- •Методичні вказівки
- •6.092100 – “Міське будівництво та господарство”
- •1 Загальні положення
- •2 Конструктивна і розрахункова схема спорудження і його окремих елементів
- •3 Розрахунок настилу і допоміжних балок
- •3.1 Розрахунок настилу
- •3.2 Розрахунок допоміжних балок
- •4 Розрахунок головної балки
- •4.1 Визначення навантаження на головну балку і розрахункових зусиль у ній
- •4.2 Визначення висоти головної балки
- •4.3 Визначення розмірів поясів
- •4.4 Перевірка правильності підбора перерізу балки
- •4.5 Зміна перерізу балки по довжині
- •4.6 Опорний вузол балки
- •4.7 Підсилення стінки балки ребрами жорсткості
- •4.8 Розрахунок поясних швів
- •4.9 Перевірка місцевої стійкості поясних листів і стінки балки
- •5 Розрахунок і конструювання колони
- •5.1 Вибір розрахункової схеми
- •5.2 Розрахунок стрижня суцільної колони
- •5.2.2 Перевірка стійкості колони суцільного перерізу
- •5.2.3 Перевірка стійкості поясних листів колони
- •5.2.4 Перевірка стійкості стінки колони
- •5.3 Розрахунок і конструктивне оформлення сполучення балки з колоною
- •5.4 Розрахунок і конструктивне оформлення бази колони
- •6 Графічна частина проекту
- •Таблиця 6.1 Відомість потреби відправних елементів
- •Список рекомендованої літератури
4.8 Розрахунок поясних швів
Поясні шви з'єднують пояс балки зі стінкою і сприймають силу, що зрізає, величина якої може бути визначена за формулою:
, |
(4.46) |
де поперечна сила;
момент інерції балки і статичний момент пояса в розглянутому перерізі.
Оскільки максимальна поперечна сила діє в опорному перерізі , тоінеобхідно визначати по зміненому перерізі. Катет поясного шва по довжині балки не міняється і приймається такий же, як і в опорному перерізі.
Поясні шви можуть бути однобічними з підваркою кореня шва з іншого боку або двосторонні.
Катет поясного шва повинен бути:
, |
(4.47) |
і не менш величин, зазначених у табл. 38*[1] у залежності від виду з'єднання, виду зварювання і товщини елементів, що зварюються.
Двосторонні поясні шви повинні перевірятися за формулами:
, |
(4.48) |
, |
(4.49) |
де прийняті величини такі ж, як у формулах (3.23) і (3.24).
Приклад 7. Зробити конструктивне оформлення зварної складеної балки з прикладів 5 і 6.
1. Опорний вузол.
Опорна реакція кН.
Для сталі С235 товщиною до 20 мм МПа.
Необхідна площа ребра визначається за формулою (4.32):
см2.
Ширину ребра приймаємо рівною ширині пояса мм, тоді необхідна товщина буде:см.
Приймаємо ребро з універсальної широкосмугової сталі – 18 300 мм.
Площа опорної стійки:
см2;
Момент інерції:
см4;
Радіус інерції: см;
Гнучкість: . За табл. 72 [1] коефіцієнт.
За формулою (4.36) перевіряємо стійкість опорної стійки:
МПа.
Стійкість стійки забезпечена.
Розмір для опорного ребра повинен бутисм. Приймаємомм.
2. Розташування поперечних ребер жорсткості. Розрахункова висота стінки балки дорівнює її фактичній висоті:
см.
Умовна гнучкість стінки:
, отже, постановка поперечних ребер необхідна.
Оскільки при , відстань між ребрамиале може бути збільшена допри перевірці місцевої стійкості стінки, приймаємо відстань між ребрамиа = 4200 мм, тобто кожну половину балки поділяємо на два рівних відсіки. (рис.4.4). Можна прийняти і три відсіки, тодім.
Рисунок 4.4 Розташування стику і основних ребер жорсткості
по довжині балки
Ребра приймаємо двосторонні, тоді розміри ребра будуть такими: мм. Приймаємомм.
см. Приймаємо ребра жорсткості зі смуги – 7х95 мм.
Катет шва призначаємо конструктивно. При напівавтоматичному зварюванні двосторонніми швами за табл.38* [1] мм.
3. Поясні шви.
Максимальний катет шва повинен бути см. за табл. 38* [1] мінімальний катет при автоматичному зварюванні таврового з'єднання з двосторонніми швами при товщині більш товстого з елементів, що зварюються, 36 мм, повинен бути 8 мм.
За формулами (4.49) і (4.50) при кН/см.
За табл.34* [1]: . Відповідно до приклада 4МПа;МПа. Необхідний катет шва буде дорівнювати:
см;
см.
Оскільки розрахункова величина катета вийшла менш мінімальної, приймаємо мм.
4.9 Перевірка місцевої стійкості поясних листів і стінки балки
4.9.1 Стійкість поясних листів
Стійкість поясних листів балки забезпечена, якщо виконується умова:
, |
(4.50) |
де розрахункова ширина звісу пояса, приймається рівною відстані від грані стінки до краю поясного листа:
; |
(4.51) |
ширина пояса в місці перевірки стійкості,
товщина пояса.
4.9.2 Стійкість стінки балки
Стійкість стінки балки не слід перевіряти, якщо умовна гнучкість стінки, що визначена за формулою (4.42),не перевищує:
3.5 у балках із двосторонніми швами і при відсутності місцевих напружень;
3.2 у балках з однобічними швами і при відсутності місцевих напружень;
2.5 при наявності місцевих напружень.
Розрахункова висота стінки балки для зварених складених балок дорівнює висоті стінки:
. |
(4.52) |
У дійсному навчальному посібнику в навчальних цілях студент повинен перевірити місцеву стійкість стінки в двох місцях: у місці зміни перерізу й у першому відсіку під однією з допоміжних балок незалежно від гнучкості стінки.
Перевірку стійкості стінки балки треба робити з урахуванням усіх компонентів напруженого стану, тобто нормальних, дотичних і місцевих напружень.
Стискаючі напруження визначаються на розрахунковій межі стінки, дотичні – як середні значення за умови, що вся поперечна сила сприймається тільки стінкою:
, |
(4.53) |
|
|
. |
(4.54) |
Місцеві напруження визначаються під допоміжною балкою за формулою:
, |
(4.55) |
де зосереджена сила, прикладена до балки, у розглянутому випадку вона дорівнює сумі опорних реакцій двох допоміжних балок, опорна реакція допоміжної балки визначається за формулою (4.4), в яку підставляють проліт другорядної балки, навантаженнядля другорядної балки, яке можна визначити за формулою (3.4);
умовна довжина розподілу навантаження, для випадку обпирання двотаврової балки дорівнює:
, |
(4.56) |
де ширина пояса допоміжної балки;
товщина пояса головної балки.
Зусилля йу випадку перевірки стійкості в конкретних точках визначаються для цих точок. Якщо стійкість перевіряється у відсіку, тоіприймаються, рівними середньому значеннюіпо границях відсіку, якщо ширина відсіку не більше його розрахункової висоти; якщо довжина відсіку більше, тоітреба обчислювати для більш напруженої ділянки з довжиною, рівною висоті відсіку (рис.4.5).
В місці зміни перерізу балки діють тільки нормальні і дотичні напруження, а місцеві напруження відсутні, = 0, тому що допоміжні балки в цьому місці не спирають. При призначенні місця зміни ширини поясу (формула 4.21 підрозділу 4.5) треба слідкувати за тим, щоб воно не співпало з місцем спирання другорядної балки на головну. Ці дві точки мають бути розсунуті на 150 250 мм.
1 поперечні ребра, 2 стінка балки.
Рисунок 4.5 До розрахунку місцевої стійкості стінки
Перевірка місцевої стійкості в місці зміни перерізу балки виконується за формулою:
, |
(4.57) |
де критичні нормальні напруження:
, |
(4.58) |
критичні дотичні напруження:
. |
(4.59) |
У формулі (4.58) коефіцієнт визначається за табл. 21 [1] у залежності від коефіцієнта защемлення стінки, який визначається за формулою:
, |
(4.60) |
де коефіцієнт визначається за табл.22 [1] у залежності від призначення балок і умовної роботи стиснутого пояса;
розрахункова ширина вільного звісу пояса, визначається за формулою (4.51), причому ширина поясу в місці зміну ширини поясу береться рівною ;
відношення більшої сторони відсіку до меншої, тобто завжди ;
умовна гнучкість стінки в межах відсіку, у даній формулі:
, |
(4.61) |
де менша зі сторін відсіку (висотачи ширина).
При наявності місцевих напружень, тобто при перевірці місцевої стійкості під місцем обпирання допоміжних балок, ця перевірка виконується за формулою:
, |
(4.62) |
де критичні дотичні напруження визначаються за формулою (4.60).
Методика визначенняізалежить від співвідношення розмірів відсіку й у залежності від відношення:
а) при визначається за формулою (4.58), аза формулою:
, |
(4.63) |
де коефіцієнт, прийнятий за табл. 23 [1] у залежності від і гнучкості стінки в межах відсіку:
; |
(4.64) |
б) при і відношеннібільше значень, зазначених у табл.24 [1] критичні напруження визначаються за формулами:
, |
(4.65) |
за формулою (4.62), у якій при треба приймати;
коефіцієнт за табл.25 [1] у залежності від відношення ;
в) при і відношенніне більше величин, зазначених у табл.24 [1], критичні напруження визначаються: за формулою (4.58), за формулою (4.63), але з підстановкою замістьпри обчисленні.
В усіх випадках перевірки коефіцієнт умови роботи приймається за табл.6* [1].
Одержавши результати перевірки місцевої стійкості стінки і поясів, студент повинен їх проаналізувати і зробити відповідні висновки, а в необхідних випадках внести потрібні зміни в конструкцію балки.
Приклад 8.Зробити перевірку місцевої стійкості поясних листів і стінки звареної складеної балки з попередніх прикладів.
1. Перевірка стійкості поясних листів:
см
.
Стійкість поясних листів забезпечена.
2. Перевірка стійкості стінки в місці зміни перерізу балки (точка 1, рис.4.6). У цьому місці діє згинальний момент кНм і поперечна силакН. Момент опорусм3; мм.
Рисунок 4.6 Визначення місця розташування точок
для перевірки місцевої стійкості
За формулами (4.52) і (4.53) визначаємо компоненти напруженого стану:
МПа
МПа.
Місцеві напруження в цьому перерізі відсутні.
За формулою (4.60) визначаємо:
. За табл. 21 [1] .
Умовна гнучкість стінки дорівнює:
.
За формулою (4.58):
МПа.
Оскільки ребра жорсткості встановлені на відстані більше розрахункової висоти стінки , тоі:
МПа.
За формулою (4.59) МПа. За формулою (4.57) перевіряємо стійкість стінки:
.
Стійкість стінки в цьому перерізі забезпечена.