- •Методичні рекомендації з дисципліни Безпека життєдіяльності
- •Тема 6. Лекція 6. Семінарське зайняття 5. Сільськогосподарське виробниче середовище. Техногенні небезпеки пов'язані з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •Тема 6 Заняття 5 Сільськогосподарське виробниче середовище. Техногенні небезпеки пов'язані з викидами радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •2. Форми проведення семінарського заняття
- •3. Методичні рекомендації
- •4. Утримання матеріалу семінару
- •6. Критерії оцінювання діяльності студента на семінарі
- •Питання 1. Небезпеки, пов'язані з викидом радіоактивних речовин в довкілля
- •1.1. Будова речовини і явище радіоактивності
- •1.2. Іонізуюче випромінювання. Природні і штучні (антропогенні) джерела іонізуючих випромінювань. Радіоактивний радон
- •Природні і штучні (антропогенні) джерела іонізуючих випромінювань
- •Штучні (антропогенні) джерела іонізуючих випромінювань
- •1.3. Способи опромінення людей і сільськогосподарських тварин. Характеристика, одиниці виміру, біологічні дії іонізуючих випромінювань і їх вражаючі чинники
- •Характеристики радіоактивних випромінювань і їх вражаючі властивості
- •Одиниці виміру радіоактивних випромінювань
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •До чого це призводить?
- •Реакція організму на опромінення
- •1.4. Захворювання, викликані дією іонізуючих випромінювань
- •Питання 2. Форми і міри променевої хвороби і променевих опіків людей і сільськогосподарських тварин
- •Променева хвороба третин і четвертої міри у сільськогосподарських тварин
- •Особливості перебігу променевої хвороби при внутрішньому опроміненні
- •2.1. Променеві опіки
- •Зовнішня дія бета часток на людей і с/г тварин
- •Питання 3. Дія радіоактивних речовин на сільськогосподарські рослини
- •Питання 4. Дія основних радіонуклідів на людей і сільськогосподарських тварин по досвіду катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (чаес)
- •4.1. Режим харчування і методи обробки продуктів харчування рослинного і тваринного походження і води для виведення з організму радіонуклідів
- •Питання 5. Причини і наслідки катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції Чорнобильська атомна електростанція
- •Причини катастрофи
- •Катастрофа
- •Підготовка до експерименту
- •Відразу після аварії
- •Поширення радіації
- •Медичні аспекти аварії
- •Питання 6. Ядерні енергетичні реактори аес
- •6.1. Характеристика радіаційно-небезпечних об'єктів
- •6.2. Принцип роботи енергетичних ядерних реакторів аес
- •6.3. Класифікація ядерних реакторів
- •6.4. Конструктивне облаштування реакторів на теплових нейтронах
- •6.5. Причини радіаційних аварій і їх рівні
- •Питання 7. Радіаційна безпека. Норми радіаційної безпеки основні регламентні величини України - нрбу 1997 року. Ліміт доз і допустимі рівні
- •7.1. Радіаційна безпека
- •7.2. Норми радіаційної безпеки України - нрбу 1997 року
- •Основні регламентні величини нрбу-97
- •7.3. Ліміти доз і допустимі рівні
- •7.4. Види радіаційних аварій
- •7.5. Масштаби радіаційних аварій Види радіаційних аварій
- •7.6. Фази розвитку радіаційних аварій
- •7.7. Наслідки радіаційних аварій на аес
- •7.8. Вплив метеорологічних умов на масштаби забруднення
- •Питання 8. Заходи по обмеженню опромінення населення в умовах радіаційної аварії
- •8.1. Захист населення в умовах комунальної радіаційної аварії
- •Види контрзаходів
- •Дезактивація території
- •Питання 9. Дія населення при аварійній ситуації на аес і радіаційних об'єктах
- •9.1. Етапи і програми дій при радіаційній аварії
- •9.2. Попередження і зниження дії зовнішнього опромінення
- •9.3. Дезактивація поверхневих об'єктів
- •9.4. Санітарна обробка шкірних покривів
- •Попередження і зниження дії внутрішнього опромінення
- •9.5. Дезактивація продовольства
- •9.6. Дезактивація води
- •9.7. Захист внутрішніх органів
- •9.8. Дії населення при симптомах променевих уражень
- •9.9. Контроль стану радіаційної обстановки
- •9.10. Правила дії і поведінка населення при аваріях на аес
- •9.11. Правила радіаційної безпеки і особистої гігієни
- •9.12. Контроль грошей, забруднених радіоактивними речовинами, які потрапляють до банківських установ
- •Висновок
- •Лекція 6. Семінарське зайняття 5. Сільськогосподарське виробниче середовище. Техногенні небезпеки пов'язані з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.
- •Висновок Література
- •Тести на доповнення
- •1. Вкажіть номер неправильної відповіді. Іонізуюче випромінювання - це будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів рівних знаків, розрізняють:
- •20. Вкажіть номер неправильної відповіді. До штучних (антропогенним) джерел іонізуючого випромінювання відносяться:
- •21. Вкажіть номер неправильної відповіді. Людина отримує радіоактивне опромінення наступними способами :
- •22. Вкажіть номер неправильної відповіді. Після відкриття явища радіоактивності було встановлено, що радіоактивні речовини випускають:
- •23. Вкажіть номер правильної відповіді. Потік ядер атома гелію, який утворився в результаті радіоактивного розпаду, має назву:
- •24. Вкажіть номер правильної відповіді. Потік електронів, який утворився в результаті радіоактивного розпаду, має назву:
- •42. Вкажіть номер правильної відповіді. Тривалість життя людей і тварин, опромінених дозами, близькими до летальних, скорочується на:
- •59. Вкажіть номер неправильної відповіді. Радіоактивні речовини поступають в рослини двома основними способами:
- •128. Вкажіть номер неправильної відповіді. Перша група - регламенти для контролю практичною діяльністю, метою якої є:
- •134. Вкажіть номер неправильної відповіді. Масштаб радіаційної аварії визначається:
- •139. Вкажіть номер неправильної відповіді. У розвитку комунальних радіаційних аварій виділяють наступні тимчасові фази:
- •145. Вкажіть номер правильної відповіді. Зона а - зона помірного зараження, це частина зараженої місцевості, в якій доза опромінення на відкритій місцевості може скласти :
- •167. Вкажіть номер правильної відповіді. Якщо дозиметричний контроль показує, що евакуація людей супроводжуватиметься опроміненням в дозах, які перевищують рівні, що приймаються
- •175. Вкажіть номер правильної відповіді. Найменші межі виправданості і безумовного виправдання рівнів втручання і дій при ухваленні рішення про тимчасове відселення. Категорії для ухвалення рішення.
- •182. Вкажіть номер неправильної відповіді. Радіоактивна дія на персонал і населення в зоні радіоактивного зараження характеризується величинами доз :
- •183. Вкажіть номер правильної відповіді. Місцевість вважається зараженою при дозі, яка складає:
- •184. Вкажіть номер правильної відповіді. Найбільшою небезпекою при аварії на аес являється:
- •185. Вкажіть номер неправильної відповіді.
- •186. Вкажіть номер правильної відповіді. Яка фаза розвитку Чорнобильської аварії в сучасний час?
- •187. Вкажіть номер правильної відповіді. Класифікація радіаційних аварій за причинами їх виникнення:
- •188. Вкажіть номер правильної відповіді. Яка допустима доза опромінення населення за рік перебування на радіаційно-забрудненій місцевості?
- •190. Вкажіть номер правильної відповіді. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення населення в мирний час складає:
7.6. Фази розвитку радіаційних аварій
У розвитку комунальних радіаційних аварій виділяють три тимчасові фази:
- рання (гостра) фаза аварії («період йодної небезпеки»);
- середня фаза аварії або фаза стабілізації («період цезієвої небезпеки»);
- пізня фаза аварії або фаза відновлення.
Усі види протирадіаційних заходів в період середньої фази аварії, у більшості випадків відносяться до довгострокових.
Пізня фаза аварії або фаза відновлення починається через 1-2 роки після початку аварії, коли основним джерелом зовнішнього опромінення є цезій - 137 у випадках на грунт, а внутрішнього – цезій - 137 і стронцій - 90 в продуктах харчування, які робляться на територіях, забруднених цими радіонуклідами.
7.7. Наслідки радіаційних аварій на аес
Масштаби і міра радіоактивного забруднення місцевості залежать від виду (рівня) аварії, типу аварійного реактора і його електричної потужності, а також від метеорологічних умов у момент викиду радіоактивних речовин з пошкодженого реактора.
При важких аваріях на АЕС з пошкодженого реактора в довкілля викидається більше 20 радіонуклідів і аерозолів у вигляді газів, які утворюють радіоактивну хмару. Найбільш значну роль у формуванні радіоактивної хмари, а згодом і радіаційного фону в зонах забруднення, грають інертні гази (аргон, криптон, телур) і продукти ділення елементів (цезій, стронцій, рутеній, телур).
Наприклад, при аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986г.) до 6 травня 1986г. викид радіоактивних речовин склав близько 63 кг, що відповідає 3,5% від загальної кількості радіонуклідів в реакторі на момент аварії. При вибуху атомної бомби потужністю 20 кт, скинутою США (серпень 1945г.) на м. Хіросіму (Японія), утворилося 740 г радіоактивних відходів; отже, викид радіоактивних речовин при аварії еквівалентний дії приблизно 85 атомним бомбам потужністю по 20 кт.
Для ліквідації аварії на ЧАЕС було притягнене близько 650 тис. чол. (так званих «ліквідаторів»). Із забрудненої території евакуйовані 115 тис. чол., йодною профілактикою охоплені 5,4 млн. чол., у 208 чол. Діагностовано променеву хворобу, а 29 чол. загинули від радіоактивної поразки.
Радіоактивні речовини, викинуті з реактора в процесі аварії в атмосферу, поширюються по напряму вітру і викликають радіоактивні забруднення приземного шару повітря і місцевості, утворюють слід радіоактивної хмари. На відкритій рівнинній місцевості при незмінному напрямі вітру на усіх висотах радіоактивний слід має форму витягнутого еліпса, що характеризується завдовжки L і шириною В. Випадання радіоактивних осадів з хмари, що проходить, на тій або іншій ділянці місцевості триває від декількох хвилин до двох годин і більше.
У момент проходження хмари, люди піддаються як зовнішньому, так і внутрішньому опроміненню внаслідок попадання радіоактивних речовин всередину організму інгаляційним шляхом.
Перебування людей в укриттях або будинках, де закриті вікна і двері, практично виключається інгаляційний вступ радіоактивних речовин усередині організму і істотно знижується зовнішнє опромінення за рахунок ефективності конструкцій будівель і укриттів.
Після формування радіоактивного сліду інгаляційний вступ радіонуклідів всередину організму практично виключений. Їх вступ всередину, організму можливо тільки при споживанні радіоактивних продукті в живлення, зроблених на зараженій території. В цьому випадку основним джерелом радіаційної дії на людей є зовнішнє опромінення.
По мірі небезпеки для людей на сліді хмари виділяють п'ять зон радіоактивного забруднення (див. мал. 7). Критеріями для виділення зон забруднення є:
потужність дози випромінювання через одну годину після аварії на зовнішній межі зони;
доза опромінення за перший рік після аварії на зовнішній межі зони.
По щільності забруднення радіонуклідами і по статусу проживання виділяють чотири зони: відчуження, гарантованого відселення, посиленого радіологічного контролю і періодичного радіологічного контролю.
Напрям вітру
Період ранньої фази включає наступні події:
газоаерозольні викиди і рідинні скидання радіоактивних продуктів з аварійного реактора (від декількох годин до декількох діб);
процеси повітряного перенесення радіонуклідів і інтенсивною наземною ікс міграції;
випадання радіоактивних осадів з хмари, що проходить, і формування радіоактивного сліду на поверхні землі.
На цьому етапі може мати місце зовнішнє і внутрішнє опромінення. Зовнішнє пряме гамма і бета опромінення відбувається як за рахунок радіоактивних речовин, що містяться у факелі повітряного викиду, так і за рахунок радіоактивних речовин, що випали з хмари на поверхню землі, одяг і шкірні покриви.
Внутрішнє опромінення обумовлене інгаляційним надходженням в організм радіоактивних речовин з факела повітряного викиду.
Найбільшу небезпеку для персоналу АЕС і населення представляє зовнішнє випромінювання хмари, що проходить, переважне гамма випромінювання радіоактивних благородних газів(інертні гази - аргон, ксенон, криптон) і вступ ізотопів йоду (йод - 131) в щитовидну залозу.
Йод - 131 являється бета-гамма випромінювачем з періодом напіврозпаду 8,04 діб, потрапляє в організм; з їжею і, частково, інгаляційним шляхом. Швидко і практично повністю всмоктується в кров; 30% йоду, що поступив в кров, відкладається в щитовидній залозі і виводиться з неї з біологічним періодом напіввиведення 120 діб, 70% йоду рівномірно розподіляється в усіх органах і тканинах і виводиться з організму людини; з біологічним періодом напіввиведення 12 діб.
У міру видалення від аварійної зони і збільшення часу того, що пройшов після аварії, доля ізотопів йоду в сумарну дозу випромінювання поступово зменшується, а зростає значний вклад ізотопів цезію.
На цій основі період ранньої фази радіаційної аварій носить назву "Період йодної небезпеки", з тривалістю 1,5 - 2 місяці. Усі види протирадіаційних заходів на цьому етапі носять, як правило, терміновий і невідкладний характер.
Середня фаза аварії або фаза стабілізації характеризується:
порівняно швидким зниженням потужності поглиненої в повітрі дози зовнішнього гамма - випромінювання на місцевості;
переважання кореневого (над поверхневим) типу забруднення сільгосппродукції (овочі, злакові, ягода, молока і м'ясо) за рахунок кореневого переходу радіонуклідів в траву пасовищ.
Середня фаза аварії починається через 1-2 місяці і завершується через 1-2 роки після її початку. На цій фазі аварії в довкіллі вже відсутні короткоживучі радіоізотопи телурію і йоду, а у формуванні радіоактивного фону зростає роль опадів цезію - 137 і стронцію - 90 на грунт, які є джерелами зовнішнього гамма-випромінювання.
Внутрішнє опромінення можливе при попаданні цих ізотопів в організм з продуктами харчування, зроблених на радіоактивно забруднених територіях. На цій основі середню фазу аварії називають «періодом цезієвої небезпеки».
У бойовій обстановці зона «М» не виявляється і на картах не відбивається.
Зона М - підвищеній радіаційній небезпеці - це частина зараженої місцевості, в якій доза опромінення на відкритій місцевості може складати від 50 до 500 радий або 0,05 Гр в рік, 0, 05 Зиверта в рік, а на зовнішній межі цієї зони потужність дози на послові аварії може складати 0,014 рада/година або 0,00014 Зиверта/годину.
У мирний час в цій зоні необхідно обмежити перебування населення, організувати прийом йодистих препаратів. На внутрішній межі зони потрібна повна евакуація населення. При виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії особовий склад формувань має бути в засобах захисту органів дихання, обов'язковий дозиметричний контроль. Після закінчення робіт обов'язкова санітарна обробка особового складу, дезактивація одягу і техніки.
Зона помірного радіаційного забруднення (А) - це ділянка забрудненої місцевості, в межах якої доза випромінювання може складати від 0,5 до 5,0 мГр в рік. На зовнішній межі цієї зони рівень радіації на 1 годину після аварії складає 1,40 мГр/ч. У мирний час дії формувань в зоні «А» необхідно здійснювати в захисній техніці з обов'язковою зашитою органів дихання.
Зона сильного радіоактивного забруднення (Б) - доза випромінювання складає від 5,0 до 15,0 Гр в рік. На зовнішній межі цієї зони рівень радіації на 1 годину після аварії складає 14,0 мГр/ч. У цій зоні особовий склад формувань Повинен діяти в захисній техніці і розміщуватися в захисних спорудах.
Зона небезпечного радіоактивного забруднення (В) - доза випромінювання може складати від 15,0 до 50, Гр в рік. На зовнішній межі цієї зони рівень радіації на 1 годину після аварії складає 42,0 мГр/ч. Дії формувань можливі тільки в сильно захищених об'єктах і техніці. Час знаходження в цій зоні декілька годин.
Зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (Г) - доза випромінювання може складати більше 50,0 Гр в рік. На зовнішній межі цієї зони рівень, радіації на 1 годину після аварії складає 140 мГр/ч. У зоні не можна знаходитися навіть короткочасно.
При ліквідації наслідків аварії в зонах повинні виконуватися основні заходи:
- радіаційний і дозиметричний контроль;
- захист органів дихання, профілактичний прийом йодовмісних;
- санітарна обробка особового складу, дезактивація обмундирування, техніки та ін.