2.7. Технологія зберігання і переробки с.-г. Продукції.

Процеси формування зерна та його якості будуть залежати від виконання агровимог щодо збирання врожаю. Спосіб збирання – прямий або роздільний повинен залежати від агрофітоценотичної ситуації. Якість зерна в значній мірі втрачається через перестій озимих на корені. При цьому зерно формується з мікротріщинами, які викликають порушення процесів дозрівання зерна при зберіганні його в зерносховищах.

При роздільному комбайнуванні (екстенсивний спосіб збирання врожаю) пшеницю скошують у валки при вологості зерна 28–30 %. Скошування посівів у валки проводиться жниварками різних модифікацій (ЖСМ-6; ЖВР-10А; ЖВБ-4,2; ЖВА-6 та іншими). Агрегат повинен рухатись човниковим способом.

Після підсихання валків при вологості зерна 12–16 % проводиться обмолот зерна в потоці очищається і при необхідності просушується до базисних кондицій. Значним недоліком роздільного способу збирання є великі втрати зерна, якщо валки попадають під дощ. Зерно цінних і сильних пшениць підробляється і складається окремо.

Пряме комбайнування озимої пшениці розпочинають коли вологість зерна знижується до 16–18 %. Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні не більше 6–8 км/год. Втрати зерна при збиранні повинні бути не більше 1 %, засміченість зерна в бункері – не більше 2,5 %, травмованість – не більше 2 %.

Зернозбиральні комбайни Дон-1500, КЕЙС тощо відрізняються системами обмолоту, пропускною здатністю та продуктивністю.

При збиранні вологої маси краще використовувати комбайни з ексцентричною конструкцією роторів, що дозволяє запобігти утворенню «жгута», внаслідок чого забезпечується якісна сепарація в нижній частині ротора.

Сучасні комбайни провідних фірм з широкозахватними жатками спроможні збирати озиму пшеницю при вологості зерна 25–27 % і більше, що дає можливість попередити запал і погіршення якості зерна в посушливі роки. Зібране зерно очищають та досушують до вологості 14–15 % чи охолоджують. Консервування зерна за допомогою охолодження застосовують для проміжного зберігання вологого зерна перед сушінням, або для довготривалого зберігання зерна при вологості 17–18 %. Це дозволяє проводити збирання врожаю без втрат зерна, сприяє зберіганню якості сильних пшениць і попереджує розвиток шкідників.

Альтернативою двофазному (роздільного) способу збирання, забур’янених посівів озимої пшениці може стати обприскування гербіцидами (Раундап, Гліфоган та ін.), десикантами (Реглон) за два тижні до настання повної стиглості. При вологості зерна 14–18 % проводять збирання прямим комбайнуванням.

Таблиця 15

Збирання врожаю озимої пшениці

Календарні строки збирання врожаю	Фази збиральної стиглості	Спосіб збирання урожаю	Марка машин
1-ша декада липня	при повній стиглості	пряме комбайнування	Дон-1500, КЕЙС

У господарстві озиму пшеницю збирають переважно прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості комбайном Дон-1500, КЕЙС.

Первинна переробка і зберігання продукції

Зернову суміш очищають від домішок з урахуванням різниці між зернами основної культури і домішками: за шириною і товщиною - на решетах з круглими і продовгуватими отворами в зерноочисних, сортувальних і калібрувальних машинах; за довжиною - в циліндри­чних і дискових трієрах; з використанням аеродинамічних властивос­тей - за допомогою повітряного потоку в аспіраційних колонках, пневмосепараторах і пневмоколонках; за формою і станом поверхні зерна і домішок - на решетах з отворами трикутної форми в спіраль­них і стрічкових сепараторах, гірках, змійках; за щільністю (питома маса) - на пневматичних сортувальних столах, каменевідбіркових машинах; за металомагнітними і електричними властивостями, ко­льором - на електромагнітних і електростатичних, електронних ма­шинах і за допомогою фотоелементів.

В процесі очищення зернових мас одержують, крім основного зерна, побічні продукти і відходи. Побічними продуктами є зернова суміш первинної обробки, яка містить від 50 до 70% чи від 70 до 80% зерен продовольчих, кормових і бобових культур, які згідно із стандартом віднесені до основного зерна або зернових домішок. Відходи поділяються на три категорії. До першої категорії належать зернові відходи, які містять зерна від 10 до 30 %, а також від 30 до 50 %; до другої: а) зернові відходи з вмістом зерен від 2 до 10 %; б) стрижні початків кукурудзи, кукурудзяна плівка, лузга горохова, м'яка вівся-ячна полова; до третьої: а) відходи від очищення зерна; б) лузга рисова, просяна, гречана, жорстка лузга – вівсяна і ячна, пил аспірацій; в) кукурудзяні обгортки.

Заключним етапом очищення зернових мас є визначення технологічної ефективності роботи зерноочисних машин, яку контролюють шляхом відбору зразків зерна і відходів не менше двох разів на зміну.

Зерно сушать для зменшення вологості до межі, яка забезпечує якість його в процесі зберігання, для доведення його до потрібних параметрів під час заготівлі і постачання на переробку, а також для знищення комірних шкідників. Усі способи сушіння зерна, які поширені в даний час, базуються на сорбційних властивостях зерна. Видалення з зерна частини води відбувається шляхом створення умов, які сприяють виникненню процесу десорбції.

У сільськогосподарському виробництві для сушіння зернової маси застосовують такі способи: природний, або повітряно-сонячне сушіння, де використовують тепло атмосферного повітря; і штучний, з ви­користанням штучно нагрітого повітря або сушіння сумішшю топко­вих газів з повітрям. Крім названих способів, для сушіння зерна можна застосувати водовбирні засоби, тобто речовини, які володіють вели­кою сорбційною здатністю (хлористий кальцій, сульфат натрію, суха тирса, силікагель тощо); теплове сушіння з використанням вакууму; сушіння струмом високої частоти; інфрачервоними променями і шту­чно охолодженим та зневодненим повітрям. Поширення цих способів обмежує поки що їх економічна невигідність. Обов'язковою умовою застосування будь-якого способу сушіння є збереження усіх техноло­гічних якостей зерна, а в посівному матеріалі і його життєздатності. Тому технологія сушіння будь-яким способом повинна проводитись обов'язково з урахуванням фізичних і фізіологічних властивостей зер­на і зернових мас.