Заняття 2-2013

Довжина першого нижнього міжвузля, яке розміщене над вузлом кущіння може коливатися від 2 до 15 см, довжина другого і наступних міжвузлів перевищує довжину першого. Найбільш довге останнє колосоносне міжвузля - 25-50 см, а у деяких сортів і більше.

Ріст стебла відбувається за рахунок видовження і потовщення міжвузлів. Такий ріст називається інтеркалярним. Стебло у злакових рослин здатне до кущіння.

Листки у пшениці озимої, як і в усіх представників царства рослин, виконують функцію фотосинтезу - засвоєння із зовнішнього середовища вуглекислоти за рахунок енергії сонячного світла і перетворення її у хімічну енергію органічних речовин, в першу чергу вуглеводів. Листок у пшениці лінійної форми, простий, складається з піхви та листової пластинки з паралельним жилкуванням. На головному пагоні у більшості сортів пшениці озимої закладається 8-10 листків, на бокових - на 1-3 менше.

Листки

пшениці

Суцвіття у пшениці - складний колос, який складається з багатоступінчастого стрижня і колосків.

На кожному виступі колоскового стрижня розміщується по одному колоску. Колосок складається із двох симетрично розташованих широких колоскових лусочок, збоку розташований кіль, колосковий (кільовий) зубець і плече.

Будова колосу: а - вигляд спереду; б - вигляд збоку; в - колоски

Будова

квітки пшениці (а) і формування зернівки (б)

Поміж колосковими лусочками розташовані квітки, вони двостатеві,

однодомні. В колоску може бути започатковано 8-11 зачатків квіток, але, як правило, з них розвиваються 2-5. За способом запилення пшениця належить до самозапильних рослин, але в умовах жаркої і сухої погоди може відбуватися і перехресне запилення.

Кожна квітка у пшениці з двох боків прикривається двома квітковими лусочками - зовнішньою і внутрішньою. Зовнішня лусочка в остистих сортів має остюк, у безостих

– остюковий відросток. Поміж зовнішньою і внутрішньою квітковими лусочками знаходяться найважливіші частини квітки - маточка і три тичинки.

Лодікули (внутрішнє коло приквітника) в зрілому зерні

Біля основи квіткових лусок розміщені дві невеликі тонкі плівки, які називаються

лодікуле, під час цвітіння вони бубнявіють і сприяють розкриванню квітки, а після запліднення стискуються і квітка закривається.

Плід пшениці - зернівка. Зернівка складається із зародка, ендосперму і насіннєвої оболонки. Зародок складається із щитка, який з'єднує його з ендоспермом, бруньки і зачаткових кореневих пагорків. Зародкова брунька насінини має конус наростання, первинного зачаткового стебла і зародкових листків, які закривають у вигляді ковпачка конус наростання. Решта зернівки наповнена борошнистим ендоспермом, в якому містяться запасні поживні речовини. У ендоспермі виділяється зовнішній шар - алейроновий, який складається з одного ряду клітин і в якому майже немає крохмалю, і власне ендосперм, клітини якого містять крохмальні зернини. Проміжки між крохмальними зернинами заповнюються білковими речовинами. Зерно пшениці м'якої озимої може бути скловидним або борошнистим.

Зернівка пшениці:

а - зі сторони зародка; б - зі сторони боріздки; в - збоку;

г - поздовжній зріз

Розміри зернівок значно варіюють залежно від сорту і умов вирощування.

Довжина коливається від 4 до 9 мм, ширина від 0,8 до 2,2 мм і товщина від 1,5 до 3,5 мм. Розрізняються

вони також і за масою. У нормально сформованих зернівок маса становить від 20 до 80 мг.

Зернівка за крупністю (маса 1000 зернин)

Впродовж життєвого циклу рослини пшениці озимої проходять наступні фази розвитку:

-проростання,

-сходи,

-кущіння,

-трубкування,

-колосіння,

-цвітіння,

-формування зерна,

-достигання.

Конус росту за цей час у своєму розвитку проходить І-ХІІ етапи органогенезу (за Ф. М. Куперман).

Схема проходження фаз розвитку та їх відповідність етапам органегенезу (І-ХІІ) та двозначному коду за УПОВ (1 -99)

Проростання

Сходи

Схема проходження фаз розвитку та їх відповідність етапам органегенезу (І-ХІІ) та двозначному коду за УПОВ (1 -99)

Сходи