди

9.7 Побудова проектного горизонтального кута

Для вирішення задачі необхідні: теодоліт, штатив, рулетка чи мірна стрічка, лінійка чи трикутник, зошит, олівці.

Встановіть в вершині кута теодоліт та приведіть його в робоче положення. При відліку 0⁰00’ по ГК («коло ліво») наведіть зорову трубу на вихідну точку В (рис. 9.5 ) та закріпіть лімб.

Встановіть на лімбі відлік, що дорівнює проектному куту (наприклад, β_ПР = 27⁰32’) і на завданій відстані (d ≈ 20 м) закріпіть шпилькою точку С₁. Повторіть побудову при КП та зафіксуйте точку С₂. Середина відрізку С₁ - С₂ (точка С) відповідає проектному напрямку з точністю приладу t.

Рисунок 9.4 – Схема визначення крену споруди

Рисунок 9.5 – Схема будови проектного кута