3.Фізичні властивості

Зернова маса будь- якої культури має певні фізичні властивості такі як сипкість, самосор-тування, шпаруватість, здатність до сорбції та десорбції різних па­рів і газів, тепло-, температуро- і термоволого­провідність, теплоємність. Знання і врахування фізичних властиво­стей зернових мас набувають особливого значення у зв'язку з меха­нізацією й автоматизацією процесів обробки зерна в потоці, впрова­дженням нових способів сушіння, застосуванням пневматичного транспорту та зберіганням значних партій його у великих сховищах . Сипкість — це здатність зерна проса і зернової маси переміщу­ватися по поверхні, розміщеній під певним кутом до гори­зонту. Правильно використовуючи цю властивість і застосовуючи відповідні пристрої та механізми, можна повністю уникнути затрат ручної праці при переміщенні зернових мас норіями, конвеєрами і пневмотранспортними установками, самопливом, завантажуванні в різні за розмірами і формою транспортні засоби (автомашини, ваго­ни, судна) та сховища (засіки, склади, траншеї, силоси елеваторів). Сипкість зернової маси проса характеризується кутом тертя, або кутом природного схилу. Кут тертя — найменший кут між основою і схилом насипу, за якого зернова маса починає ковзати по поверхні. При ковзанні зерна по зерну його називають кутом природного схи­лу, або кутом скочування (табл. 1) Для насіння проса характерний високий показник сипкості та відносно не велике значення кута природного схилу.

Культура	Кут природного схилу,градусів	Культура	Кут природного схилу, градусів
Пшениця Жито Ячмінь Кукурудза Соняшник Рис Овес Просо	23 - 28 23 - 28 28 - 45 30 - 40 31 - 45 27 - 48 31 - 54 20 - 27	Горох Соя Вика Кормові боби Сочевиця Льон Рицина	24 - 31 25 - 32 28 - 33 29 - 35 25 - 32 27 - 34 34 - 46

Таблиця 1. - Кути природного схилу для зерна різних культур

Наявність домішок, особливо легких і дрібних з шорсткуватою поверхнею, також знижує сипкість зернової маси. З підвищенням вологості зернової маси проса її сипкість збільшується, остільки вона складається з складається з кулястих зерен із гладкою поверхнею. Сип­кість зернової маси знижується при зберіганні внаслідок ущільнен­ня, що є не прямим показником стану зерна. Шпаруватість зернової маси проса — це наявність проміжків між її твердими часточками, заповнених повітрям. Харак­тер фізіологічних і мікробіологічних процесів у зерновій масі зале­жить від кількості та складу повітря в міжзернових просторах (табл. 2). Шпаруватіть зернової маси просоколиваеть в межах 30 – 50 %.

Таблиця 2.- Маса і шпаруватість зерна різних культур

Культура	Маса1м^3,кг	Шпаруватість, %	Культура	Маса1м^3,кг	Шпаруватість, %
Пшениця Жито Ячмінь Овес Гречка Просо Кукурудза	730 - 840 680 - 750 580 – 700 400 – 550 560 – 650 680 – 730 680 - 820	35 – 45 35 – 45 45 – 55 50 – 70 50 – 60 30 - 50 35 – 55	Горох Рис Соняшник Льон Конюшина	750 – 800 440 – 550 400 – 550 580 – 680 780 – 850	40 – 45 50 – 65 35 – 45 35 – 45 30 – 30

Шпаруватість зернових мас проса сприяє передачі теплоти конвекцією, переміщенню вологи через зернову масу у вигляді пари. Через між-зернові проміжки здійснюються сушіння, активне вентилювання і газація зерна. Зернова маса проса має меншу шпаруватість, укладається щільніше, якщо у ній є крупні і дрібні зерна. Вирівняні зерна, а також шорст­куваті або із зморщеною поверхнею укладаються менш щільно. Во­логе й сире зерно займає більший простір у сховищі, ніж сухе за ін­ших рівних умов. На складах більшого поперечного перетину зерно розміщується щільніше. При тривалому зберіганні зернова маса ущільнюється, а її шпа­руватість зменшується. Сорбційні властивості зернової маси проса — це її здатність поглинати (сорбувати) з навколишнього середовища пару, запахи різних речовин і гази, а також виділяти (десорбу-вати) їх.

Сорбційні властивості зернової маси мають велике значення при її обробці і зберіганні. Вологість і запах зерна проса, яке зберігається або обробляється, найчастіше змінюються внаслідок сорбції чи десорбції газів або пари води. Раціональні режими сушіння, активного вен­тилювання, газації та дегазації зерна при знезаражуванні встанов­люють з обов'язковим урахуванням його сорбційних властивостей. У результаті взаємодії зернової маси проса з навколишнім середови­щем вологість зерна безперервно змінюється до досягнення рівно­важної вологості. Вологість зерна, яка відповідає стану рівноваги, називають рівно­важною вологістю. Вона залежить від його сорбційних власти­востей (структури, хімічного складу) та від вологості й температури повітря (табл. 3) Найбільша рівноважна вологість зерна проса встановлюється при на­сиченні повітря водяною парою до 100 %. Подальше зволоження може відбуватися тільки при вбиранні крапельно-рідкої вологи. Во­логість зерна 7 — 10 % встановлюється за відносної вологості повітря 15 — 20 %. Це найнижча межа вологості зерна у виробничих умовах. Рівноважна вологість проса коливається в залежності від відносної вологості повітря .При відносній вологості повітря до 75% і температурному інтервалі 0-30°C рівноважна вологість 15,1 – 16,1 – при відносній вологості 70 – 80 % за тих же значень температури рівноважна вологість зерна проса становить 15,3 – 17,1 . Неоднакова рівноважна вологість окремих частин зернівки проса. Найбільшу гігроскопічність має зародок зерна, найменшу — ендо­сперм. Такий розподіл вологи по частинах зерна сприяє розвиткові мікроорганізмів, які знаходяться на його поверхні.