- •Кафедра металургії чорних металів
- •Перелік умовних позначень та скорочень
- •1 Характеристика сталі заданої марки
- •2 Визначення температуРи металу при розливанні сталі на мблз
- •2.1 Методи визначення температури ліквідусу
- •2.2 Визначення температурних параметрів безперервного розливання
- •3 Розрахунок і вибір швидкісних параметрів безперервного розливання
- •4 Розрахунок параметрів КристалізаціЇ зАготовок
- •4.1. Теплофізична характеристика процесу безперервного розливання сталі
- •4.2 Розрахунок охолодження заготовки в кристалізаторі
- •4.3 Розрахунок охолодження заготовки в зоні вторинного охолодження
- •4.4 Розрахунок витрат води на охолодження заготовки у зво
- •5 Розрахунок і вибір форми технологічної осі
- •5.1 Базовий радіус мблз
- •5.2 Випрямлення безперервнолитої заготовки
- •6 Розрахунок параметрів коливання кристалізатора
- •7 Розрахунок продуктивності мблз
- •7.1 Пропускна здатність мблз
- •7.2 Підготовка мблз
- •8 Спеціальна частина
- •9 Результати розрахунку
4.3 Розрахунок охолодження заготовки в зоні вторинного охолодження
Для вибору режиму охолодження сталі, що розливається, в залежності від температури поверхні злитка наприкінці ЗВО і швидкості витягування злитка задається крива температури поверхні по довжині злитка. Ця крива вибирається із умови мінімізації термічних напружень у безперервнолитому злитку, що досягається рівністю швидкостей охолодження шарів металу, розташованих біля фронту кристалізації і на поверхні:
.
Рішення цієї рівності дозволило одержати наступне рівняння
, (4.17)
де – відносна температура поверхні і заготовки на виході з кристалізатора;
–температура поверхні злитка на виході з кристалізатора, 0С;
–температура кристалізації сталі, 0С;
–відносна температура поверхні заготовки наприкінці затвердіння; (– температура поверхні злитка наприкінці затвердіння,0С);
– товщина злитка, м;
– товщина кірки злитка при виході з кристалізатора, м.
На виході з кристалізатора за умовами міцності повинна забезпечуватися товщина кірки не менш . По дослідним даним для різних злитків на виході з кристалізатора.
Як випливає з рівняння, якщо задана товщина оболонки, температура поверхні злитка на виході з кристалізатора і температура поверхні злитка наприкінці зони затвердіння, то для кожного розміру заготовки і швидкості витягування існує визначена закономірність зміни температури поверхні злитка по його довжині, при якій коефіцієнт має максимальне постійне значення на всій ділянці охолодження.
Враховуючи що коефіцієнт постійний, то для будь-якої ділянки зони вторинного охолодження можна записати
чи , (4.18)
де і– відносна температура і товщина оболонки злитка в момент часу;
Якщо відоме розподілення температури по довжині злитка, то приведене рівняння дозволяє визначити товщину оболонки злитка в будь-який момент часу .
Час досягнення відповідної температури поверхні визначається з виразу:
, (4.19)
де – щільність рідкої сталі;
– прихована теплота плавлення сталі;
– коефіцієнт теплопровідності сталі.
Рівняння (3.36), (3.37) дозволяють побудувати залежності температури поверхні злитка і товщини затверділої кірки від часу чи глибини лунки рідкого металу для заданих швидкостей розливання і температури поверхні злитка наприкінці затвердіння.
Приклад 9. Визначити температуру поверхні по довжині злитка перетином при розливанні на МБЛЗ легованої сталі зі швидкістюПриймаємо температуру поверхні злитка наприкінці затвердіння металу0С; температуру кристалізації 0С; теплоємність затверділої сталі ; теплопровідність сталі; приховану теплоту затвердіння; коефіцієнт кристалізації; ефективну висоту кристалізатора.
За значеннями товщини оболонки і температури поверхнізлитка на виході з кристалізатора, а також температури поверхні злитка наприкінці зони затвердіння знайдемо:
.
Температура поверхні злитка та товщина кірки на виході з кристалізатора були визначені раніше і складають 1257 0С та 20,44 мм відповідно.
Відносна температура поверхні злитка на виході з кристалізатора:
наприкінці кристалізації злитка:
Тоді
.
Використовуючи рівняння (3.36), (3.37) і задаючись температурою поверхні злитка, визначимо залежності і.
Час, необхідний для досягнення температури поверхні 1200 0С при складе:
Відносна температура поверхні:
.
Визначимо:
і .
Після підрахунку одержимо чи 0,51 хв.
Товщину оболонки злитка при 0С можна знайти зі співвідношення:
,
звідки .
Відстань точки з 0С від нижнього зрізу кристалізатора .
Розподіл температури поверхні і товщини кірки по довжині безперервнолитого злитка при наведено в таблиці 4.3.
Дані, приведені на рисунку 4.4, ілюструють розподіл температури поверхні по довжині злитка і зміну товщини затверділої кірки.
|
Рисунок 4.4 — Зміна температури поверхні по довжині злитка і товщини затверділої кірки в ЗВО |
Таблиця 4.3 – Результати розрахунку температури поверхні та товщини кірки у ЗВО
, 0С |
1257 |
1200 |
1150 |
1100 |
1050 |
1000 |
950 |
900 |
0,835 |
0,835 |
0,835 |
0,835 |
0,835 |
0,835 |
0,835 |
0,835 | |
0,598 |
0,598 |
0,598 |
0,598 |
0,598 |
0,598 |
0,598 |
0,598 | |
0,987 |
0,987 |
0,987 |
0,987 |
0,987 |
0,987 |
0,987 |
0,987 | |
0,835 |
0,798 |
0,764 |
0,731 |
0,698 |
0,665 |
0,631 |
0,598 | |
11,14 |
11,14 |
11,14 |
11,14 |
11,14 |
11,14 |
11,14 |
11,14 | |
11,14 |
8,88 |
7,49 |
6,44 |
5,62 |
4,96 |
4,43 |
3,98 | |
0,0 |
30,6 |
59,9 |
91,7 |
126,1 |
163,5 |
204,0 |
248,2 | |
0,00 |
0,51 |
1,00 |
1,53 |
2,10 |
2,72 |
3,40 |
4,14 | |
20,44 |
25,71 |
30,56 |
35,61 |
40,87 |
46,34 |
52,05 |
58,0 | |
0,00 |
1,10 |
2,15 |
3,29 |
4,53 |
5,87 |
7,33 |
8,91 |