Заняття 2-2013

Морфологічні

особливості

кукурудзи (2 група)

•коренева система

•стебло

•листки

•квітки

•суцвіття

•плід

Кукурудза - Zea mays L.

Морфологічна

будова

рослини

кукурудзи

ФАЗИ РОЗВИТКУ ТА ЕТАПИ ОРГАНОГЕНЕЗУ КУКУРУДЗИ

	Під час розвитку
	рослина кукурудзи
	проходить декілька фаз:
	сходи,
	3-5 листок,
	поява волоті,
	цвітіння волоті,
	поява приймочок,
	стиглість зерна
Паросток кукурудзи	(воскова, повна).

Коренева система

Кукурудза, як і інші злакові, має мичкувату кореневу систему, нитевидні корені якої проникають глибоко в ґрунт (1,5-4,0 м) і забезпечують рослину водою і розчиненими в ній поживними речовинами.

Основна частина тонких корінців розміщується в орному прошарку і відходить горизонтально в сторони від стебла на відстань до одного метра і більше. Коренева система має зародкові і додаткові бічні корені. Вони формуються на підземних та надземних стеблових вузлах, на останніх утворюються повітряні корені, які забезпечують рослині більшу стійкість до вилягання.

Розвиток кореневої системи залежить як від генетичних особливостей, так і від температури та вологи грунту.

Гібриди мають більш розвинену кореневу систему, ніж лінії.

Стебло

Кукурудза має пряме циліндричне стебло висотою від 50 см до 5 м, товщиною 2-7 см, з чергуванням міжвузль і вузлів, кількість яких в надземній частині складає від 5 до 30. Висота стебла пов'язана зі скоростиглістю і умовами вирощування.

Ріст у висоту припиняється після формування волоті та її виходу із розтрубу листків. Довжина окремих міжвузль зростає знизу вгору і складає від 5 до 25 см.

Зовні стебло вкрите корою.

Вузли заповнені паренхімною тканиною, яка забезпечує міцність стебла та стійкість його проти вилягання.

Стебло має різне по довжині і густоті опушення та забарвлення від зеленого до темноантоціанового.

З нижніх вузлів стебла у рослин деяких підвидів (кременистого, цукрового, розлусного) виходять бічні пагони, іноді з качанами.

Листок. Кукурудза має довгі лінійноланцетоподібні листки, які відходять по одному з кожного вузла з обох сторін стебла. Піхва листка охоплює стебло. Кількість листків залежить від підвиду, генотипу, групи стиглості.

Кожен листок складається із досить широкої пластинки (5-12 см), з рівними або хвилястими краями.

З нижньої сторони листок гладенький, з верхньої - в різній мірі опушений, з товстою центральною жилкою та багатьма жилками паралельними до основної жилки.

На верхній стороні листкової пластинки в місці сполучення з піхвою розміщений перетинчастий опушений язичок.

Розмір листків, їх ширина та забарвлення є характерними сортовими ознаками, але в різних екологічних умовах вони можуть змінюватись. Так понижені температури підсилюють антоціанове забарвлення листків, а посушливі і жаркі - освітлюють їх колір до світло-зелених.

Генеративні органи кукурудзи.

Кукурудза - однодомна рослина, має різностатеві квітки з характерними для злаків двома квітками в колоску.

Чоловіче суцвіття - волоть, має різну величину, форму і розгалуженість, характерні для генотипу.

Чоловічі колоски двоквіткові, розміщені парами, нижні і верхні колоскові луски досить довгі, повністю закривають квіткові. Внутрішня і зовнішня квіткові луски мають киль і частково прикривають квітку.

Колоскові луски можуть мати різне забарвлення - від зеленого до антоціанового. Квітки мають три тичинки, стовпчик і дві лодикули, які під час цвітіння набухають, відхиляючи зовнішню квіткову луску, сприяють виносу пиляків на довгих і гнучких тичинкових

нитках. Тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка. Пиляк має два пилкових мішечки, розділених перемичкою. Пиляки мають різне забарвлення, що залежить від генотипу (зелене, жовте, антоціанове).

Жіночі квітки розміщені на суцвітті, яке має назву качан, формуються за рахунок двох квіткових колосків, з яких плодовитими є верхній, а нижній - рудиментарний.

Квітка складається зі стовпчика, трьох рудиментарних тичинок і двох не функціонуючих лодикул.

Під час цвітіння нитки з приймочками виходять із обгортки качана. Їх забарвлення від зелених, жовтих, рожевих до темноантоціанових є сортовою ознакою.

З кожної квітки після запліднення утворюється одна зернина.

Жіночі колоски і квітки закриті листками обгортки.

Зернівка розвивається після запліднення ядра.

Через 20 діб після запліднення зародок є морфологічно і фізіологічно дозрілим. У дозрілого зерна він складає 13 % від загальної маси.

Зерно розміщується на стрижні, який буває різної товщини, довжини і форми (циліндричної і конічної) та з різним забарвленням лусок (білим, рожевим, червоним, темно-антоціановим).

Кількість рядів зерен на качані - генетично обумовлена ознака з високою стабільністю вираження, незалежною від екологічних умов. На качані завжди формується парна кількість рядів зерен.

Качан прикріплений на ніжці, яка може бути різної довжини і товщини. Якщо ніжка коротка і товста, то качан займає вертикальне положення. При тонкій і довгій ніжці качан має горизонтальне або поникле положення.